Постанова

від 17.02.2014 по справі 804/1605/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р. Справа № 804/1605/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.,

розглянувши в м.Дніпропетровську в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-експо» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22.01.14 року Криворізька північна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-експо» про стягнення заборгованості в сумі 1184,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілія-експо» має податковий борг з єдиного податку у розмірі 1184,75 грн., який виник 19.11.2013 року внаслідок несплати Товариством самостійно нарахованих зобов'язань згідно податкової декларації платника єдиного податку № 9071040096 від 06.11.2013 року. Заборгованість у добровільному порядку не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 22), позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 21), в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи отримана 04.02.2014 року уповноваженою особою відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи.

За викладених обставин, у відповідності до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілія-експо» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради 19.01.2005 року, свідоцтво №423469, перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній Державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків і зборів з 03.02.2005 року, за № 4359 (а.с. 9, 10, 11).

Особливості застосування фізичними особами-підприємцями спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 року врегульовані розділом ХІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі ПК України).

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено сім груп, на які в залежності від кількості найманих працівників, виду діяльності та обсягу доходу за календарний рік поділяються суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до абз. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Відповідно до п.293.3.1. ст. 293 ПК України для четвертої групи платників єдиного податку ставка збору становить 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.

Згідно п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

З матеріалів справи свідчить, що 06.11.2013 року ТОВ «Вілія-експо» подано до Криворізької північної МДПІ ГУ Мін доходів у Дніпропетровській області податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за 3 квартали 2013 року у сумі 1184,75 грн. по строку сплати - 19.11.2013 року.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обов'язку, зокрема, це обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, відповідачем при подачі податкової декларації з єдиного податку з юридичних осіб самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання, однак, як було встановлено в ході розгляду справи, вказана сума в установлений законом строк відповідачем сплачена не була, що призвело до виникнення податкового боргу в розмірі 1184,75 грн.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеному у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи положення вищезазначених нормативних актів, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 1184,75 грн. набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 20.11.2013 року листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» № 333-15 від 20.11.2013 року на суму 1184,75 грн. (а.с. 10).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України).

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно п.п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як свідчать матеріали справи станом на 17.01.2014 року податковий борг відповідачем не погашений, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи.

За таких обставин, позов ДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 1184,75 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-експо» про стягнення заборгованості у розмірі 1184,75 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-експо» (50015, Дніпропетровська область, м.Кривий РІГ, Вул.Ватутіна, буд. 31, приміщення 80, код ЄДРПОУ 33355874, р/р 26002060431105, 26052060401798 в Кр. філії ПАТ КБ «Приватбанк» м.Кривий Ріг, МФО 305750, р/р 26000060764528, 2605000734122 в ПАТ «А-Банк», МФО 307770) на користь бюджету податковий борг з єдиного податку у розмірі 1184,75 грн. (одна тисяча сто вісімдесят чотири грн. 75 коп.) на бюджетний розрахунковий рахунок 33211865700022, код платежу 18050301, банк одержувача ГУ ДКСУ у Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, код ОКПО 38031627, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева