Рішення

від 18.02.2014 по справі 922/5000/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р.Справа № 922/5000/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Соцінтех", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфенсі-Груп", смт. Солоницівка про стягнення коштів в розмірі 17060,12 грн за участю :

Представник позивача - не з'явився.

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Соцінтех" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфенсі-Груп" про стягнення основної заборгованості у розмірі 15509,96 грн., пені у розмірі 1154,56 грн. та 3% річних у розмірі 395,60 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором реалізації №2/10-12 від 11.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області строк розгляду справи №922/5000/13 було продовжено на 15 днів до 19.02.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 18.02.2014 року не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наступне.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.12.2013 року, місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфенсі-Груп" є: 62370, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. 70 Років Жовтня, буд. 7, кв. 107.

Ухвали господарського суду які надсилались на юридичну адресу відповідача повернуті до суду з позначкою "за спливом строку зберігання" (згідно довідок поштового відділення арк. с. 32, 52).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи неявку сторін, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

"11" жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Соцінтех" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфенсі-Груп" (покупець/відповідач), було укладено Договір №2/10-12, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати Товар під реалізацію відповідачу, а відповідач прийняти Товар під реалізацію через власну торгівельну мережу.

На виконання умов даного Договору позивач поставив відповідачу Товар всього на суму 71677,11 грн, що підтверджується видатковими накладними №757 від 12.10.2012 року, №1036 від 04.12.2012 року, №1037 від 04.12.2012 року, скріпленими підписами та печатками відповідача (арк.с.13-15).

Згідно п. 4.1 Договору оплата за реалізований Товар здійснюється відповідачем шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок позивача до 5го числа поточного місяця за попередній місяць реалізації Товару у торгівельній мережі відповідача.

Проте, відповідно до п. 4.3 Договору термін реалізації товарного залишку у відповідача встановлюється 40 (сорок) календарних днів з моменту останнього платежу або передачі Товару від позивача до відповідача. Днем передачі відповідачу партії Товару вважається день підписання в місці передачі Товару уповноваженими представниками Сторін товарної накладної про передачу партії Товару. Після закінчення вищевказаного терміну товарний залишок підлягає оплаті в повному обсязі протягом семи календарних днів або поверненню в належному стані товару та упаковки за рахунок та засобами відповідача на склад позивача.

Оплата Товару проводиться за цінами вказаними в супровідних докуметах на Товар (п.4.4 Договору).

Як стверджується позивачем, ТОВ "Інфенсі-Груп" здійснило оплату за Товар, що був поставлений на його адресу, лише частково у розмірі 1000,00 грн., а також, повернуто Товар за Накладними на повернення ЗН№7 від 10.04.2013 року та ЗН№17 від 10.04.2013 року на суму 55167,15 грн. (арк. с. 16-17).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. №47 від 09.10.2013 року про остаточну сплату заборгованості за отриманий товар (арк. с.18). Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без розгляду та без задоволення.

Отже, за результатами виконання Договору реалізації №2/10-12 від 11.10.2012 року, відповідач не здійснив остаточну оплату отриманого товару, таким чином, на момент звернення позивача до суду його заборгованість складає 15509,96 грн.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 15509,96 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню у розмірі 1154,56 грн. та 3% річних у розмірі 395,60 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.7.3 Договору за порушення термінів оплати згідно п. 4.1 Договору відповідачу нараховується пеня за кожний прострочений день платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 1154,56 грн..

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 395,60 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 549, 625, 626,ЦК України, ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфенсі-Груп" (62370, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. 70 Років Жовтня, буд. 7, кв. 107. код ЄДРПОУ: 37514180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Соцінтех" (02094, м. Київ, бульвар Праці, 2/27; код ЄДРПОУ: 35823230; р/р 26003301014469 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) - суму основної заборгованості у розмірі 15509,96 грн., пеню у розмірі 1154,56 грн., 3% річних у розмірі 395,60 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2014 р.

Суддя Т.С. Денисюк