Постанова
від 26.09.2013 по справі 814/2671/13-а
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

м. Миколаїв

26 вересня 2013 року Справа № 814/2671/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В. , за участю секретаря судового засідання Гарасюти К.С.,

представника позивача: Лушников В.П., довіреність № 1 , від 30.06.13;

представника відповідача: Яковлєва А.М., довіреність № 14-13-20-14/2898 , від 13.05.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

за адміністративним позовом Міської лікарні № 3 (вул. Космонавтів, 97, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача: Державної фінансової інспекції в Миколаївській області (вул. Спаська, 42-а, м. Миколаїв, 54001 )

про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги № 14-04-14-14/3255 від 27.05.2013р.,

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області викладених у листі № 14-04-14-14/3255 від 27.05.2013 року.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Міської лікарні № 3 (код ЄДРПОУ 04592434) шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Державної фінансової інспекції в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 22440610) судовий збір у сумі 154,30 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 844 від 06.06.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 вересня 2013 року Справа № 814/2671/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В. , за участю секретаря судового засідання Гарасюти К.С.,

представника позивача: Лушников В.П., довіреність № 1, від 30.06.13;

представника відповідача: Яковлєва А.М., довіреність № 14-13-20-14/2898, від 13.05.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

за адміністративним позовом Міської лікарні № 3 (вул. Космонавтів, 97, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача: Державної фінансової інспекції в Миколаївській області (вул. Спаська, 42-а, м. Миколаїв, 54001)

про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги № 14-04-14-14/3255 від 27.05.2013р.,

в с т а н о в и в:

Позивач, Міська лікарня № 3, звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування п. 3 вимоги № 14-04-14-14/3255 від 27.05.2013р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не погоджується з п. 3 вимоги відповідача в частині стягнення шкоди у порядку та розмірі встановлених ст.ст. 130, 136 КЗпП України з осіб, винних у понаднормовому списанні продуктів харчування на суму 15 430,00 грн., а також зобов'язання розглянути питання доцільного перебування на посаді дієтичної сестри ОСОБА_3

Позивач вважає зазначений пункт вимоги необґрунтованим та таким що не відповідає вимогам законодавства та просить скасувати зазначений пункт вимоги.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки зазначений пункт вимоги прийнятий на підставі та в рамках законодавства України.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічного засобу «Оберіг».

В судовому засіданні 26.09.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку:

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п. 2 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06р. № 550 (далі - Порядок), інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 46 Порядку передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

За результатом проведеної відповідачем у період з 21.01.2013р. по 05.04.2013р. відповідачем проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності міської лікарні №3 за період 2010 - 2012 роки.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 05-24/2 від 12.04.2013 року (а.с.123-185).

На підставі акту перевірки, 27.05.2013 року відповідачем складено вимогу № 14-04-14-14/3255 щодо усунення виявлених порушень.

Не погодившись з прийнятою відповідачем вимогою в частині пункту 3, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги від 27.05.2013 року № 14-04-14-14/3255.

У пункті 3 вимоги від 27.05.2013 року № 14-04-14-14/3255 вказано, що в порушення середньодобового набору продуктів для одного хворого у лікувально-профілактичних закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 № 369 (далі - Наказ № 369) протягом 2012 року понаднормово списано продуктів харчування (круп в кількості 3770,8 кг) на суму 15 430,00 грн., які не можуть заміняти будь-які інші продукти харчування визначені додатками 2, 3 зазначеного Наказу. На час закінчення ревізії порушення не усунуто, в зв'язку з чим: «стягнути з осіб, винних у понаднормовому списанні продуктів харчуванні на суму 15,43 тис, грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130, 136 Кодексу законів про працю України та розглянути питання доцільності перебування на посаді дієтичної сестри ОСОБА_3»

З таким висновком суд не погоджується з наступних підстав.

В Акті ревізії вказано, що з питання дотримання вимог Середньодобового набору продуктів для одного хворого у лікувально-профілактичних закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 (далі - середньодобовий набір) встановлено понаднормове списання продуктів (круп в кількості 3770,8 кг) протягом 2012 року на загальну суму 15 425,52 гривень.

Так, відповідно до вимог додатку № 1 середньодобового набору списання круп становить 80,0 грам, фактично списувалось до 132,0 грам. Слід відмітити, що відповідно до додатків № 2,3 вимог середньодобового набору при складанні меню понаднормово списані продукти не замінюють будь-які інші продукти. Передбачено лише заміну картоплі та хліба крупою манною, перевищення норми по якій при списанні не встановлено. До ревізії пред'явлено наказ головного лікаря від 05.01.2012 № 81 «Про заміну продуктів харчування», в якому вказано, що в зв'язку з недостатнім виділенням коштів міській лікарні № 3 по КЕКВ 1133 «Продукти харчування», а також отриманням закладом окремих продуктів харчування в якості благодійної допомоги, дієтичним сестрам лікарні проводити заміну окремих продуктів харчування іншими, виходячи з їх наявності. Слід відмітити, що крупи лікарнею майже не закуповувались, а надходили у вигляді благодійної допомоги.

Проведеним аналізом щодо виконання натуральних норм харчування встановлено, що виконання натуральних норм споживання картоплі помісячно за 2012 рік складає від 25,08% до 38,95% (або в натуральному виразі за рік 26718,1 кг. і овочів від 23,57% до 69,29% (або в натуральному виразі за рік 23742,87 кг), м'яса яловичини від 3,32% до 22,6% (або в натуральному виразі за рік 10873,12кг.) та інших продуктів, а також перевищення натуральних норм в деяких місяцях -: споживанню м'яса птиці, борошна.

В своєму поясненні дієтична сестра ОСОБА_3, якою складаються відповідно до посадової інструкції меню-вимоги вказала, що завищення норм при списанні борошна пов'язано з недостатньою нормою видачі хліба, що передбачено таблицею заміни продуктів; перевищення норми по м'ясу птиці вв'язано з великою різницею в ціні між м'ясом яловичини та птиці, тому яловичина закупалась виключно для ветеранів Великої вітчизняної війни, дітей опікового відділення; а також в зв'язку з надходженням продуктів харчування у вигляді благодійної допомоги було прийнято рішення збільшити натуральні норми середньодобового споживання круп.

Операції зі списання продуктів харчування в бухгалтерському обліку лікарні відображено в меморіальному ордері № 12 «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування» за січень-грудень 2012 року за дебетом субрахунку 812 «Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду», кредитом субрахунку 232 «Продукти харчування».

Внаслідок допущеного порушення у формі «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» завищено фактичні видатки за КЕКВ 1133 «Продукти харчування» за 2012 рік на 15 425,52 гривень, що є порушенням п. 1.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, ствердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44.

Внаслідок допущеного порушення лікарні завдано матеріальної шкоди на суму 15 425,52 гривень.

Пунктом 35 даного Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06р. № 550 встановлено, що результати ревізії оформляються Актом ревізії, що містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

В п. 3 вимоги від 27.05.2013 року № 14-04-14-14/3255 зазначене що позивачем порушено вимоги Середньодобового набору продуктів для одного хворого у лікувально-профілактичних закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 № 369 (далі - Наказ № 369).

Судом встановлено, що посилання відповідача на порушення позивачем вимог наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 № 369 неправомірно, оскільки Наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 № 369 внесені зміни та доповнення в Наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР N 540 від 23.04.85 «Об улучшении организации лечебного питания в лечебно-профилактических учреждениях».

Відповідно до Наказу Міністерство охорони здоров'я України № 242, 21.06.2001, Наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР № 540 от 23.04.85 «Об улучшении организации лечебного питания в лечебно-профилактических учреждениях» включений в перелік наказів, що не застосовується в Україні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що доводи позивача щодо визнання протиправними та скасування п.3 вимоги від 27.05.2013 року № 14-04-14-14/3255. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Суб'єкт владних повноважень свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -