Ухвала

від 28.01.2014 по справі 403/16181/12

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 403/16181/12

Провадження № 2/200/1219/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Сабій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд", терті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, Служба у справах дітей Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, про скасування рішення та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив скасувати рішення від 19.02.1998 р. № 284 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради в частині визнання власником ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», квартири АДРЕСА_1, скасувати свідоцтво від 01.12.1998 р. про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, яким визнано право власності за ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», визнати право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнути з відповідачів судові витрати сплачені при подачі позову в розмірі в розмірі 3219, 00 гривень.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач вказує, що 15 жовтня 1989 року між відповідачем - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд» та позивачем був укладений договір - зобов'язання про трудову участь члена КМСО МЖК в будівництві комплексу. Відповідно до умов договору позивач повинен був відпрацювати двадцять чотири місяці на будівництві, а відповідач - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», в свою чергу, повинен надати позивачеві трикімнатну квартиру в будинку по вулиці Комсомольській в м. Дніпропетровську.

Виконавши умови Договору, позивачеві був виданий ордер № 28 серія 1, від 07 квітня 1997 року на житлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Ордер було видано Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська.

Позивач вселився разом зі своєю сім`єю в отриману трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, якою користується по день подачі позову, утримує квартиру, сплачує комунальні послуги, робить внутрішні ремонтні роботи та невід`ємні поліпшення житлових умов за власні кошти.

З метою скористатись своїм правом на безоплатну приватизацію, в процесі збирання необхідних для приватизації документів, позивач письмово звернувся до відповідача - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд». В листі просив дати дозвіл на приватизацію квартири та підготувати необхідні для цього документи. Листом від 16.03.2006 року, представник відповідача - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», повідомив, що не має можливості знайти та надати необхідні документи, і запропонував позивачеві надати договір, ордер та список розподілу квартир ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», для прийняття рішення по згоді на приватизацію спірної квартири. На пропозицію відповідача - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», позивач надав копії витребуваних документів. Не отримавши будь-якої відповіді, позивач повторно неодноразово звертався до відповідача - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», але згоду на приватизацію не отримав.

З метою отримання технічної документації на спірну квартиру для подальшого звернення до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, представник позивача звернувся до КП «ДМ БТІ» Дніпропетровської обласної ради із запитом про надання правовстановлюючих документів на спірну квартиру. Отримавши відповідь позивач дізнався, що станом на 21.08.2012 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за відповідачем - ВАТ «Будівельно-монтажним трестом «Дніпромістобуд», на підставі свідоцтва про право власності від 01.12.1998 р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.07.1997 р., за № 1119/2 та рішення від 19.02.1998 р. за № 284.

Позивач вважає, що отримавши право власності на спірну квартиру, відповідач - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд» порушив умови договору - зобов'язання про трудову участь члена КМСО МЖК в будівництві комплексу, оскільки згідно із договором саме позивач, виконавши своє зобов`язання за договором, має першочергове право на її приватизацію.

Крім того позивач вважає, що свідоцтво про право власності від 01.12.1998 р., видане на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.07.1997 р., за № 1119/2 та рішення від 19.02.1998 р. за №284, підлягає скасуванню оскільки на час видачі свідоцтва, Ордер на жиле приміщення виданий на ім'я позивача не було визнано недійсним, як це передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, позивач вважає, що його майнові права порушені, а позов підлягає задоволенню.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Треті особи та їх представники у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, відповідачів та третіх осіб за правилами ст. 169 , 224 , 225 , 226 ЦПК України - заочно.

Відповідно до правил ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, праця громадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», 15 жовтня 1989 року був укладений договір - зобов'язання про трудову участь члена КМСО МЖК в будівництві комплексу. Відповідно до умов договору, позивач повинен був відпрацювати двадцять чотири місяці на будівництві, а відповідач - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», в свою чергу, повинен надати позивачеві трикімнатну квартиру в будинку по вулиці Комсомольській в м. Дніпропетровську.

На підтвердження виконання умов Договору, виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, позивачеві був виданий ордер № 28 серія 1, від 07 квітня 1997 року на житлове приміщення, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними квартири.

Згідно частини третьої ст. 9 Житлового кодексу України, громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», із заявами про надання дозволу на приватизацію спірної квартири, що зокрема підтверджується заявою від 09.02.2006 року та від 13.10.2012 року, але відповідач - ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», від надання згоди ухилився.

Частинами, 3,10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», встановлено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 58 Житлового кодексу України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Виконавчі комітети міських рад згідно приписів ст. 140 Конституції України, ст. ст. 10, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницькими та виконавчими органами місцевого самоврядування.

Згідно пп. 10 п. б) ч. 2 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів міських рад належать наступні делеговані повноваження: облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Таким чином, виконавчі комітети виконують державні функції в частині обліку відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 59 Житлового кодексу України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Судом встановлено, що на час розгляду справи, рішення про визнання ордеру на спірну квартиру недійсним не приймалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Згідно ст. 1 Житлового кодексу України, відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР громадяни Української РСР мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 57 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до статті 212. ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір, підлягають стягненню з відповідачів на його користь.

На підставі викладеного, ст.ст. 6, ч. 2, 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 1, ст. 9 Житлового кодексу України, ч. 1 ст. 328, ст. 526 ЦК України ст.ст. 3 , 10 , 11 , 60 ,61,79,88, 214 , 215 , 224 , 225 , 226 Цивільного процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд", терті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, Служба у справах дітей Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, про скасування рішення та визнання права власності - задовольнити повністю.

Скасувати рішення від 19.02.1998 року № 284 прийняте Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради в частині визнання власником квартири АДРЕСА_1, Відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», ідентифікаційний код юридичної особи 01238198.

Скасувати свідоцтво від 01.12.1998 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 26510514, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за Відкритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», ідентифікаційний код юридичної особи 01238198.

Визнати право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 39,9 м.кв, загальною площею 72,76 м.кв, за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Стягнути солідарного з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд" сплачені судові витрати в розмірі 3219,00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя В.О. Циганков