Рішення

від 24.02.2014 по справі 904/51/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.14р. Справа № 904/51/14 За позовом Приватного підприємства "ЕЛСІ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 23 462,85 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Кривда С.Д., довіреність №1 від 03.02.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Приватне підприємство "ЕЛСІ" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ" (далі- відповідач) про стягнення 22 000 грн. заборгованості за договором № 11.31 від 11.08.2011 р., 1 462, 85 грн. - 3% річних та судового збору.

Позовні вимоги обгрнутовані тим, що відповідач не виконує договірні зобов'язання в частині оплати за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2014р. по справі № 904/51/14 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.02.2014р.

Ухвалою суду від 06.02.1014 р. розгляд справи відкладено на 20.04.2014 р.

Представник позивача підтримав в судовому засіданні свої позовні вимоги

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2014 р., 20.02.2014 р. не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2014 р., 06.02.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, буд. 5, кв. 30) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідками поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду у зв'язку з тим, що "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.02.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між позивачем та відповідачем 11 серпня 2011 року укладено договір підряду №11.31 про надання електромонтажних послуг (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Субпідрядник (позивач) зобов'язується за завданням Генпідрядника (відповідача) виконати електромонтажні роботи, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт визначається на договірній основі. Загальна сума договору складає 185054,40 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч п'ятдесят чотири гривні сорок копійок), в т.ч. 30842,40 грн. ПДВ.

Генпідрядник (відповідач) сплачує Субпідряднику (позивачу) після підписання договору передплату у розмірі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок).

Згідно того ж пункту 3.1, кінцевий розрахунок за виконані послуги Генпідрядник (Відповідач) зобов'язаний провести на протязі 5-ти банківських днів після підписання Сторонами акта виконаних робіт.

Пункти 3.2, 3.3 встановлюють, що акт виконаних робіт підписується Сторонами після фактичного виконаних та прийнятих Генпідрядником (відповідачем) робіт.

Генпідрядник (відповідач) не пізніше 10 робочих днів від дня отримання акта повертає Субпідряднику (позивачу) підписаний акт здачі - приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.

Згідно п.4.2.2 Договору генпідрядник (відповідач) зобов'язаний оплачувати роботи, на умовах та в порядку зазначеному в п. 3.1 цього Договору. Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначеному цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання.

28.09.2011 р. Субпідрядник (позивач) здав, а генпідрядник (відповідач) прийняв виконані роботи, що підтверджується актом № ОУ 0999240 приймання виконаних будівельних робіт за Договором. Однак відповідач сплатив позивачу 163053, 97 грн., що підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах судової справи.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч взятим на себе договірним зобов'язанням не здійснює оплат в рахунок погашення заборгованості, чим порушує законні права позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно положення ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ст. 882 ЦК України, підрядні роботи за договором вважаються виконаними та такими, що були здані замовнику виключно за актами виконаних робіт.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем свого зобов'язання щодо надання відповідачу підрядних робіт, проте не підтверджено належного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором в частині повної оплати за надані послуги.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми заборгованості - 22000 грн. на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 3 % річних в сумі 1462, 85 грн. суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі: в сумі 22 000 грн. - заборгованості, 1462, 85 грн. -3 % річних

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ" (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, буд. 5, кв. 30, код ЄДРПОУ 30710424) на користь Приватного підприємства "ЕЛСІ" (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 5-А, кв. 41, код ЄДРПОУ 33377746) 22 000 грн. 00 коп. (двадцять дві тисячі грн. 00 коп.) - заборгованості, 1462 грн. 85 коп. (одна тисяча чотириста шістдесят дві грн. 85 коп.) -3 % річних, 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 21 " лютого 2014р.