Рішення

від 17.02.2014 по справі 905/733/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.2014 Справа № 905/733/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк

до відповідача: Краматорського вищого професійного училища м. Краматорськ, Донецька область

про: стягнення суми боргу у розмірі 4944,33 грн., пені - 92,91грн., 3 % річних - 47,98грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Кузьмін О.Ю. (за довіреністю № 315 від 11.12.2013р.);

від відповідача: Рибалка В.П. (за довіреністю № 1 від 03.01.2014р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Краматорського вищого професійного училища м. Краматорськ, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 4944,33 грн., пені - 92,91 грн., 3 % річних - 47,98 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 64-9 від 06.02.2013р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 64-9 від 06.02.2013р. з додатками; розрахунок суми боргу; банківську виписку; рахунки-акти за телекомунікаційні послуги за травень № 64-9.5.2013. від 31.05.2013р., за червень № 64-9.6.2013. від 30.06.2013р., за липень № 64-9.7.2013. від 31.07.2013р., за серпень № 64-9.8.2013. від 31.07.2013р., за вересень № 64-9.9.2013. від 30.09.2013р., за жовтень № 64-9.10.2013. від 31.10.2013р., за листопад № 64-9.11.2013. від 30.11.2013р., за грудень № 64-9.12.2013. від 31.12.2013р.; розписки про отримання рахунків; розшифровку наданих послуг; правоустановчі документи.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи: правоустановчі документи; акт звірки взаємних розрахунків; пояснення б/н від 14.02.2014р. щодо порядку розрахунків, нарахування пені та 3% річних; клопотання б/н від 14.02.2014р.; довідку б/н від 14.02.2014р. про наявність грошових зобов'язань відповідача; лист б/н від 14.02.2014р., у якому зазначено про відсутність на розгляді у іншого судді даних позовних вимог та відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство; акт звірки взаємних розрахунків.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 77 від 12.02.2014р., у якому останній позовні вимоги визнав частково та просив зобов'язати Управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області провести усі розрахункові операції зареєстровані Краматорським вищим професійним училищем. До канцелярії суду надав: докази надіслання відзиву на адресу позивача; договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 64-9 від 06.02.2013р. з додатками; акт звірки взаємних розрахунків; виписки казначейства; реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 489 від 21.06.2013р., № 503 від 26.07.2013р., №519 від 10.09.2013р., № 532 від 16.10.2013р., № 546 від 19.11.2013р., № 559 від 18.12.2013р., № 1 від 23.01.2014р., № 16 від 10.02.2014р.; платіжні доручення № 26 від 24.01.2014р., № 67 від 11.02.2014р., № 29 від 24.01.2014р., № 31 від 24.01.2014р.№ 30 від 21.01.2014р., № 28 від 24.01.2014р., № 27 від 24.01.2014р.; договір № 4 від 23.12.2011р.; правоустановчі документи підприємства; відповідь на претензію.

Суд вважає за можливе розглянути спір за начвними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2013 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 64-9 (надалі договір) (а.с. 7-10), за умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язався у 2013р. надати замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також супутні (додаткові) послуги згідно з переліком та в обсягах, замовлених замовником, які визначені в додатках до цього договору (далі - послуги), а замовник зобов'язався своєчасно сплачувати отримані послуги відповідно до умов, визначених цим договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 6.1.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані виконавцем послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Замовник повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати на поточний рахунок виконавця. Оплата послуг проводиться у національній валюті України. У разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, замовник звертається до служби розрахунків виконавця для отримання інформації про належну до сплати суму (п. 4.3. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором. У разі затримки оплати за надані послуги замовнику нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати ( п.п. 7.1., 7.3 договору).

За умовами п. 10.2. договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

На виконання умов зазначених договорів позивач за період травень-грудень 2013р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 4944,33грн., за травень № 64-9.5.2013. від 31.05.2013р. на суму 601,10грн., за червень № 64-9.6.2013. від 30.06.2013р. на суму 669,48грн., за липень № 64-9.7.2013. від 31.07.2013р. на суму 640,12грн., за серпень № 64-9.8.2013. від 31.07.2013р. на суму 584,40грн., за вересень № 64-9.9.2013. від 30.09.2013р. на суму 637,20грн., за жовтень № 64-9.10.2013. від 31.10.2013р. на суму 621,91грн., за листопад № 64-9.11.2013. від 30.11.2013р. на суму 593,32грн., за грудень № 64-9.12.2013. від 31.12.2013р. на суму 596,80грн. (а.с.а.с.23-30). Дані рахунки були отримані представником відповідача, що підтверджується розписками про вручення (а.с. 31).

В порушення умов договору відповідач не сплатив виставлені рахунки, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 4944,33грн., та виникли підстави для нарахування пені у розмірі 92,91грн. та 3 % річних - 47,98грн.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 64-9 від 06.02.2013р., застосуванні наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України «Про телекомунікації» та договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 64-9 від 06.02.2013р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Поряд із цим, своєчасна оплата отриманих телекомунікаційних послуг п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону «Про телекомунікації» віднесено до обов'язків споживачів телекомунікаційних послуг.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між позивачем та відповідачем договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 64-9 від 06.02.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених умовами таких договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин у відповідача не було правових підстав для ухилення від оплати наданих телекомунікаційних послуг у відповідності до умов укладеного договору за весь період з травня 2013р. по грудень 2013р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 77 від 12.02.2014р. позовні вимоги визнав частково та надав акт звірки за підписом обох сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, часткове визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, часткове визнання позову здійсненою уповноваженою (а.с. 114) на вчинення такої процесуальної дії особою;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише позивач та відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4944,33грн.

Щодо нарахованих пені та 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктами 7.1., 7.3. договору сторони встановили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором. У разі затримки оплати за надані послуги замовнику нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що пунктом 4.3. договору та у рахунках-актах позивач встановив кінцевий строк оплати - до 20 числа місяця, що настає за звітним. Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за травень № 64-9.5.2013. від 31.05.2013р. - 21.06.2013р., за червень № 64-9.6.2013. від 30.06.2013р. - 21.07.2013р., за липень № 64-9.7.2013. від 31.07.2013р. - 21.08.2013р., за серпень № 64-9.8.2013. від 31.07.2013р. - 21.09.2013р., за вересень № 64-9.9.2013. від 30.09.2013р. - 21.10.2013р., за жовтень № 64-9.10.2013. від 31.10.2013р. - 21.11.2013р., за листопад № 64-9.11.2013. від 30.11.2013р. - 21.12.2013р., за грудень № 64-9.12.2013. від 31.12.2013р. - 21.01.2014р.

На підставі статей 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення 92,91грн. пені та 47,98грн. 3% річних.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені та 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог у розмірі, визначеному позивачем - 92,91грн. та 47,98грн. відповідно.

Стосовно клопотання відповідача щодо зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області провести усі розрахункові операції зареєстровані Краматорським вищим професійним училищем на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» суд зазначає наступне.

Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області не є стороною у справі, тому вимоги про спонукання судом третіх осіб до виконання зобов'язань відповідача за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 64-9 від 06.02.2013р. є неправомірними, необґрунтованими та такими, що суперечать приписам дійсного законодавства України.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (ЄДРПОУ 21560766) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк (ЄДРПОУ 01183764) до Краматорського вищого професійного училища м. Краматорськ, Донецька область (ЄДРПОУ 02542975) про стягнення суми боргу у розмірі 4944,33грн., пені - 92,91грн., 3 % річних - 47,98грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Краматорського вищого професійного училища (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, буд. 5, ЄДРПОУ 02542975) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (83001, м. Донецьк, пр-т Комсомольський, б. 22, ЄДРПОУ 01183764) суму боргу у розмірі 4944,33грн., пені - 92,91грн., 3 % річних - 47,98 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 6891/14

надруковано 4 прим.:

1 - ГСДО,

2 - позивачу

1 - відповідачу