Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2014 року Справа № П/811/403/14
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0000481701 від 21.01.2014 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи-підприємцем ОСОБА_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 по взаємовідносинах з ТОВ "Єдина Рейтингова система" (код ЄДРПОУ 36070569) за травень 2013 року внаслідок чого було складено акт від 11.12.2013 року № 377/11-23-17-01/НОМЕР_2.
На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення №0000481701 від 21.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 10611,00 грн., з яких за основним платежем 7074,00 грн. та штрафних санкцій на суму 3537,00грн.
Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2014 року № 0000481701 були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій зазначено, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи-підприємцем ОСОБА_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 по взаємовідносинах з ТОВ "Єдина Рейтингова система" (код ЄДРПОУ 36070569) за травень 2013 року р. (а.с. 11-29).
В акті № 377/11-23-17-01/НОМЕР_2 від 11.12.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:
- ч.1, 3 та 5 ст. 203, п.1, п.2 ст.215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків;
- п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 2016.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в - завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 7074,00 грн., в т.ч.: за травень 2013 року в сумі 7074,00 грн.
21 січня 2014 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000481701 від 21.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 10611,00 грн., з яких за основним платежем 7074,00 грн. та штрафних санкцій на суму 3537,00грн.( а. с. 9).
В акті перевірки зазначено, що до відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів надійшов акт ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів АР Крим від 05.09.2013 року № 771/22-7/36070569 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Єдина Рейтингова Система" (код ЄДРПОУ 36070569) з питань достовірності даних наведених у декларації з ПДВ за квітень-травень 2013 року, яким встановлено нікчемність правочинів з ФОП ОСОБА_1
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Єдина рейтингова система" укладено Договір № 120513/12 купівлі-продажу від 12.05.13 р. (а.с.37-38)
На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії податкової накладної, копію платіжного дорученн.
Зазначені первинні документи надавались позивачем під час перевірки, в акті перевірки не зазначено про невідповідність первинної документації вимогам законодавства.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.
Посилання відповідача на акти перевірки контрагентів, складеного посадовими особами податкових органів за місцем їх реєстрації, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаними актами жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагентів.
Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємствами, оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В даному випадку акт перевірки відповідача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.
Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача.
Тому, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарська угода між позивачем та ТОВ "Єдина рейтингова система" є нікчемною.
Так, станом на час укладення позивачем з даним контрагентом договору та його виконання, останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, був платником податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.
У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".
Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а також подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів.
При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2014 року № 0000481701.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати 182,70 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0000481701 від 21.01.2014 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 182,70 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Притула К.М.
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2014 |
Оприлюднено | 24.02.2014 |
Номер документу | 37283640 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
К.М. Притула
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні