ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року м. Полтава Справа № 816/240/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,
представників позивача - Пшеничного О.Л., Скрипника О.П.,
представника відповідача - Прокопчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
20 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (далі - ТОВ "Фортекс", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 №0007842201/949.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №5392/16-03-22-08/31773113 від 11.12.2013 щодо порушення ним вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 250383,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "ТЕК-Система" має реальний характер, повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 №0007842201/949.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №422 від 04.02.2014 (том 1 а.с. 121-127) та письмових поясненнях №481 від 17.02.2014 (том 4 а.с. 143-147).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ТОВ "Фортекс" (ідентифікаційний код 31773113) 16.11.2001 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (том 1 а.с. 10). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (том 1 а.с. 15, 17).
У період з 14.11.2013 по 04.12.2013 Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Фортекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки контролюючим органом 11.12.2013 складено акт №5392/16-03-22-08/31773113 (том 1 а.с. 20-99), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог пунктів 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 250383,00 грн, у тому числі: за 4 квартал 2011 року в сумі 26680,00 грн, за 1 квартал 2012 року в сумі 29463,00 грн, за 2 квартал 2012 року в сумі 61719,00 грн, за 3 квартал 2012 року на суму 61782,00 грн, за 4 квартал 2012 року в сумі 70739,00 грн.
Позивач, не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки №5392/16-03-22-08/31773113 від 11.12.2013, направив до контролюючого органу заперечення на вказаний акт від 17.12.2013 вих.№111 (том 1 а.с. 111-112), за результатами розгляду якого Кременчуцька ОДПІ підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ТОВ "Фортекс" вимог податкового законодавства (лист-відповідь від 24.12.2013 №15530/10 /том 1 а.с. 113/).
На підставі акта перевірки №5392/16-03-22-08/31773113 від 11.12.2013, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 №0007842201/949, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 362234,50 грн, в тому числі 250383,00 грн за основним платежем та 111851,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 18-19).
Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Як слідує зі змісту акта перевірки №5392/16-03-22-08/31773113 від 11.12.2013, письмових заперечень №422 від 04.02.2014 та письмових пояснень №481 від 17.02.2014, висновок про порушення ТОВ "Фортекс" вимог податкового законодавства Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує тим, що згідно товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки на підтвердження надання ТОВ "ТЕК-Система" на користь позивача експедиторських послуг по перевезенню вантажів, перевізниками значаться інші підприємства та фізичні особи-підприємці; у наданих ТТН не зазначено код перевізників, конкретних адрес пунктів навантаження та розвантаження ТМЦ, номерів та дат подорожніх листів, одиницю виміру вантажу, посад, прізвищ, імені, по батькові осіб, що здали та отримали вантаж, дати та часу здавання/отримання вантажу, інформації про здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт. ТТН не містять посади, прізвища, імені, по батькові та підпису особи, яка дозволила відпуск товару (вантажовідправник) та водія-експедитора, що прийняв на перевезення вантаж (експедитор, автоперевізник).
У наданих заявках на перевезення та актах виконаних робіт відсутня інформація щодо фактичних автоперевізників, які залучалися контрагентом позивача - ТОВ "ТЕК-Система" як перевізники на виконання договору транспортного експедирування. Наявні акти виконаних робіт не відповідають ні вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ні вимогам пункту 2.5 договорів №04 від 20.04.2011 та №61 від 03.01.2012, оскільки не містять детального опису (змісту) наданих виконавцем послуг, їх кількості (обсягу), також не містять прізвища, ім'я, по батькові та посад осіб зі сторони експедитора та клієнта, які підписали акти, що не дає можливості повно розкрити суть, форму та обсяг кожної з послуг та їх вартість.
Рахунки-фактури на оплату вартості наданих послуг та інші рахунки-фактури, що наявні у справі не містять прізвища, імені, по батькові та посад осіб, що підписали дані документи, що, в свою чергу, не дає можливості ідентифікувати особу, що їх підписала та перевірити наявність у неї на це повноважень та одночасно не підтверджує юридичний факт оплати транспортно-експедиційних послуг та не підтверджує правомірність понесених витрат ТОВ "Фортекс".
Заявки на здійснення перевезень не відповідають вимогам пунктів 2.2.1, 5.1 договорів та вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже не передбачають маршруту руху, не містять суми оплати за надані транспортно-експедиційні послуги, а також не містять прізвищ, імен, по батькові та посад осіб, що їх підписали, у зв'язку із чим немає можливості ідентифікувати особу, що їх підписала та перевірити наявність у неї на це повноважень та підтвердити юридичний факт отримання згоди між уповноваженими особами стосовно істотних умов перевезення товару експедитором на адресу клієнта. Разові договори-заявки на перевезення ТМЦ, укладені експедитором з фізичними особами-підприємцями та громадянами, не містять часу подання транспортних засобів для навантаження та розвантаження, інформація у даних заявках стосовно маси товару, пунктів навантаження та розвантаження суперечить інформації, зазначеній у товарно-транспортних накладних та заявках, оформлених позивачем, що у своїй сукупності підтверджує відсутність фактичного надання ТОВ "ТЕК-Система" транспортно-експедиційних послуг.
Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:
- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як свідчать матеріали справи, в жовтні, листопаді, грудні 2011 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2012 року позивачем до складу витрат операційної діяльності включено суму витрат у загальному розмірі 1181250,00 грн, за наслідками здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "ТЕК-Система" транспортно-експедиційних послуг згідно договорів про надання транспортно-експедиційних послуг №04 від 20.04.2011 та №61 від 03.01.2012 (том 1 а.с. 115-116).
Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаних договорів клієнт (ТОВ "Фортекс") замовляє, а експедитор (ТОВ "ТЕК-Система") приймає на себе обов'язки здійснити організацію та виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу за рахунок клієнта. У відповідності до цих договорів експедитор надає експедиторські послуги (планування перевезень, отримання необхідних документів, контроль за проходженням і отриманням вантажів, залучаючи для цього третіх осіб). Експедитор виступає від свого імені і має право заключати договори з третіми особами, що знаходяться на будь-якій системі оподаткування, яка не заборонена законодавством України, і оплачувати їх послуги грошовими коштами, що надійшли від клієнта або відшкодовуються ним експедитору після надання послуг.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у наведених вище періодах у ТОВ "ТЕК-Система" транспортно-експедиційних послуг позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт, рахунки-фактури, заявки, товарно-транспортні накладні та разові договори-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом (том 1 а.с. 170-250, том 2 а.с. 1-250, том 3 а.с. 1-227, том 4 а.с. 150-178). Підписанням актів виконаних робіт сторони підтвердили про виконання умов договорів про надання транспортно-експедиційних послуг №04 від 20.04.2011 та №61 від 03.01.2012 в строк, в повному обсязі та відсутність претензій одна до одної.
Правила ведення податкового обліку з податку на прибуток приватних підприємств законодавством окремо не визначені, а тому до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.
За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акти приймання-здачі виконаних робіт, наданих послуг є первинними документами, які підтверджують факт виконання робіт (надання послуг). При цьому, законодавством не визначено окремих вимог до оформлення актів виконання робіт (надання послуг).
Як слідує зміст долучених до матеріалів справи актів виконаних робіт, останні мають посилання на відповідні транспортні заявки та рахунки, у яких, в свою чергу, відображено вартість транспортно-експедиційних послуг, дату, час, місце навантаження та розвантаження вантажу, назву, об'єм та масу вантажу, строк оплати, додаткові умови транспортування, марку та номер автомобіля (причепа до нього), прізвище, ім'я та по батькові водія, маршрут транспортування, дані щодо клієнта та експедитора. При цьому, суд зауважує, що вартість та маршрут транспортування вказані також безпосередньо й у актах виконаних робіт.
З огляду на викладене, судом відхиляються посилання відповідача на відсутність у актах виконаних робіт детального опису (змісту) наданих виконавцем послуг, їх кількості (обсягу), прізвищ, імені, по батькові та посад зі сторони експедитора та клієнта, а акти виконаних робіт, що надані позивачем, суд вважає належними та допустимими доказами, що підтверджують надання позивачу транспортно-експедиційних послуг.
Як зазначено перевіряючими у акті №5392/16-03-22-08/31773113 від 11.12.2013 до перевірки позивачем надавалися заявки на здійснення перевезень ТОВ "ТЕК-Система" та товарно-транспортні накладні, які відповідають даним заявкам.
Посилання перевіряючих у акті перевірки на відсутність у наданих товарно-транспортних накладних коду перевізників, а у заявках на перевезення - інформації щодо автоперевізників, судом оцінюються критично, оскільки у разових договорах-заявках на транспортування вантажу автомобільним транспортом, оформлених на кожну надану ТОВ "ТЕК-Система" на користь позивача транспортно-експедиційну послугу, містяться відомості про перевізника товару (його найменування, ідентифікаційний номер/код, адреса, тощо). На підставі пояснень представників позивача судом встановлено, що разові договори-заявки надавались перевіряючим в ході проведення перевірки. Доказів ненадання ТОВ "Фортекс" на перевірку разових договорів-заявок на транспортування вантажу автомобільним транспортом відповідачем до матеріалів справи надано не було.
Судом встановлено, що розрахунки між позивачем та ТОВ "ТЕК-Система" проводилися у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (том 3 а.с. 228-250, том 4 а.с. 1-65).
В ході розгляду справи судом з'ясовувалося питання щодо мети укладення ТОВ "Фортекс" договорів про надання транспортно-експедиційних послуг №04 від 20.04.2011 та №61 від 03.01.2012 з ТОВ "ТЕК-Система".
Відповідно до довідки відділу статистики у Кременчуцькому районі АБ№596728 видами діяльності ТОВ "Фортекс" за КВЕД-2010 є: 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів ; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (том 1 а.с. 13).
Як слідує зі змісту наданих в судовому засіданні представниками позивача пояснень та підтверджується наявними у справі документами, ТОВ "Фортекс" здійснюється господарська діяльність щодо вирощування грибів та їх реалізації на користь суб'єктів господарювання (оптових покупців) - ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" (том 4 а.с. 66-75), ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (том 4 а.с. 76-93, 104-111), ТОВ "Дніпрофрукт" (том 4 а.с. 94-103), ТОВ "Експансія" (том 4 а.с. 112-115), ТОВ "АТБ-Маркет" (том 4 а.с. 116-120).
Під час вирощування грибів підприємством здійснювалися закупівлі грибного міцелію компостного (компосту) та покрівного торфу у ТОВ "Мікоген-Україна", ТОВ "Агротандем-плюс" та ПП "Геосвіт К", що підтверджується наявними у справі договорами купівлі-продажу №90/12 від 01.01.2012, №90 від 01.01.2011, №5 від 03.01.2012, №3 від 03.03.2011, договором поставки №08/06 від 08.06.2012, актами звірки взаєморозрахунків та видатковими накладними (том 1 а.с. (зі звороту) 171, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 194, 197, 200, 203, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242, 245, 248, том 2 а.с. (зі звороту) 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 200, 203, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242, 245, 248, том 3 а.с. (зі звороту) 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 180, 182, 184, 186, 188, 191, 193-194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 223, 225, 227, том 4 а.с. 121-126). З огляду на відсутність у ТОВ "Фортекс" власного автопарку вантажних автомобілів та у зв'язку із закупівлею у ТОВ "Мікоген-Україна", ТОВ "Агротандем-плюс" та ПП "Геосвіт К" великого обсягу необхідних для виробництва продукції (вирощування грибів) матеріалів, позивачем укладено договори про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ "ТЕК-Система".
З приводу доводів представника відповідача щодо відсутності з боку позивача належних обґрунтувань вартості наданих транспортно-експедиційних послуг, суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Як слідує зі змісту пункту 5.1 договорів про надання транспортно-експедиційних послуг №04 від 20.04.2011 та №61 від 03.01.2012, сума оплати транспортно-експедиційних послуг узгоджується сторонами в заявках на експедирування, які являються невід'ємними частинами договору, і зазначаються в рахунку-фактурі експедитора.
Судом встановлено, що позивачем та ТОВ "ТЕК-Система" на кожну надану останнім на користь позивача транспортно-експедиційну послугу оформлялися заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом, у яких зазначалась вартість такої послуги. Крім того, на кожну транспортно-експедиційну послугу ТОВ "ТЕК-Система" виписувалися рахунки-фактури із зазначенням вартості вказаної послуги.
Жодних доказів того, що вказана у заявках на перевезення вантажу автомобільним транспортом та рахунках-фактурах вартість транспортно-експедиційних послуг є завищеною, не відповідає рівню ринкових чи звичайних цін, Кременчуцькою ОДПІ в ході розгляду справи суду не надано.
Окрім цього, слід відмітити, що як слідує зі змісту акту перевірки №5392/16-03-22-08/31773113 від 11.12.2013, письмових заперечень №422 від 04.02.2014 та письмових пояснень №481 від 17.02.2014, твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються лише на неналежному, як на його думку, оформленні товарно-транспортних накладних, заявок на перевезення вантажів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт та разових договорів-заявок. При цьому, відповідачем фактично не заперечується отримання ТОВ "Фортекс" вантажів (міцелію компостного (компосту) та покрівного торфу), використання їх у власній господарській діяльності підприємства для вирощування грибів та послідуючої реалізації готової продукції покупцям.
Стосовно контрагента позивача - ТОВ "ТЕК-Система", то слід зазначити, що факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом №18070971 від 03.02.2014 (том 1 а.с. 165-167).
Поряд з цим, суд зауважує, що від ТОВ "ТЕК-Система" на адресу суду надійшли письмові пояснення від 10.02.2014 вих.№1, в яких товариство підтверджує реальність надання ним транспортно-експедиційних послуг на користь ТОВ "Фортекс" у спірних періодах (том 4 а.с. 140-141). Так, зі змісту вказаних письмових пояснень слідує, що на виконання договірних зобов'язань перед позивачем, ТОВ "ТЕК-Система" здійснювалися заходи щодо пошуку різних фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб, що мають у власності відповідний автотранспорт, з якими, у подальшому, укладалися угоди на безпосереднє виконання транспортування вантажів на користь ТОВ "Фортекс". Завантаження вантажів в місці їх отримання здійснювалося постачальниками позивача за адресами, вказаними ТОВ "Фортекс". Претензій з боку ТОВ "Фортекс" щодо своєчасності та якості наданих послуг на адресу ТОВ "ТЕК-Система" не надходило.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів правомірно віднесено витрати по придбанню транспортно-експедиційних послуг у сумі 1181250,00 грн до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в ході судового розгляду справи не було доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Фортекс" щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 №0007842201/949 протиправним та його скасування.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №1176 від 10.01.2014, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ТОВ "Фортекс" сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір", а саме, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 560,28 грн за майнові вимоги, які мають бути оплачені судовим збором в розмірі 487,20 грн (10 відсотків розміру ставки судового збору).
З огляду на це, керуючись положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", суд приходить до висновку про необхідність повернення ТОВ "Фортекс" з Державного бюджету України суми надміру сплаченого судового збору в розмірі 73,08 грн.
Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ТОВ "Фортекс" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27.12.2013 №0007842201/949.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (ідентифікаційний код 31773113) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (ідентифікаційний код 31773113) з Державного бюджету України надміру сплачену згідно платіжного доручення №1176 від 10 січня 2014 року суму судового збору в розмірі 73,08 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 24 лютого 2014 року.
Суддя О.В. Гіглава
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2014 |
Оприлюднено | 24.02.2014 |
Номер документу | 37289394 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
О.В. Гіглава
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні