Рішення

від 14.02.2014 по справі 910/24259/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24259/13 14.02.14

За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік"

про стягнення 68000,00 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Максименко А.П. за довіреністю № 487 від 13.01.2014 р., Якусевич А.М. за довіреністю № 488 від 13.01.2014 р.

від відповідача: Корнієць О.С. за довіреністю № 32 від 21.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.12.2013 р. Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" (відповідач) про стягнення 68000,00 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за період з 28.05.2013 р. по 31.10.2013 р.

Позов подано на підставі ст.ст. 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 38-8/08.10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/24259/13 та призначено її розгляд на 27.01.2014 р. о 10:00 год.

13.01.2014 р. через відділ діловодства суд від представника позивача надійшов супровідний лист № 26-06/80 від 10.01.2014 р., яким на виконання вимог ухвали суду від 17.12.2013 р. позивач підтвердив, що крім даної справи у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарські спори, відсутні справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також відсутні рішення цих органів з такого спору. Відповідно до наведеного супровідного листа позивач надав для залучення до матеріалів справи наступні документи: Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача (серія А01 № 452903), копію довідки АБ № 693871 з ЄДРПОУ стосовно позивача, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АГ № 880038) стосовно відповідача станом на 30.12.2013 р.

23.01.2014 р. через відділ діловодства суд від представника відповідача надійшов супровідний лист, яким на виконання вимог ухвали суду від 17.12.2013 р. відповідач подав письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між ТОВ "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" та Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України про цей же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів. До наведеного супровідного листа відповідач також долучив копію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АВ № 285895) стосовно позивача станом на 15.01.2014 р. та копію довіреності № 32 від 21.01.2014 р.

23.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повідомив суд про своє звернення 31.05.2013 р. до Антимонопольного комітету України із заявою № 8-01/5020 про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 38-8/08.10. Відповідач також зазначив, що листом № 300-29-3/12-5858 від 12.06.2013 р. Антимонопольний комітет України повідомив його про те, що розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.06.2013 р. № 12/127-р прийнято до розгляду заяву ТОВ "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" від 31.05.2013 р. № 8-01/5020. Відповідач вказав, що копію рішення Антимонопольного комітету України від 08.10.2013 р. № 858-р про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П ним було отримано 21.10.2013 р. , що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку Київ-35. Враховуючи приписи частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач вважає, що нарахування пені не повинно було здійснюватись з 12.06.2013 р. по 21.10.2013 р., а фактично було можливе лише з 22.10.2013 р. по 31.10.2013 р. (за 10 днів), таким чином, за розрахунком відповідача пеня за період з 22.10.2013 р. по 31.10.2013 р. становить 10200,00 грн. З урахуванням наведеного, відповідач визнав позовні вимоги частково, а саме в сумі 10200,00 грн. пені за період з 22.10.2013 р. по 31.10.2013 р.

27.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких, у зв'язку з тим, що у позовній заяві мала місце описка стосовно стягнення штрафу в розмірі 68000,00 грн., тоді як фактично штраф в наведеній сумі був сплачений відповідачем 31.10.2013 р., про що свідчить платіжне доручення № 2640 від 31.10.2013 р., позивач просить стягнути з відповідача лише суму пені в розмірі 68000,00 грн.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014 р., з'явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 27.01.2014 р. представники позивача надали усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримали з урахуванням уточнень до позовної заяви, поданих 27.01.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.01.2014 р. заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 23.01.2014 р. через відділ діловодства суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 27.01.2014 р. оголошено перерву до 14.02.2014 р. об 11:20 год.

14.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач зазначив про допущену у позовній заяві описку в строках нарахування пені, тоді як сам розрахунок (сума нарахованої пені за прострочення сплати штрафу) був здійснений вірно. Так, в позовній заяві було зазначено, що копію рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 38-8/08.10 було вручено представнику відповідача 27.03.2013 р., разом з тим, копію цього рішення було вручено представнику відповідача 27.05.2013 р. Отже, останнім днем сплати штрафу є 29.07.2013 р. (оскільки 27.07.2013 р. та 28.07.2013 р. були неробочими днями). Враховуючи наведене та сплату відповідачем штрафу 31.10.2013 р., період нарахування пені за прострочення сплати штрафу був визначений позивачем з 30.07.2013 р. по 31.10.2013 р.

Крім того, у вищенаведених уточненнях до позовної заяви позивач спростовує доводи відповідача щодо зупинення нарахування пені на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В судове засідання, призначене на 14.02.2014 р., з'явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 14.02.2014 р. представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням уточнень до позовної заяви, поданих 27.01.2014 р. та 14.02.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.02.2014 р. заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 23.01.2014 р. через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 14.02.2014 р. судом розглянуті подані позивачем 27.01.2014 р. та 14.02.2014 р. через відділ діловодства суду уточнення до позовної заяви.

ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог.

Тому, як зазначено в п. 3.11 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18), в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Таким чином, виходячи із змісту поданих позивачем 27.01.2014 р. та 14.02.2014 р. уточнень до позовної заяви, а також змісту раніше поданої позивачем позовної заяви, суд розцінює наведені уточнення позивача як зменшення розміру позовних вимог та приймає їх до розгляду.

Згідно п. 3.10 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, оскільки уточнення до позовної заяви прийняті господарським судом до розгляду, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір, є 68000,00 грн. пені за період з 30.07.2013 р. по 31.10.2013 р.

В судовому засіданні 14.02.2014 р. здійснювався розгляд справи по суті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.02.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 38-8/08.10 (далі - Рішення АМК) визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" у вигляді спонукання інших осіб безпосередньо до відмови від установлених договірних зв'язків із Товариством з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "САММІТ" порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 10 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді схилення до бойкоту суб'єкта господарювання; за вчинення вказаного порушення відповідно до абзацу першого статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

В Рішенні АМК було зазначено, що згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, а відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу.

Також у Рішенні АМК було зазначено, що воно може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Позивач стверджує, що супровідним листом № 26-03/1877 від 24.05.2013 р. Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) вручило копію Рішення АМК представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" (відповідач) Корнійцю О.С. (довіреність № 259 від 12.05.2013 р.) 27.05.2013 р.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, а тому, на думку позивача, останнім днем сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, є 29.07.2013 р. (оскільки 27.07.2013 р. та 28.07.2013 р. були неробочими днями).

Позивач зазначив, що штраф, накладений на відповідача Рішенням АМК, був сплачений відповідачем лише 31.10.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням № 2640 від 31.10.2013 р.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

З урахуванням наведених норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач вважає, що до стягнення з відповідача підлягає пеня за період 30.07.2013 р. по 31.10.2013 р., розмір якої визначає в сумі 68000,00 грн. за вказаний період з урахуванням обмежень, визначених частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Разом з тим, відповідач зазначив про те, що 31.05.2013 р. він звернувся до Антимонопольного комітету України із заявою № 8-01/5020 про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 38-8/08.10.

Листом № 300-29-3/12-5858 від 12.06.2013 р. Антимонопольний комітет України повідомив відповідача про те, що розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.06.2013 р. № 12/127-р прийнято до розгляду заяву ТОВ "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" від 31.05.2013 р. № 8-01/5020.

Копію рішення Антимонопольного комітету України від 08.10.2013 р. № 858-р про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П відповідач отримав 21.10.2013 р., що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку Київ-35.

Враховуючи приписи частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач вважає, що нарахування пені не повинно було здійснюватись з 12.06.2013 р. по 21.10.2013 р., а фактично було можливе лише з 22.10.2013 р. по 31.10.2013 р. (за 10 днів). За розрахунком відповідача пеня за період з 22.10.2013 р. по 31.10.2013 р. становить 10200,00 грн.

З урахуванням наведеного, відповідач визнав позовні вимоги частково, а саме в сумі 10200,00 грн. пені за період з 22.10.2013 р. по 31.10.2013 р.

В свою чергу, позивач вважає доводи відповідача щодо зупинення нарахування пені на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") безпідставними, посилаючись при цьому на пункт 42 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (зі змінами) (далі Правила). У наведеному пункті Правил зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Комітет чи адміністративна колегія Комітету, яка здійснює перевірку, можуть своїм розпорядженням зупинити виконання рішення до закінчення його перевірки, про що протягом трьох робочих днів письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Разом з тим, як зазначив позивач, під час розгляду Антимонопольним комітетом України заяви TOB "РГ "Все про бухгалтерський облік" про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" розпорядження про зупинення виконання рішення не приймалось.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України , голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом .

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України , голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу .

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу .

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 38-8/08.10 на відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 10 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді схилення до бойкоту суб'єкта господарювання.

Зазначене рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності № 259 від 12.05.2013 р. Корнієць Ю.С. 27.05.2013 р., що підтверджується підписом вказаної уповноваженої особи із зазначенням відповідної дати на супровідному листі позивача № 26-03/1877 від 24.05.2013 р.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем спірного штрафу є 29.07.2013 р., оскільки 27 та 28 липня 2013 р. припадали на вихідні дні (27.05.2013 р. + 2 місяці та 27, 28.07.2013 р.).

По матеріалам справи судом також встановлено, що 31.05.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" (відповідач) звернулось до Антимонопольного комітету України із заявою № 8-01/5020 про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 38-8/08.10.

Листом № 300-29-3/12-5858 від 12.06.2013 р. Антимонопольний комітет України повідомив відповідача про те, що розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.06.2013 р. № 12/127-р прийнято до розгляду заяву ТОВ "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" від 31.05.2013 р. № 8-01/5020.

Судом також встановлено, що супровідним листом № 300-29-3/12-9922 від 10.10.2013 р. Антимонопольний комітет України надіслав відповідачу копію рішення Антимонопольного комітету України від 08.10.2013 р. № 858-р про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П (рекомендований лист № 0303507138635).

Матеріалами справи, а саме: довідкою відділення поштового зв'язку Київ-35, копією поштового конверту, підтверджується отримання відповідачем рекомендованого листа № 0303507138635, зокрема з копію рішення Антимонопольного комітету України від 08.10.2013 р. № 858-р про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П, 21.10.2013 р.

Згідно ч. 1 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України, державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України.

Заява про перевірку рішення може бути подана до Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено (ч. 2 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно ч. 3 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України перевіряються адміністративною колегією Антимонопольного комітету України чи Антимонопольним комітетом України.

Відповідно до ч. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами перевірки рішення органи Антимонопольного комітету України мають право:

залишити рішення без змін;

змінити рішення;

скасувати рішення частково і направити справу на новий розгляд у цій частині;

скасувати рішення і прийняти нове рішення або передати справу на новий розгляд чи припинити провадження у справі.

Матеріали справи не містять доказів зміни рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П, рівно як і доказів скасування вказаного рішення частково і направлення справи на новий розгляд у цій частині або скасування вказаного рішення і прийняття нового рішення або передачі справи на новий розгляд чи припинення провадження у справі.

Отже, рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П станом на час розгляду даної справи є чинним, не змінене, не скасоване та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Частиною 4 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що органи Антимонопольного комітету України, які здійснюють перевірку рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перевірки, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі .

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що виконання Рішення АМК зупинено органами Антимонопольного комітету України в порядку ч. 4 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" до закінчення перевірки цього рішення за заявою відповідача № 8-01/5020 від 31.05.2013 р.

Отже за наведених обставин та відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідач мав сплатити накладений на нього рішенням АМК штраф у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, т.т. в строк до 29.07.2013 р. включно.

Разом з цим, наявні в матеріалах справи докази, а саме: копія платіжного доручення № 2640 від 31.10.2013 р. на суму 68000,00 грн., підтверджують, що відповідач сплатив штраф в розмірі 68000,00 грн., накладений на нього Рішенням АМК, лише 31.10.2013 р., що не заперечується позивачем.

При цьому, оскільки заяву відповідача від 31.05.2013 р. № 8-01/5020 про перевірку рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.05.2013 р. № 22/03-П "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 38-8/08.10 було прийнято до розгляду розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.06.2013 р. № 12/127-р, а рішення Антимонопольного комітету України № 858-р за результатами перегляду наведеної заяви відповідача було прийнято 08.10.2013 р. , суд прийшов до висновку про те, що відповідач ухилився від сплати штрафу , накладеного на нього Рішенням АМК , у строк, який почав свій перебіг з 09.10.2013 р. по 31.10.2013 р. (23 дні).

При цьому судом враховано роз'яснення, надані господарським судам у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", згідно яких у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати, зокрема, таке.

В абзаці шостому частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" йдеться про зупинення нарахування пені на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції . У разі виникнення спору з приводу тривалості періоду часу, на який у такому випадку зупиняється нарахування пені, господарському суду слід з'ясовувати пов'язані з цим обставини, а саме коли розпочався розгляд відповідної заяви органом Антимонопольного комітету України та коли ним прийнято рішення за результатами такого розгляду (статті 57, 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції""; розділи IX і X Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 N 5, з подальшими змінами і доповненнями) (абз. 3 п.п. 20.2 п. 20 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України).

Враховуючи наведені роз'яснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 та встановлені обставини даної справи, суд прийшов до висновку, що позивачем не вірно був визначений період нарахування пені за прострочення сплати штрафу з 30.07.2013 р. по 31.010.2013 р., оскільки ним не було враховано передбачене абз. 6 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зупинення нарахування пені на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи , на яку накладено штраф, про перевірку рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Разом з тим, суд не погоджується і з доводами відповідача стосовно визначеного ним періоду нарахування пені за прострочення сплати штрафу з 22.10.2013 р. (наступна дата після отримання відповідачем рішення органу АМК за результатами розгляду його заяви про перевірку Рішення АМК) по 31.05.2013 р. (10 днів). Так, судом було з'ясовано обставини пов'язані із зупиненням нарахування пені в спірному випадку та встановлено, що розгляд заяви відповідача про перевірку Рішення АМК органом Антимонопольного комітету України розпочався 12.06.2013 р., а рішення за результатами такого розгляду було прийнято 08.10.2013 р. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до наданих господарським судам роз'яснень в абз. 3 п.п. 20.2 п. 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 закінчення періоду зупинення нарахування пені пов'язується саме з прийняттям рішення за результатами розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не з одержанням особою рішення за результатами такого розгляду .

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

За встановлених обставин, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 68000,00 грн. за період з 30.07.2013 р. по 31.10.2013 р. підлягають лише частковому задоволенню в сумі 23460,00 грн. пені за період з 09.10.2013 р. по 31.10.2013 р. (23 дні) за наступним розрахунком:

Сума штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, становить 68000,00 грн.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 1020,00 грн. (68000,00 грн. : 100 х 1,5 = 1020,00 грн.).

За період з 09.10.2013 р. по 31.10.2013 р. відповідачем прострочено 23 дні сплати штрафу.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вищевказаний період складає 23460,00 грн. (1020,00 грн. х 23 = 23460,00 грн.).

В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені, зокрема, в сумі 44540,00 грн. (68000,00 грн. - 23460,00 грн.) задоволенню не підлягають з огляду на наведені вище обґрунтування.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 01.12.2013 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень.

Ціна позову (з урахування прийнятих судом до розгляду уточнень до позовної заяви) становить 68000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 1 ст. 49 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Враховуючи наведені норми, зокрема, приписи ч. 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1827,00 грн. стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" (04114, м. Київ, бул. Лесі Українки, 3, кв. 49; ідентифікаційний код 20021027), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 23460,00 грн. (двадцять три тисячі чотириста шістдесят гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказану суму в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Все про бухгалтерський облік" (04114, м. Київ, бул. Лесі Українки, 3, кв. 49; ідентифікаційний код 20021027), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2014 р.

Суддя Гумега О.В.