Постанова

від 10.02.2014 по справі 804/793/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 р. Справа № 804/793/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Левіс» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

13.01.14 року ДПІ В АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Левіс» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Левіс» має заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка утворилася внаслідок несплати Товариством самостійно нарахованих податкових зобов'язань за період з 30.10.2012 року-30.10.2013 року визначених на підставі поданої до контролюючого органу податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки за 2012 рік № 20742 та несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкового розрахунку земельного податку № 1300002719 від 22.02.2013 року. Заборгованість у ромірі 6400,49 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 27), в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Бажова, буд. 11-А, на цю ж адресу направлена і судова повістка на ім'я відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Левіс» знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

ТОВ Компанія «Левіс» до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата заземельні ділянки державної або комунальної власності) № 20742 за 2012 рік та податковий розрахунок земельного податку № 1300002719 від 22.02.2013 року, згідно яких сума податкового зобов'язання по платежу «орендна плата за земельні ділянки» до сплати складає 5427,87 грн. на рік. Щомісячний платіж по вказаним деклараціям складає 452,32 грн. (а.с. 8-10).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами розділу ХІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України). Між тим, відповідачем щомісячні платежі зі сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності не сплачувались внаслідок чого у підприємства виникла сума податкового боргу за період з 30.10.2012 року по 30.10.2013 року в розмірі 6400,49 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника податку, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи (а.с. 19-20).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкові зобов'язання щодо сплати за землю, визначених у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітнього) місяця.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, . Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285-287 цього розділу.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем у встановлені ст. 287 ПК України строки самостійно нараховані суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності за за період з 30.11.2012 року по 30.11.2013 року в розмірі 6400,49 грн. не сплачені, що призвело до виникнення податкового боргу.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня автоматично нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Ні підставі вказаної вимоги, відповідачу нарахована пеня в розмірі 936,41 грн.

Таким чином, сума належного до сплати податкового боргу по платежу «орендна плата за землю» складає 6400,49 грн., із них 936,41 грн. - пеня.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковий борг платника податку виник у 2008 році, податкові вимоги направлені відповідачу на підставі ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), перша податкова вимога № 1/1844 від 31.12.2008 року на суму 347,92 грн., яка отримана відповідачем 07.02.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 6), друга податкова вимога № 2/369 від 05.03.2009 року на суму 20,86 грн., яка отримана відповідачем 27.04.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 7).

Судовим оглядом зазначеної податкової вимоги встановлено, що за формою та підставами винесення вона узгоджується з компетенцію органів державної податкової служби України, встановленою Законом України № 2181-ІІІ та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2001 року (чинним на момент їх винесення, втратив чинність 14.01.11 року).

Доказів оскарження вимоги позивача відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що податковий борг не погашений, що підтверджується обліковою карткою платника податків, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи. (а.с. 19-20).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Левіс» про стягнення заборгованості у розмірі 6400,49 грн. - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Левіс (49024 м.Дніпропетровськ, вул.Бажова, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 19094558) на користь бюджету (р/р 33216812700003, одержувач УК в АНД м.Дніпропетровська АНДр/11021000, ОКПО - 37989300, КБК - 13050200 заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 30.11.2012 року по 30.11.2013 року у розмірі 6400,49 грн. (шість тисяч чотириста грн. 49 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева