Рішення

від 19.02.2014 по справі 916/3383/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2014 р.Справа № 916/3383/13

За позовом: Дочірнього підприємства "Агрофірма"БАЙС-АГРО" Комерційно-виробничої фірми "БАЙС";

До Публічного акціонерного товариства "МИРНИЙ"

про стягнення 170342,62 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Кирилюк С.М. по довіреності №б/н від 12.12.2013;

Від відповідача: Фетисова О.Є. по довіреності №б/н від 14.11.2013р..;

Суть спору: Дочірнє підприємство "Агрофірма"БАЙС-АГРО" Комерційно-виробничої фірми "БАЙС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "МИРНИЙ" заборгованості за договором про проведення сільськогосподарських робіт №13 від 15.06.2013р. у сумі 170342,62 грн. з яких 143043грн. - основний борг, 6725,88грн. - пеня, 1539,01грн. - 3% річних та 19034,73грн.- штраф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2014р., за клопотанням позивача, строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

03.02.2014р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 6725,88грн. - пеня, 1539,01грн. - 3% річних та 19034,73грн.- штраф, в зв'язку із повним погашенням основного боргу в сумі .

Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав але позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановлено наступне:

Між Публічним акціонерним товариством "МИРНИЙ" ( далі - відповідач, замовник) та Дочірнім підприємством "Агрофірма"БАЙС-АГРО" Комерційно-виробничої фірми "БАЙС" (далі - позивач, виконавець) укладено договір про проведення сільськогосподарських робіт №13 від 15.06.2013р. (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт зі збирання врожаю сільськогосподарсьх культур на землях замовника протягом періоду з 20.06.2013р. по 10.07.2013р. (включно).

Відповідно до п. 1.2 договору загальна сума даного договору складає загальну вартість виконаних робіт, що зазначені в актах прийняття-здачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною даного договору.

Позивач виконав умови договору, а саме з 20.06.2013р. по 10.07.2013р. виконав роботи зі збирання врожаю сільськогосподарських культур на загальну суму 173043грн., що підтверджується актом приймання - здачі виконаних робіт від 12.07.2013р.

Відповідно до п. 4.2. договору відповідач зобов"язувався оплачувати надані послуги протягом 5-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту приймання - передачі наданих послуг до 01.08.2013р.

Всупереч умовам договору та приписам діючого законодавства відповідач свої зобов'язання за договором № 13 від 15.06.2013 року, не виконував належним чином.

Станом на день розгляду справи відповідач прострочив зобов"язання тому виникла заборгованість в розмірі 143043грн..

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6725,88грн. - пені, 1539,01грн. - 3% річних та 19034,73грн.- штраф.

Таким чином, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 27299,62грн.

03.02.2014р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 6725,88грн. - пеня, 1539,01грн. - 3% річних та 19034,73грн.- штраф, в зв'язку із повним погашенням основного боргу в сумі .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково на підставі слідуючього:

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.625 ЦК зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Публічного акціонерного товариства "МИРНИЙ" за надані послуги, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1539,01грн. підлягають судом задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 6725,88грн. та штрафу в розмірі 19034,73грн..

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України та частини 4 ст.231 ГК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1. Договору у випадку порушення строків розрахунків за виконані роботи замовника з виконавцем замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент несплати, від суми, що несплачена за кожну добу прострочення та штраф в розмірі 0,1% від загальної суми вартості договору за кожен день затримки.

В зв'язку з порушенням строків оплати, на підставі п. 5.1. договору відповідачу нарахована пеня у розмірі 6725,88грн. та штраф в розмірі 19034,73грн..

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, так як позивачем не врахована сплата боргу в розмірі 20 000грн. від 09.10.2013р., що підтверджено випискою по рахунку позивача тому відповідно до розрахунку суду сума пені яка підлягає задоволенню складає 6433,92грн..

Що стосується стягнення штрафу у розмірі 19034,73грн. то наданий позивачем розрахунок, на думку суду, здійснений належним чином тому підлягає задоволенню повністю.

Станом на день розгляду справи, відповідач, документів спростовуючих позовні вимоги ( з урахуванням зменшень) не представив.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Агрофірма"БАЙС-АГРО" Комерційно-виробничої фірми "БАЙС" до Публічного акціонерного товариства "МИРНИЙ" підлягають задоволенню частково в розмірі про стягнення 3%річних у розмірі 1539,01грн., пені у розмірі 6433,92грн. та штраф у розмірі 19034,73грн..

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1703,29грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "МИРНИЙ" (67652, Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 77-Б, код ЄДРПОУ 00483719) на користь Дочірнього підприємства "Агрофірма"БАЙС-АГРО" Комерційно-виробничої фірми "БАЙС" (20351, Черкаська область, Уманський район, смт. Бабанка, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 30334495 ) 3%річних у розмірі 1539,01грн., пені у розмірі 6433,92грн., штраф у розмірі 19034,73грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703,29грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2014р.

Суддя Літвінов С.В.