ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 р. Справа № 804/1450/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юркова Е.О.
при секретарі - Сап'яні С.А.
за участю: представники позивача - Буря Я.В., Федорков В.Л.,
Кашигін М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:
- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0001162202 від 15.08.2013 року;
- судові витрати в сумі 487 грн. 20 коп. стягнути з Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки № 288/221/31040792 від 30.07.2013 року на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесене без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. 18.02.2014р. до канцелярії суду надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з його перебуванням в іншому судовому засіданні, проте доказів вищезазначеного до клопотання не надано. Крім того, суд вважає, що перебування одного представника Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в іншому судовому засіданні не може бути підставною для відкладення слухання справи на іншу дату, тому що в податковому органі відповідача працює велика кількість працівників, як також можуть представляти інтереси ДПІ в судових засіданнях. З урахуванням вищезазначеного, обставини викладені в клопотанні відповідача не є поважними.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту перевірки № 288/221/31040792 від 30.07.2013 року - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» (далі за текстом - ТОВзІІ «НовоФарм» або позивач) перереєстроване з ТОВ «НовоФарм» Новосанжарською районною Держадміністрацією Полтавської області 21 липня 2003 року, розпорядження №480. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 28 липня 2003 року №1524105000100001. Номер запису про зміну свідоцтва про державну реєстрацію від 28 липня 2003 року №12091050003000475, свідоцтво про державну реєстрацію в райдержадміністрації Новомосковського району Дніпропетровської області серія АОО №452109. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 31040792. Податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 51233, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Привокзальна, 1-А. ТОВзІІ «НовоФарм» взято на податковий облік до Новомосковської ОДПІ з 28.07.2003р., обліковий номер по книзі реєстрації підприємств 1556. Станом на дату складання акту підприємство перебуває на обліку у Новомосковській ОДПІ.
Так, згідно із підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та відповідно наказу Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ДПС №56 від 25.07.2013 року, фахівцем Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - Новомосковська ОДПІ або відповідач), проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» (код ЄДРПОУ 31040792 ) з питань взаємовідносин з ТОВ «Металургійною транспортною компанією» (код ЄДРПОУ 33115436) за період: лютий 2011 року.
Вказаною перевіркою встановлені порушення:
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Металургійна транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 33115436) на загальну суму ПДВ 165 088,5 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 165 088,5 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року у сумі 165 088,5 грн.
За результатами перевірки складено Акт перевірки № 288/221/31040792 від 30.07.2013 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» (код ЄДРПОУ 31040792 ) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Металургійною транспортною компанією» (код ЄДРПОУ 33115436) за період: лютий 2011 року».
20 серпня 2013 року ТОВзІІ «Новофарм» отримано по пошті податкове повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про збільшення податкового зобов'язання у розмірі 247 632,00 гривень, а саме: податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.08.2013 року № 0001162202 (далі - ПП«Р» № 0001162202) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на до дану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 247 632,00 гривень (Двісті сорок сім тисяч шістсот тридцять дві грн. 00 коп.), яка складається з суми основного платежу в розмірі - 165 088,00 гривень (сто шістдесят п'ять тисяч вісімдесят вісім грн. 00 коп.) та 82 544,00 гривень (вісімдесят дві тисячі п'ятсот сорок чотири грн. 00 коп.) - за штрафними санкціями, які застосовано за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.7, 201,4 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010.
ПП«Р» № 0001162202 прийняте Новомосковською ОДПІ на підставі Акту Новомосковської ОДПІ № 288/221/31040792 від 30.07.2013 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВзІІ «Новофарм» (код ЄДРПОУ 31040792) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Металургійною транспортною компанією» (код ЄДРПОУ 33115436) за період: лютий 2011 року» (далі за текстом - Акт перевірки № 288).
Акт перевірки № 288 підписано керівництвом ТОВзІІ «Новофарм» з запереченнями, які надано до Новомосковської ОДПТ у визначені законодавством строки (лист ТОВзІІ «Ново фарм» № 07-08-13/ю від 07.08.2013 р.). Заперечення ТОВзІІ «Новофарм» на Акт перевірки № 288 розглянуто Новомосковською ОДПІ 12.08.2013 року за участю представників ТОВзІІ «Новофарм». Проте, Новомосковською ОДПІ не взята до уваги правова позиція ТОВзІІ «Новофарм», яка зазначена в запереченнях, що підтверджується відповіддю Новомосковської ОДПІ на заперечення ТОВзІІ «Новофарм» до Акту перевірки № 288 (лист Новомосковської ОДПІ № 1707/10/221-54 від 14.08.2013 року - далі за текстом відповідь № 1707/10/221-54), яка за своїми висновками фактично є копією Акту перевірки № 288 без урахування запере чень ТОВзІІ «Новофарм» та без детального аналізу доданих до заперечень первинних доку ментів.
ТОВзІІ «Новофарм» реалізовано своє право на адміністративне оскарження ПП«Р» № 0001162202, за результатами проведення якого рішенням від 25.10.2013 року № 3353/10/04-36-1004-09 Головного управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги та рішенням від 31.12.2013 року вих. № 18905/6/99-99-10-01-15 Міністерства доходів і зборів України залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0001162202.
Рішення від 31.12.2013 року вих. № 18905/6/99-99-10-01-15 Міністерства доходів і зборів України отримано позивачем 09.01.2014 року.
Суд вважає, що висновки зазначені в Акті перевірки є передчасними, та не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Так, судом встановлено, що 25.07.2013 року начальником Новомосковської ОДПІ, з посиланням на пп.78.1.12 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 ПКУ, прийнято наказ № 56 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВзІІ «Новофарм» (код ЄДРПОУ 31040792)», на підставі якого 25.07.2013 року Новомосковською ОДПІ видано повідомлення № 118/221/07.
Призначеною згідно наказу № 56 від 25.07.2013 року перевіркою охоплюється період: лютий 2011 року, який фактично був перевірений Новомосковською ОДПІ в ході планової виїзної документальної перевірки ТОВзІІ «Новофарм», яка проводилась на підставі наказу Новомосковської ОДПІ № 218 від 07.06.2012 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11 року по 31.03.12 року.
Результати перевірки були оформлені актом перевірки від 07.07.12 № 141/222/31040792.
В ході розгляду первинної скарги ТОВ з II «НовоФарм» на податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки від 07.07.12р. № 141/222/31040792, ДПС у Дніпропетровській області для об'єктивного прийняття рішення за розглядом скарги, перевірки аргументів та доводів, викладених у скарзі платника, для уточнення та обгрунтування даних, визначених попередньою перевіркою, призначено проведення документальної позапланової перевірки на підставі наказу Новомосковської ОДПІ № 600 від 20.09.2012 року.
За результатами проведеної цієї позапланової перевірки складено акт від 04.10.12 року № 332/222/31040792 за висновками якого ТОВзІІ «Новофарм» були порушені, зокрема п. 135.2, пп.135.4.1 п.135.1 ст.135, пп.14.1.27, 14.1.36 та 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп. 38.1.1 п.138.1, пп.138.2., пп.138.10.2, п.138.10.3, 138.10.4, пп.138.10.6, п.138.10 ст.138, пп.39.1.9 п.39.1 ст.139, пп.153.1.3 і 153.4 п.153.1 ст.153 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 752 138 грн., у т.ч. за 2 кв.2011р. в сумі 279 294 грн., за 3 квартал 2011р. в сумі 472 138 грн.
З посиланням на вказаний акт перевірки від 04.10.12 № 332/222/31040792, враховуючи наведені порушення, а також результати розгляду органом державної податкової служби первинної та повторної скарг ТОВзІІ «Новофарм», Новомосковською ОДПІ відносно ТОВзІІ «Новофарм» прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012 року №0000452200, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 752 138 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, де за результатами розгляду справи № 804/5037/13-а, постановою від 04 червня 2013р. було скасовано, (рішення суду набрало законної сили 04.11.2013р.).
При цьому, у вищенаведених актах перевірки, які оформлені Новомосковською ОДПІ за результатами проведення перевірок ТОВзІІ «Новофарм» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11 року по 31.03.12 року, Новомосковською ОДПІ не виявлено жодних порушень ТОВзІІ «Новофарм» у господарських взаємовідносинах з ТОВ «Металургійною транспортною компанією» (код ЄДРПОУ 33115436) за період: лютий 2011 року.
Відповідно до положень розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року N 984, загальні положення акта (довідки) документальної перевірки повинні містити, у тому числі, інформацію про попередню документальну планову перевірку (документальну позапланову перевірку з усіх питань) із зазначенням найменування органу державної податкової служби, що проводив перевірку, дати та номера акта перевірки, періоду перевірки (установлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків).
Оскільки Акт перевірки № 288 не містить викладеної вище інформації попередніх перевірок, яка має суттєве значення і мала бути врахована при проведенні позапланової перевірки та складанні висновків Акту перевірки № 288, суд вважає, що це свідчить, про необ'єктивність виявлених актом перевірки № 288 порушень ТОВзІІ «Новофарм», які з позиції відповідача були допущені позивачем у податковому обліку за лютий 2011 року по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Металургійною транспортною компанією».
В Акті перевірки № 288 та у відповіді № 1707/10/221-54 Новомосковська ОДПІ зазначає, що :
- (стор. 3 Акту перевірки № 288 та сторінка 2 відповіді № 1707/10/221-54 ) «Для проведення перевірки ТОВзІІ «Новофарм» з питань взаємовідносин з ТОВ «Металургійною транспортною компанією» (код ЄДРПОУ 33115436) за період: лютий 2011 року, надано наступні документи :
- договір № 97 від 05.10.2010 транспортного експедирування;
- податкові накладні за перевіряємий період;
- квитанції про приймання вантажу та перевезення зернових;
- акти виконаних робіт за лютий 2011р.;
- вантажно-митні декларації;
- акт взаєморозрахунків між ТОВзII «НовоФарм» та ТОВ «Металургійною транспортною компанією»;
- (стор. 3 Акту перевірки № 288 та сторінка 2 відповіді № 1707/10/221-54) - «Суб'єкт господарювання, що перевіряється є експортером. Вищезазначена кукурудза фуражна та соя були експортовані: 1. NIBULON S.A. (Швейцарія) - (вантажоотримувач FLORENTIS LTD (Кіпр)) - згідно з договором від 11.12.10 №UN-FL/111210 та вантажно - митної декларації від 28.02.11 №100219 насіння сої на загальну суму 2571155,94 грн. Акт прийому - передачі товару №1 від 05.02.11. 2. FLORENTIS LTD (Кіпр) - згідно з договором від 08.10.10 №NF-FL/300810 та вантажно - митної декларації від 24.03.11 №100302, кукурудза на загальну суму 22887391,96 грн.».
Також, за результатами розгляду заперечень на Акт перевірки № 288 у відповіді № 1707/10/221-54 Новомосковська ОДПІ зазначає, що (стор. 3 та стор. 4 відповіді № 1707/10/221-54): - «ТОВ з II «НовоФарм» разом з запереченням надали до Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складські квитанції на зерно:
- №1644 від 21.10.2010р. зерновий склад ТОВ «Кононівський елеватор» за адресою: 36029 Полтавська обл. м. Полтава, пл. Павленківська,24, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р., залікова вага 99688 кг, переоформлено від ТОВ з II « Приватагротрсйд»;
- №1558 від 12.10.2010р. зерновий склад ТОВ «Кононівський елеватор» за адресою: 36029, Полтавська обл. м. Полтава, пл. Павленківська,24, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р., залікова вага 184000 кг, переоформлено від ТОВ з II « Приватагротрсйд»;
- №700 від 24.09.2010р. зерновий склад ТОВ «Приват-Агро-Альянс» за адресою: 39400, Полтавська обл., Машивський р-н., смт. Машівка, вул. Перотравнева,90б, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р. залікова вага 620000 кг, переоформлено від ТОВ «Приват-Агро-Альянс»;
- №680 від 21.09.2010р. зерновий склад ТОВ «Приват-Альянс» за адресою: 39400, Полтавська обл., Машивський р-н., смт. Машівка, вул. Перотравнева,90б, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р., залікова вага 390330 кг, переоформлено від ТОВ «Приват-Альянс»;
- №690 від 28.09.2010р. зерновий склад Полтавська філія ТОВ «Нікопольська зе рнова компанія» за адресою: 53208 Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалу ргів, 224, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р., залікова вага 1330000 кг, переоформлено від ТОВ «Комінтерн -Агро»;
- №3171 від 21.09.2010р. зерновий склад ВАТ «Біловодський КХП» за адресою: 42070, Сумська обл., Ромснський р-н., с. Біловод, вул. Біловодська,2, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р„ залікова вага 438364 кг, переоформлено від ФГ Журба С.І.;
- №675 від 21.09.2010р. зерновий склад ТОВ «Приват Альянс» за адресою: 39400, Полтавська обл., Машивський р-н., смт. Машівка, вул. Перотравнева,90б, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р., залікова вага 1107106 кг, переоформлено від ТОВ «Покровська»;
- №169 від 30.09.2010р. зерновий склад ТОВ «Селещенський елеватор» за адресою: 39400, Полтавська обл., Машивський р-н., с.Селещина, вул.Леніна, 1А, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р., залікова вага 2184465 кг, переоформлено від ТОВ «Компанія ФармКо»;
- №1034 від 27.09.2010р. зерновий склад ТОВ «Миргородський елеватор» за адресою: 37600, Полтавська обл., м. Миргород, кукурудза 3 класу, врожаю 2010р., залікова вага 3000000 кг, переоформлено від ТОВ «Савинці» ;
- №572 від 22.12.2010р. зерновий склад ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Проскуровская,17, соя, врожаю 2010р., залікова вага 1000000 кг, переоформлено від ТОВ «Стіомі- Холдінг».
Вся сільськогосподарська продукція зберігалась на складах, згідно наступних договорів:
1. ТОВ «Миргородський елеватор» - (код ЄДРПОУ 33020406) за №7/451 від
27.09.201Ор.та додаткова угода№1 від 01.03.2011р., №2 від 02.03.2011р.;
2. ТОВ «Селещинський елеватор» (код ЄДРПОУ 32535033) за №18 від 17.09.2010 р.;
3. ТОВ «Приват-Альянс» (код ЄДРПОУ 37563737) за №10/10 від 20.09.2010 р.;
4. ТОВ «Кононівський елеватор» (код ЄДРПОУ 32284263) за №57 від 01.10.2010 р., додаткова угода №2 віді 1.02.2011р.;
5. ТОВ «Нікопольська зернова компанія» Пантаєвська філія (код ЄДРПОУ 35957116) за №ПАН 000074 від 27.09.2010 р. та додаткової угоди.;
6. ВАТ «Біловодський КХП» (код ЄДРПОУ 00955851) за №68/01-2010 від 21.09.2010 р.»
При цьому, суд звертає увагу на те, що Новомосковська ОДПІ безпідставно не бере до уваги первинні документи, які підтверджують передачу товару (зерна) від постачальників до ТОВзІІ «Новофарм» (зазначені документи надавались до Новомосковської ОДПІ двічі: 1) лист ТОВзII «Новофарм» до Новомосковської ОДПІ від № 30/05-13-1 від 30 травня 2013 року з додатками та доповненнями (123 аркуші); 2) лист ТОВзІІ «Новофарм» № 07-08-13/ю від 07.08.2013 р. з додаткми та доповненнями (278 аркушів)), а саме:
- договір поставки № 46/3 від 24.09.10 (постачальник - ТОВ «Савинці» код ЄДРПОУ 32468789; покупець - ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 3 1040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; - видаткова накладна № 405 від 27.09.10, та податкова накладна № 133 від 27.09.10 р., які видані постачальником ТОВ «Савинці»;
- договір поставки № 27/3-10 від 19.08.10 (постачальник - ТОВ «Приват-Агро-Альянс» код ЄДРПОУ 34397579; покупець - ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; видаткова накладна № 206 від 24.09.10, та податкова накладна № 262 від 24.09.10р., які видані постачальником ТОВ «Приват-Агро-Альянс»;
- договір поставки № 26/3-10 від 19.08.10 (постачальник - ТОВ «Коновалівське» код ЄДРПОУ 32535075; покупець - ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; видаткова накладна № 247 від 21.09.10, та податкова накладна № 601 від 21.09.10 р., які видані постачальником ТОВ «Коновалівське»;
- договір поставки № Ф 125 К-10 від 28/09/10 (постачальник - ТОВ «Компанія Фармко» код ЄДРПОУ 30195816; покупець - ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; видаткова накладна № 265 від 30.09.10, та податкова накладна №9738 відЗО.09.10 р., які видані постачальником ТОВ «Компанія Фармко»;
- договір поставки № Н-32/3-10 від 25.08.10 (постачальник - ТОВ « Агрофірма «Покровська» код ЄДРПОУ 32534993; покупець - ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; видаткова накладна № ПК-3216 від21.09.10, та податкова накладна № 1610 від 21.09.10р., які видані постачальником ТОВ «Агрофірма «Покровська»;
- договір поставки №ПАТ12-10 від 12.10.10 (постачальник-ТОВзІІ «Приватагротрейд» код ЄДРПОУ 33249167; покупець - ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; - видаткові накладні № 0000025 від 12.10.10р. та № 0000026 від 21.10.10 р., а також відповідні податкові накладні № 48 від 12.10.10 та № 49 від 21.10.10., які видані постачальником ТОВзІІ «Приватагротрейд»;
- договір поставки № Н-29/3-10 від 19.08.10 (постачальник - ТОВ «Комінтерн-Агро» код ЄДРПОУ 35079053; покупець - ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; - видаткова накладна № 45 від 28.09.10, та податкова накладна № 256 від 28.09.10р., які видані постачальником ТОВ «Комінтерн-Агро»;
- договір поставки № Н-44/3-10 від 21.09.10 (постачальник - ФГ «Журба СІ.» код ЄДРПОУ 35079053; покупець - ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; - видаткова накладна № 68 від 21.09.10, та податкова накладна № 68 від 21.09.10., які видані постачальником ФГ «Журба СЛ.»;
- договір поставки № Н-48/3-10 від 14.11.10 р. ЄДРПОУ (постачальник - ТОВ «Стіомі-Холдинг» код ЄДРПОУ 03738337; покупець - ТОВзТТ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; - видаткова накладна № 22/12 від 22.12.2010 р. та податкова накладна № 3785 від 22.12.10., які видані постачальником ТОВ «Стіомі-Холдинг»;
- договір зберігання № 121010/1 від 12.10.10 р. (зберігач - ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» код ЄДРПОУ 34555528; - поклажодавець ТОВзІІ «Новофарм» код ЄДРПОУ 31040792), підписаний сторонами та скріплений печатками; Акт виконаних робіт № 2 від 31.01.11 р. ТОВ «Хмельницькхлібопродукт»; рахунок № 2 від 10.01.2011р. ТОВ «Хмельницькхлібопродукт»; податкова накладна № 7 від 10.01.11р., яка видана зберігачем ТОВ «Хмельницькхлібопродукт».
Не зважаючи на наявність у Новомосковської ОДПІ всіх документів, які підтверджують проведення господарських операцій ТОВзІІ «Новофарм» (купівля зернових у резидентів на території України, зберігання зернових на сертифікованих зерноскладах, перевезення зернових зі складів зберігання на припортові станції та продаж на експорт), а саме:
- первинні документи, які підтверджують право власності ТОВзІІ «НовоФарм» на товар, який був отриманий ТОВзII «НовоФарм» від постачальників товару (договори поставки зернових; видаткові та податкові накладні на товар);
- первинні документи, які підтверджують зберігання ТОВзII «НовоФарм» власного товару на сертифікованих зернових складах (договори зберігання товару; складські квитанції на зерно; акти виконаних робіт та податкові накладні на послуги зернових складів);
- первинні документи, які підтверджують здійснення відвантаження зернових зі складів та перевезення ТОВзІІ «НовоФарм» власного товару «Металургійною транспортною компанією» (код ЄДРПОУ 33115436) за період: лютий 2011 року (договір № 97 від 05.10.2010 транспортного експедирування; податкові накладні за перевіряємий період; квитанції про приймання вантажу та перевезення зернових; акти виконаних робіт за лютий 2011 р.; акт взаєморозрахунків між ТОВзІІ «НовоФарм» та ТОВ «Металургійною транспортною компанією»;
- первинні документи, які підтверджують здійснення ТОВзІІ «НовоФарм» експорту придбаного на території України товару (зовнішньоекономічні контракти №UN-FL/111210 від 11.12.10 та №NF-FL/300810 від 08.10.10; вантажно-митні декларації від 28.02.11 №100219 насіння сої на загальну суму 2571155,94 грн. та від 24.03.11 №100302, кукурудза на загальну суму 22887391,96 грн.
Суд вважає, що посадові особи Новомосковської ОДПІ в Акті перевірки № 288 та у відповіді № 1707/10/221-54 приходять до необгрунтованих, помилкових стверджень, які не відповідають дійсності, та не підтверджуються доказами, а саме: «Згідно наданих квитанцій про приймання вантажу - кукурудзи, сої по ТОВзІІ «НовоФарм» встановлено, що станцією і залізницею відправлення є станції елеваторів: ТОВ «Миргородський елеватор» (код 33020406), ТОВ «Селещенський елеватор» (код 32535033), ТОВ «Кононовський елеватор» (код 32284236), ТОВ «Нікопольська насіннєва компанія» (код 35957116), ТОВ «Біловодський КХП» (код 00955851), ТОВ «Хмельницький хлібопродукт»(код 34555528), тобто місце зберігання кукурудзи та сої у постачальників. Одержувачем кукурудзи та сої є ТОВ «Флорентіс» та ТОВ «Нібулон» - покупці - нерезиденти. Таким чином, кукурудза та соя не надходили від постачальників до ТОВзІІ «НовоФарм», а залізницею перевозилися від постачальників підприємства до покупців. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від підприємств постачальників до ТОВзІІ «НовоФарм», та від ТОВзІІ «НовоФарм» до підприємств-покупців та здійснені без мети настання реальних наслідків».
На підставі наведених необгрунтованих помилкових стверджень Новомосковська ОДПІ приходить до хибних висновків (стор. 15 Акту перевірки № 288 та сторінка 8 відповіді № 1707/10/221-54), що: «...у зв'язку з не підтвердженням господарських операцій з постачання кукурудзи та сої, ТОВзІІ «НовоФарм» порушив п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.7, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за лютий 2011 року 165 088,5 грн.».
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.
Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).
Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства -контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагент був зареєстрований у встановленому законом порядку.
Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутні порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиьту сум податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Металургійною транспортною компанією» (код ЄДРПОУ 33115436) на загальну суму ПДВ 165088,5 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 165088,5 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року у сумі 165088,5 грн.
В судовому засіданні був повністю доведений представниками позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своєму контрагенту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.
Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
З урахуванням вищезазначеного податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.08.2013р. за № 0001162202 прийняте Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.
Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» підлягає задоволенню.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 4872 грн.
Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням № Е0115UF65Y від 15.01.2014р.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 15.08.2013р. за № 0001162202 винесене у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» (код ЄДРПОУ 31040792) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп., сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» згідно платіжного доручення № Е0115UF65Y від 15.01.2014р.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови викладений 24.02.2014р.
Суддя Е.О. Юрков
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2014 |
Оприлюднено | 25.02.2014 |
Номер документу | 37283586 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні