Ухвала

від 21.02.2014 по справі 910/2060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

21.02.2014 № 910/2060/14

Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ПОУЛ ТРАСТ» (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок № 6, корпусу № 3, квартира № 38; код ЄДРПОУ - 32921520)

до Української акціонерної страхової компанії «АСКА» (83052, місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок № 100; код ЄДРПОУ - 13490997)

про стягнення 348 643,37 гривень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОУЛ ТРАСТ» звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Української акціонерної страхової компанії «АСКА» суму страхового відшкодування у розмірі 344 236,33 гривень, суму пені у розмірі 4 407,04 гривень.

Дослідивши матеріали позовної заяви і додані до неї документи, господарським судом встановлено, що матеріали позовної заяви подані з недодержанням вимог статей 54, 56 та пункту 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) в зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

По-перше, частиною першою статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноваженою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Наявність одного приводу для порушення справи не є достатнім. Позовна заява подається до господарського суду з дотриманням певних правил. Правила подання позовної заяви включають положення про її форму і зміст (стаття 54 ГПК України).

Для прийняття справи до провадження господарському суду необхідно перевірити відповідність позовної заяви за її формою і змістом вимогам законодавства, оскільки дотримання належної форми позовної заяви і відповідність змісту вимогам закону мають суттєве значення для підготовки судової справи до розгляду, а також наступного правильного та швидкого розгляду справи в засіданні господарського суду.

Закон потребує суворої відповідності позовної заяви вимогам, що вказані в статті 54 ГПК України.

Так, в силу пункту 2 частини другої статті 54 ГПК України позовна заява повинна, зокрема містити найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою, на позивача (іншу особу, яка звертається до суду) покладений обов'язок вказати повне найменування сторін та їх поштові адреси.

Згідно частини першої статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму . Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості, зокрема, про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування.

У поданій позовній заяві найменування відповідача визначено - Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», без зазначення організаційно-правової форми підприємства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін , їх поштових адрес.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеної в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема, абзацу першого пункту 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, тощо.

Допущене заявником позову порушення (у даному випадку - не зазначення повних даних у найменуванні відповідача), є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 63 ГПК України.

По-друге, відповідно до частини першої статті 56 ГПК України (зі змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.1997 № 251/97-ВР, від 19.05.2011 № 3382-VI) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Так, в силу статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є опис вкладення із зазначенням переліку відправлених документів та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (пункти 2, 4 частини третьої статті 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 4-2, 4-3 ГПК України.

На стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, господарський суд має бути впевнений у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

У свою чергу до позовної заяви в якості доказів відправлення копії останньої та доданих до неї документів на адресу відповідача надано копію опису вкладення у цінний лист з якого неможливо встановити дату поштового відправлення.

За таких обставин, господарський суд вважає, що опис вкладення, наданий заявником позову, не є належним доказом виконання вимог статей 56, 57 ГПК України щодо відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При цьому, пункт 4 частини першої статті 65 ГПК України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

За приписами абзацу першого цієї статті вказані у ній дії судді мають на меті виключно забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Документи, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з вирішенням спору.

У статті 38 ГПК України зазначено, що господарський суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд, у разі порушення позивачем статті 57 ГПК України, не має права скористуватися приписами статей 38, 65 ГПК України, а навпаки є зобов'язаним виконати вимоги статті 63 зазначеного Кодексу.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04 грудня 2012 року у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Зважаючи на те, що заявником позову не надано належних доказів відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства, у тому числі розділи VIII, IX ГПК України та всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви є обов'язковими, оскільки їх обов'язковість встановлена законодавцем у процесуальному законі і не може залежати від бажання особи, що звертається із позовом до суду, і положення вказаних норм ГПК України не передбачають обов'язку суду порушити провадження у справі, а потім витребувати належні докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, господарський суд вважає за необхідне повернути позовну заяву без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України.

За приписами пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні статті 63 ГПК України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимоги статей 54, 56, пункту 2 частини першої 57 ГПК України та відповідно до приписів пунктів 2, 6 частини першої статті 63 ГПК України підлягає поверненню без розгляду.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду Донецької області з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу заявника позову на порядок засвідчення копій документів, а саме: відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Заявником позову до позовної заяви надано копії документів засвідчені без дотримання всіх вимог наведеного вище стандарту.

Пункт 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачає, що у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись пунктами 2, 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду.

Додаток на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ПОУЛ ТРАСТ» позовна заява з доданими до неї документами всього на 106-ти аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 8 від 06 лютого 2014 року на суму 6 972,87 гривень; конверт.

Суддя С.М. Фурсова