Ухвала

від 10.02.2014 по справі 2а-6750/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014р. Справа № 9104/31956/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2010р. у справі №2а-6750/10/1370

за позовом Державної податкової інспекції у місті Ужгороді, м.Ужгород Закарпатської області (правонаступник - Державна податкова інспекція у місті Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області), м.Ужгород

до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м.Львів

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2010р. позивач: Державна податкова інспекція у місті Ужгороді (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" (відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства щодо сплати податкового боргу.

Відповідач письмові заперечення на позовні вимоги позивача не подавав, у судове засідання до суду першої інстанції не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать долучені до матеріалів справи корінці повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.74-76).

Суд першої інстанції позов задоволив, виніс постанову від 30.08.2010р. у справі №2а-6750/10/1370.

Відповідачем 16.09.2010р. до Львівського апеляційного адміністративного суду було подано апеляційну скаргу за №13/808, в якій він просив скасувати постанову суду першої інстанції від 30.08.2010р. в адміністративній справі за №2а-6750/10/1370 та прийняти нову постанову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення: 28.01.2014р. - Державній податковій інспекції у місті Ужгороді, 29.01.2014р. - Публічному акціонерному товариству "Фірма "Нафтогазбуд", тому колегія суддів, у відповідності до вимог ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань:

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 29.12.1993р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію від 29.12.1993р. (замінено 10.06.2009р.) Серія А01 №207314.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем на підставі направлення від 30.01.2010р. за №127/23-1, виданого ДПІ у м.Ужгороді, згідно із ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на перший квартал 2010р., проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності відповідача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено Акт від 26.02.2010р. за №415/23-1/10/01293984. Відповідач був належно проінформований позивачем про проведення планової перевірки письмовим повідомленням за №106/10/23-1, яке вручено 19.01.2010р. головному бухгалтеру відповідача.

Вищевказаним Актом перевірки було зафіксовано ряд порушень чинного на цей час податкового, валютного та іншого законодавства, висновки якого належно підписані посадовими особами позивача та відповідача без заперечень останнього. Також, директором та головним бухгалтером відповідача наявними у акті перевірки підписами підтверджено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про фінансово-господарську діяльність відповідача (спростовують викладені в акті перевірки порушення) за період, що перевіряється, відсутні.

За відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 167118,24грн., яка виникла у зв'язку з несплатою узгоджених сум податкових зобов'язань за порушення норм пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.2003р. за №889-VI "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині недотримання строків сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету із заробітної плати, і яке було зафіксовано в акті перевірки серед переліку низки встановлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до вимог п.1.2 ст.1 Закону України від 21.12.2000р. за №2181-III (із змінами та доповненнями) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон №2181-III), і який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до вимог п.5.2.1. Закону №2181-III, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 п.5.2 у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися доконтролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі, коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Як вбачається з матеріалів проведеної позивачем перевірки та судової справи, відповідачем було підписано Акт перевірки без заперечень до нього, і в подальшому своїм правом на оскарження висновків контролюючого органу не скористався.

Згідно із вимогами п.95.1, п.95.2, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Щодо заявлених відповідачем в апеляційній скарзі вимог стосовно невідповідності проведеної позивачем перевірки чинному на час виникнення спірних правовідносин законодавству, то вони не відповідають суті справи, оскільки стосуються позапланових перевірок податковими органами, а позивачем фактично було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства та предметом спору являється надання дозволу судом позивачу на стягнення податкової заборгованості з відповідача, а не встановлення законності вищезазначеної перевірки.

Відтак, висновок суду першої інстанції слід вважати вірним, оскільки ґрунтується на правильній оцінці наявних у матеріалах справи доказів, враховує зміст заявлених позовних вимог та вимог матеріального і процесуального права.

Із врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1)залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2)змінити постанову суду; 3)скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4)скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5)визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м.Львів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2010р. у справі №2а-6750/10/1370 за позовом Державної податкової інспекції у місті Ужгороді, м.Ужгород Закарпатської області (правонаступник - Державна податкова інспекція у місті Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області), м.Ужгород до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м.Львів про стягнення податкового боргу, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2010р. у справі №2а-6750/10/1370 за позовом Державної податкової інспекції у місті Ужгороді, м.Ужгород Закарпатської області (правонаступник - Державна податкова інспекція у місті Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області), м.Ужгород до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м.Львів про стягнення податкового боргу, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П.Сапіга