Ухвала

від 19.02.2014 по справі 904/8517/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 лютого 2014 року Справа № 904/8517/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу від 30.12.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/8517/13 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Сістемс Консалтінг", м. Дніпропетровськ м. Дніпропетровськ ВСТАНОВИВ:

Подана 30.01.2014 Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - заявник ) касаційна скарга від 30.01.2014 №2079/10/04-62-10-019 не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2013 у справі № 904/8517/13 з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, в якому скарга була надіслана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, - 30.01.2014.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для її подання, яке мотивоване тим, що оскаржувана постанова отримана заявником лише 10.01.2014.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Враховуючи, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята за результатом розгляду апеляційної скарги заявника.

При цьому ухвала суду апеляційної інстанції від 19.12.2013 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 30.12.2013 була отримана заявником 24.12.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 169, том 1).

Викладене свідчить про те, що заявник був належним чином та завчасно повідомлений про дату та час судового засідання, за наслідками якого була прийнята оскаржувана ухвала, але правом на участь у цьому судовому засіданні не скористався.

При цьому копія ухвали була надіслана заявнику 31.12.2013, тобто в межах строку, встановленого ст. 87 ГПК України, про що свідчить відповідна відмітка канцелярії суду на зворотному боці ухвали.

У підтвердження факту отримання копії ухвали саме 10.01.2014 заявник посилається лише на його власний штамп вхідної кореспонденції на примірнику процесуального документа.

Проте відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149 (чинний на момент пересилання кореспонденції) нормативні строки пересилання письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку в межах області становлять: день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа до поштової скриньки + два дні.

Враховуючи встановлений норматив, заявник повинен був отримати лист, надісланий судом 31.12.2013, не пізніше 03.01.2014 (з урахуванням святкового дня), тобто своєчасно, в межах встановленого процесуального строку.

З огляду на зазначене без наявності поштового конверту, в якому копія ухвали надійшла заявнику, відповідний штамп вхідної кореспонденції заявника не може бути визнаний належним доказом несвоєчасного отримання копії ухвали суду.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як належних доказів отримання копії ухвали саме 10.01.2014, так і жодних інших обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з касаційною скаргою, заявником не зазначено.

Таким чином, колегія суддів, не визнавши наведенні в клопотанні причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення з касаційною скаргою поважними, відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про відновлення цього строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 53, 86, 87, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2013 у справі № 904/8517/13 .

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич