Рішення

від 13.02.2014 по справі 908/4072/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/116/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2014 Справа № 908/4072/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» (03138, м. Київ, вул. Каменярів, 21)

до відповідача: Оріхівського сільськогосподарського технікуму (70500, м. Оріхів Оріхівського району Запорізької області, вул. Тімірязєва, 40)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державного казначейства служби України в Оріхівському районі Запорізької області (70500, м.Оріхів Запорізької області, вул. Ленінградських курсантів, 72-а)

про стягнення 82453,47 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Мартинчук А.В., довіреність № б/н від 18.02.2013 р.;

від відповідача - Швайковський А.А., довіреність № 5 від 25.03.2013 р.;

від третьої особи - не з'явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Оріхівського сільськогосподарського технікуму 82453,47 грн. заборгованості за договорами поставки №ЗП-71-010413/ззр-ЯР від 01.04.2013 р. та № ЗП-61-210313/н-ЯР від 21.03.2013 р., в т.ч.: 81942,72 грн. основного боргу, 414,99 грн. та 95,75 грн. річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови укладених між сторонами договорів, як є аналогічними. За доводами позивача, в супереч умовам договорів та чинного законодавства, зобов'язання по оплаті отриманого товару відповідачем не виконані, станом на момент подання позову загальна сума основного боргу за наведеними договорами складає 81942,72грн. Позивач вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2013 р. порушено провадження у справі № 908/4072/13, присвоєно справі номер провадження № 30/116/13, розгляд якої призначено на 15.01.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

На підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладався до 13.02.2014 р. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області (70500, м. Оріхів Запорізької області, вул. Ленінградських курсантів, 72-а).

Відповідач - Оріхівський сільськогосподарський технікум - у письмовому відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує. Вказує, що Оріхівський сільськогосподарський технікум є суб'єктом господарювання державного сектору економіки і оплата по його зобов'язанням проводиться через рахунки, відкриті в Управлінні Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області. За доводами відповідача, з метою погашення заборгованості технікумом 09.10.2013 р. до Управління Державної казначейської служби було надано платіжні документи для реєстрації та оплати рахунків ТОВ «Сервіс-Агроцентр» №№ 77, 82, 83, 84, 97 від 09.10.2013р. на загальну суму 96368,53 грн., 30.10.2013р. - рахунок № 92 від 30.10.2013 р. на суму 574,19 грн. за договорами поставки №103 від 09.10.2013 р., № ЗП-104 від 09.09.2013 р. та № ЗП-114 від 09.10.2013 р., які були зареєстровані та взяті на облік. Як вказує відповідач, при наявності на розрахункових рахунках коштів оплату було проведено частково на суму 15000,00 грн. і обґрунтованих пояснень щодо не проведення оплати за зверненням до казначейської служби надано не було. При цьому вказує, що за договорами поставки № ЗП-61-210313/н-ЯР від 21.03.2013 р. та № ЗП-71-010413/ззр-ЯР від 01.04.2013 р. заборгованість відсутня.

10.02.2014 р. канцелярією господарського суду отримано заяву позивача про зміну предмета спору, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу - 81942,72 грн., пеню - 419,28 грн. та 96,76 грн. - 3% річних. При цьому зазначені вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов договорів поставки №103 від 09.10.2013 р., № 104 від 09.10.2013 р., № 114 від 09.10.2013 р. та № 123 від 30.10.2013 р.

Розглянувши надану позивачем заяву від 07.02.2014 р. вих. № 07/02/2014, суд відзначає, що фактично позивач в своїх поясненнях змінює підстави позову. В позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договорам поставки №ЗП-71-010413/ззр-ЯР та № ЗП-61-210313/н-ЯР від 21.03.2013 р., в поданій заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги щодо стягнення основного боргу та штрафних санкцій, посилаючись при цьому на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки №103 від 09.10.2013 р., № 104 від 09.10.2013 р., № 114 від 09.10.2013 р. та № 123 від 30.10.2013 р.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Отже, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту часу, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

В своїй заяві позивач просить змінити предмет позову, проте, фактично змінює підстави позову.

Враховуючи зазначене, а також, оскільки розгляд справи по суті вже розпочато у судовому засіданні 15.01.2014 р., подана заява судом не приймається.

11.02.2014 р. від третьої особи - Управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області - отримано письмові пояснення, за змістом яких повідомляється, що в 2013 році до Управління надходили платіжні документи для реєстрації та оплати заборгованості Оріхівського сільськогосподарського технікуму перед ТОВ «Сервіс-Агроцентр», які станом на 01.01.2014 р. залишилися неоплаченими на загальну суму 81942,72 грн. Також зазначається, що 22.01.2014 р. до Управління від Клієнта надійшли повторно платіжні документи на цю суму для реєстрації та оплати, які будуть оплачені відповідно до норм чинного законодавства. Просить розгляд справи здійснювати без участі представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні 13.02.2014 р. розгляд справи продовжено.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представником позивача надано письмову заяву від 13.02.2014 р. про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 81942,72 грн.

Заява про зменшення позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Господарським судом розглядаються позовні вимоги позивача про стягнення з Оріхівського сільськогосподарського технікуму 81942,72 грн. основного боргу за договорами поставки №ЗП-71-010413/ззр-ЯР від 01.04.2013 р. та № ЗП-61-210313/н-ЯР від 21.03.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви. Також, для огляду суду надано оригінали договорів поставки №ЗП-71-010413/ззр-ЯР від 01.04.2013р. та № ЗП-61-210313/н-ЯР від 21.03.2013 р., оригінали наданих до позовної заяви видаткових накладних, які містять підписи та печатки обох сторін, та довіреностей на отримання товару.

Судом встановлено, що оригіналами видаткових накладних підтверджується, що зазначені у них товари поставлялися відповідачу в рамках спірних договорів, з чим погодився представник відповідача, оскільки у наданих ним копіях видаткових накладних посилання на будь-який договір відсутні. В наданих для огляду представником відповідача рахунках також відсутні жодні посилання на договір.

Також, представником відповідача у судовому засіданні надано для огляду оригінали рахунків, якими підтверджується, що зазначені рахунки надавалися у казначейську службу вчасно і зареєстровані. Наголошує на тому, що заборгованість перед позивачем виникла не по вині відповідача, оскільки рахунки були надані вчасно, проте, казначейською службою розрахунки не було здійснено попри наявність на розрахункових рахунках відповідача достатніх для цього коштів, що підтверджується наданими для огляду оригіналами банківських виписок.

Представник тертьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. В раніше наданих письмових поясненнях заявлено клопотання про розгля справи без участі представника терьої особи.

В судовому засіданні 13.02.2014 р. справу розглянуто по суті спірних правовідносин, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2013 р. та 01.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» (Постачальником, позивачем у справі) та Оріхівським сільськогосподарським технікумом (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено два ідентичних за своїми умовами договорів поставки товару № ЗП-61-210313/н-ЯР та № ЗПА-71-010413/ззр-ЯР, відповідно, (надалі - Договори).

За умовами п. 1.1 Договорів Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти агрохімічні (насіння соняшника), надалі товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплати у встановлені договором строки придбаний товар.

Згідно з п. 2.1 Договорів, найменування товару, ціна, кількість, вартість товару, строк оплати та інші умови визначаються в Додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 Договорів сторонами узгоджено, що оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок Постачальника не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання товару Покупцем.

Розділами 3 - 5 Договорів сторонами визначено умови поставки продукції, умови по якості та відповідальність сторін.

Згідно з п. 7.5 Договорів строк їх дії - з моменту підписання і до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вказує позивач, ним на виконання договору № ЗП-61-210313/н-ЯР відповідно до узгодженого сторонами Додатку до цього договору № 1 та видаткових накладних № 388 від 21.03.2013 р. на суму 79920,00 грн. та № 2789 від 09.10.2013 р. на суму 90280,00 грн. передано відповідачу товар на визначену у них суму. Також, на виконання договору № ЗП-71-210313/ззр-ЯР відповідно до узгоджених до цього договору Додатків №№ 1, 2, 3, 4 було передано відповідачу товар згідно видаткових накладних № 2798 від 17.09.2013 р. на суму 41457,90 грн., № 2799 від 17.09.2013 р. на суму 8051,04 грн., № 2800 від 17.09.2013 р. на 16063,92 грн., № 2801 від 17.09.2013 р. на суму 3001,26 грн., № 2822 від 09.10.2013 р. на суму 1658,30 грн., № 2915 від 09.10.2013 р. на суму 1942,78 грн., № 2916 від 09.10.2013 р. на суму 829,15 грн., № 3127 від 09.10.2013 р. на суму 1658,30 грн., № 3098 від 30.10.2013 р. на суму 574,19 грн. Всього на загальну суму 245436,84 грн.

Проте, за твердженням позивача, відповідач за поставлений йому товар у визначений умовами договорів не розрахувався, сума основного боргу на час подання позову - 81942,72грн.

Позовні вимоги про стягнення з Оріхівського сільськогосподарського технікуму 81942,72 грн. основного боргу за договорами поставки № ЗП-61-210313/н-ЯР від 21.03.2013р. та №ЗП-71-010413/ззр-ЯР від 01.04.2013 р.(з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладених між сторонами договорів, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долученої до справи копій видаткових накладних № 388 від 21.03.2013 р. на суму 79920,00 грн. та № 2789 від 09.10.2013 р. на суму 90280,00 грн., № 2798 від 17.09.2013 р. на суму 41457,90 грн., № 2799 від 17.09.2013 р. на суму 8051,04 грн., № 2800 від 17.09.2013 р. на 16063,92 грн., № 2801 від 17.09.2013 р. на суму 3001,26 грн., № 2822 від 09.10.2013 р. на суму 1658,30 грн., № 2915 від 09.10.2013 р. на суму 1942,78 грн., № 2916 від 09.10.2013 р. на суму 829,15 грн., № 3127 від 09.10.2013 р. на суму 1658,30 грн., № 3098 від 30.10.2013 р. на суму 574,19 грн., позивач на виконання своїх договірних відносин поставив відповідачу товар на загальну суму 245436,84 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами уповноваженого представника покупця на цих накладних (арк. справи 22 - 32), а також відповідними довіреностями на отримання товару на ім'я представника Багній Ю.Л. (арк. справи 33 - 43).

Посилання відповідача у відзиві на те, що договорами поставки № ЗП-61-210313/н-ЯР від 21.03.2013 р. та № ЗП-71-010413/ззр-ЯР від 01.04.2013 р. заборгованість відсутня, а рахується заборгованість за іншими договорами, судом відхиляються. Матеріалами справи та наданими для огляду оригіналами видаткових накладних підтверджується, що поставки за ними здійснювалися саме за цими договорами, з чим погодився і представник відповідача у судовому засіданні.

Також, суд приймає до уваги, що згідно з наданими Управлінням Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області на вимогу суду письмовими поясненнями підтверджується, що в 2013 році до казначейської служби надходили платіжні документи для реєстрації та оплати заборгованості Оріхівського сільськогосподарського технікуму перед ТОВ «Сервіс-Агроцентр», станом на 01.01.2014 р. залишилися неоплаченими на загальну суму 81942,72 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалося вище, пунктом 2.1 Договорів передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання товару.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором.

Згідно із здійсненим позивачем розрахунком, станом на момент подання позову з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог сума основного боргу відповідача за договором становить 81942,72 грн.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 81942,72 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» (м.Київ) до Оріхівського сільськогосподарського технікуму (м. Оріхів Оріхівського району Запорізької області) задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Оріхівського сільськогосподарського технікуму (70500, м. Оріхів Оріхівського району Запорізької області, вул. Тімірязєва, 40; код ЄДРПОУ 00728049; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» (03138, м. Київ, вул. Каменярів, 21; код ЄДРПОУ 360597660; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) 81942 (вісімдесят одна тисяча дев'ятсот сорок дві) грн. 72 коп. основного боргу та 1720 (одна тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.02.2014 р.