Рішення

від 18.02.2014 по справі 924/1621/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2014 р.Справа № 924/1621/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО", м. Волочиськ, Хмельницька область

до фермерського господарства "Водолій В.В.", м. Деражня

про стягнення 135 440, 61 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - Бундз Т.В. за довіреністю

від відповідача - не з'явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання договору № 10 - 02 / 13 ХМ ( з додатками) в розмірі 138 440, 61 грн., з яких: 100 652, 33 грн. основна заборгованість, 3 408, 22 грн. пені, 33 594, 09 грн. штраф, 785, 97 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 3 лютого 2014 року провадження у справі, в частині стягнення 3 000 грн. основного боргу припинено за відсутністю предмету спору.

Обргунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати поставленого товару. Нарахування пені та штрафу обумовлено наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні у розмірі 135 440, 61 грн. (з урахуванням припинення) з яких: 97 652, 33 грн. - основна заборгованість, 3 408, 22 грн. пені, 33 594, 09 грн. штраф, 785, 97 грн. 3% річних.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надіслав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає у розмірі 138 440, 61 грн. (з урахуванням припинення провадження в частині) та просить розглядати справу за відсутності його представника.

З доданих матеріалів вбачається.

25 лютого 2013 року між сторонами укладено договір № 10 - 02/13 ХМ, згідно якого постачальник (позивач), в строки, визначені договором зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та / або мікродобрива (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях - додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2.).

За п. 2.1. ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях - додатках, які є додатками до договору (п. 2.2.). Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають оплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „Райфайзен банк аваль" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „Райфайзен банк аваль" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання договору (п. 2.3.). Пунктом 3.2.2. визначено, що покупець зобов'язаний оплатити вартість товару в терміни, вказані в додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому умови п 2.3. та 2.8. договору.

За п. 7.2. покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням усіх умов договору сторонами (п. 5).

Договір також містить додатки, №, № 1 - 9, якими сторони погодили ціну (в Евро з еквівалентом у гривні), кількість, найменування, терміни поставки конкретних видів товарів, кількість товару та строки оплати.

Основний договір та додатки до нього підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем підтверджується наданими до справи копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей: накладна № ВА 000000078 від 9 квітня 2013 року на суму 2 634, 70 грн. та відповідна довіреність № 7 від 9 квітня 2013 року, накладна № ВА 000000154 від 20 квітня 2013 року на суму 36 742, 73 грн. та відповідна довіреність № 12 від 19 квітня 2013 року, накладна № ВА 000000169 від 24 квітня 2013 року на суму 14 169, 60 грн. та відповідна довіреність № 16 від 23 квітня 2013 року, накладна № ВА 000000184 від 25 квітня 2013 року на суму 4 723, 20 грн. та відповідна довіреність № 16 від 23 квітня 2013 року, накладна № ВА000000249 від 29 квітня 2013 року на суму 37 392 грн. та відповідна довіреність № 17 від 29 квітня 2013 року, накладна № ВА000000595 від 21 травня 2013 року на суму 20 087, 76 грн. та відповідна довіреність № 38 від 16 травня 2013 року, накладна № ВА000000784 від 30 травня 2013 року на суму 12 895, 20 грн. та відповідна довіреність № 39 від 21 травня 2013 року, накладна № ВА 000001129 від 5 липня 2013 року на суму 5 731, 20 грн. та відповідна довіреність від 5 липня 2013 року № 46. Разом вартість товару дорівнює 134 376, 39 грн.

Крім того, на підтвердження часткової оплати поставленого товару позивачем надано виписки з банку (по платнику „Водолій В.В") на суму 33 724, 06 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 134 376, 39 грн., що підтверджується наступними доказами: накладна № ВА 000000078 від 9 квітня 2013 року на суму 2 634, 70 грн. та відповідна довіреність № 7 від 9 квітня 2013 року, накладна № ВА 000000154 від 20 квітня 2013 року на суму 36 742, 73 грн. та відповідна довіреність № 12 від 19 квітня 2013 року, накладна № ВА 000000169 від 24 квітня 2013 року на суму 14 169, 60 грн. та відповідна довіреність № 16 від 23 квітня 2013 року, накладна № ВА 000000184 від 25 квітня 2013 року на суму 4 723, 20 грн. та відповідна довіреність № 16 від 23 квітня 2013 року, накладна № ВА000000249 від 29 квітня 2013 року на суму 37 392 грн. та відповідна довіреність № 17 від 29 квітня 2013 року, накладна № ВА000000595 від 21 травня 2013 року на суму 20 087, 76 грн. та відповідна довіреність № 38 від 16 травня 2013 року, накладна № ВА000000784 від 30 травня 2013 року на суму 12 895, 20 грн. та відповідна довіреність № 39 від 21 травня 2013 року, накладна № ВА 000001129 від 5 липня 2013 року на суму 5 731, 20 грн. та відповідна довіреність від 5 липня 2013 року № 46. зазначені накладні підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Остаточна оплата за поставлений товар, відповідно до додатків №, № 1 - 9 має бути проведена відповідачем у такі терміни: 494, 50 грн. до 9 квітня 2013 року; 10 765, 12 грн. до 1 жовтня 2-13 року, 2 140, 20 грн. до 1 жовтня 2013 року, 25 977, 60 грн. до 15 вересня 2013 року, 18 892, 80 грн. до 15 вересня 2013 року, 37 392 грн. до 15 вересня 2013 року, 19 590, 72 грн. до 16 вересня 2013 року 13 392, 24 грн. до 16 вересня 2013 року, 5 731, 20 грн. до 16 вересня 2013 року. Таким чином, до 1 жовтня 2013 року поставлений товар мав бути оплачений відповідачем у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи оплата, станом на вищевказану дату проведена лише частково на суму 33 724, 06 грн. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі (додатках) строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строки оплати у повному обсязі пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (134 376, 39 грн. вартість всього товару мінус 33 724, 06 грн. часткової оплати, мінус 3 000 грн. провадження за якими припинено) 97 652, 33 грн.

Отже, позов, в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення неустойки та річних судом враховується п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де зазначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи, що пеня та штраф є договірними способами забезпечення виконання зобов'язання, а їх нарахування передбачено договором (7.2.1.), вимоги про їх стягнення також обґрунтовані та підлягають задоволенню. При цьому, судом враховується роз'яснення Вищого господарського суду України, викладені у п. 2.1. постанови Пленуму № 14 від 17 грудня 2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно якого пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Судом також враховується визнання позову відповідачем, що в силу ч. 5 ст. 78 ГПК України є підставою для задоволення позову.

За таких обставин, позов обґрунтований, підтверджений наданими доказами та підлягає задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства „Водолій В.В." (Хмельницька область, м. Деражня, пров. Пушкіна, 6, код 35051897) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „Вітагро" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Косовського, 7, код 37993500) 97 652, 33 грн. - основної заборгованості, 3 408, 22 грн. пені, 33 594, 09 грн. штрафу, 785, 97 грн. 3% річних, а також 2768, 81 грн. судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 3 прим:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (- 32200, м. Деражня, пров. Пушкіна, 6).