Рішення

від 18.02.2014 по справі 920/15/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.2014 Справа № 920/15/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМК", м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Суми", м. Суми

про стягнення 9 911, 99 грн.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Третьяков С.М.

від відповідача: Булавіна А.М.

При секретарі судового засідання Кас`ян А.О.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9911,99 грн., що складає: 5155,13 грн. боргу за договором поставки № 14 від 01.01.2011р., 315,22 грн. пені, 515,50 грн. штрафу у розмірі 10% від суми боргу, 55,27 грн. інфляційних витрат, 70,87 грн. - 3% річних та 2000,00 грн. витрат по оплаті правової допомоги, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що визнає позовні вимоги частково - в сумі боргу та штрафу; розмір пені, 3 %річних та інфляційні збитки розраховані позивачем не вірно. Відповідачем наданий свій розрахок стягуваних сум, з яким погодився представник позивача в судовому засіданні. Згідно цього розрахунку розмір пені складає 269,41 грн., інфляційних витрат - 5,57 грн., 3% річних - 62,2 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

01.01.2011 p. між позивачем - ТОВ «СКМ» та відповідачем - ТОВ "Радосинь" укладено договір № 14, за яким позивач (постачальник) зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар.

Згідно п. 1.2 договору предметом поставки є метизи, інструменти, комплектуючі, витратні матеріали, будівельна хімія, інші будівельні матеріали тощо.

Товар, що є предметом даного договору, передається партіями. Кількість та ціна товару кожної партії, а також його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями (видатковими накладними) постачальника, які є невід'ємними частинами договору (пункт 2.1 договору).

Як встановлено матеріалами даної справи, позивачем поставлено на адресу відповідача 16.07.2013р. метизи на суму 2495,34 грн., 16.08.2013р. - на суму 2899,99 грн., 06.09.2013р. - на суму 713,91 грн., 01.10.2013р. - на суму 795,90 грн., усього загальну суму 5 155, 13 грн.

Згідно п.4.3. договору відповідач здійснює оплату за товар шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позивача в день одержання товару.

Згідно п. 6.3 договору датою поставки і момент переходу права власності на товар - є момент передачі товару від позивача до відповідача за видатковою накладною.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільної законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами п.п. 1-3 ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач листом від 01.01.2013р. №54 направив на адресу відповідача претензію про необхідність погашення заборгованості за придбаний товар, яка була отримана відповідачем 07.11.2013р.

Проте, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, а тому його заборгованість за договором № 14 від 01.01.2011р. становить 5155,13 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, господарський суд позовні вимоги щодо стягнення 5155,13 грн. боргу визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не виконуючи належним чином свої зобов'язання за договором купівлі - продажу відповідач допустив прострочення платежу, а тому позивачем нараховані йому штрафні санкції у вигляді пені та штрафу.

За порушення строків оплати згідно п. 9.2 договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад три дні додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого вчасно товару.

Згідно заявлених позивачем вимог розмір штрафу становить 515,50 грн., вирахуваний у розмірі 10% від суми неоплаченого товару, розмір пені - 315,22 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 55,27 грн. та 3% річних в сумі 70 грн. 87 коп.

Проте, відповідачем поданий суду свій розрахунок штрафних санкцій за невиконання ним умов договору № 14 від 01.01.2011р., з яким ознайомився та погодився в судовому засіданні представник позивача. Згідно даного розрахунку розмір пені становить 269,41 грн., інфляційні втрати - 24,31 грн., 3% річних - 62,2 грн.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, пеня нарахована позивачем відповідачу з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», передбачена умовами договору, тому підлягає задоволенню в сумі визнаній позивачем - 269,41 грн. Крім того, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 515,50 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача по стягненню з відповідача інфляційних витрат в сумі 24,31 грн., 3% річних - 62,2 грн.

Крім цього, позивачем заявлені до суду вимоги по відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача витрати на правову допомогу адвокату в розмірі 2 000,00 грн.

В якості обґрунтування вимог в даній частині позову позивачем додано до матеріалів даної справи договір про надання правової допомоги від 03.12.2013р., укладений з адвокатом Третьяковим Сергієм Миколайовичем, відповідно до умов якого в порядку і на мовах, визначених цим договором, замовник (позивач) зобов'язаний оплатити послуги адвоката у розмірі і порядку обумовленому цим договором, а адвокат зобов'язується надати замовнику (позивачу) юридичні послуги щодо захисту його прав та законних інтересів в судових органах всіх інстанцій, надання юридичних консультацій, складання документів та застосовувати всі способи до покладення сум судових витрат, та сум що підлягають оплаті за послуги адвоката - на винну сторін в рамках договору, а саме: надання юридичних консультацій; участь та/або представництво інтересів замовника в судовому провадженні справи всіх

судових інстанцій; складання скарг, заяв, позовних заяв, клопотань та інших процесуальних документів по судовій справі Замовника та застосовувати всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторін; інші юридичні послуги.

Згідно пункту 3.1 договору про правову допомогу за надання правової допомоги замовник зобов'язується виплатити адвокату гонорар у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката, який зазначений у реквізитах сторін - у розмірі 2000,00 грн., що відображається у акті приймання-передачі та який слугує підставою для розрахунків. Сума гонорару адвоката включає: попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин; вивчення та правовий аналіз матеріалів замовника щодо спірних правовідносин; підготовка процесуальних документів, за участь у судових засіданнях (без врахування кількості судових слухань і їх часу), витрати на орттехніку, канцелярські товари, транспортні витрати по м.Суми, поштові витрати.

Статтею 44 Господарського процесуального Кодексу України унормовано, що судові витрати за участь адвоката, при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому за правилами частини 3 статті 48 Господарського процесуального Кодексу України розмір витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Частиною 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом. Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Згідно позовних вимог, позивач просить суд відшкодувати на його користь понесені позивачем витрати в частині оплати правової допомоги в розмірі 2000,00 грн., що сплачений позивачем за платіжним дорученням № 1444 від 18.12.2013р.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд враховує, що розмір відшкодування названих витрат з позивача не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову, а відтак суд з урахуванням матеріалів даної справи обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Разом з тим, слід дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в Правилах адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті міністрів України протоколом № 6/VІ від 12.10.99р. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

З урахуванням загального розміру задоволених позовних вимог у даній справі, суд визнає, що розумні судові витрати на сплату послуг адвоката (представника позивача) не повинні перевищувати 1 000,00 грн., які у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Суми" (40030, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 17/38, код ЄДРПОУ 36438099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМК" (40022, м. Суми, вул. Воровського, 21-А, код ЄДРПОУ 37053079) 5155,13 грн. боргу за договором № 14 від 01.01.2011р., 515,50 грн. штрафу, 62,2 грн. - 3% річних, 24,31 грн. інфляційних витрат, 1000,00 грн. витрат по оплаті адвокатських послуг, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складене 21.02.2014р.

Суддя Ю.О. Зражевський