Постанова

від 19.02.2014 по справі 812/749/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/749/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі судового засідання: Опейкіній Є.А.,

за відсутності представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного відкритого акціонерного товариства "Краснодонська автобаза" дочірнього підприємства державної холдингової компанії "Луганськшахтобуд" про стягнення податкового боргу в розмірі 35 041,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Краснодонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства "Краснодонська автобаза" дочірнього підприємства державної холдингової компанії "Луганськшахтобуд" в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 35041,86грн., який складається з податку на прибуток в розмірі 2035,01грн., зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 87,30грн. за 2009 рік та 1-4 кв. 2010 року, з земельного податку в розмірі 32 919,55 грн. за період липень - грудень 2012 року та з січня по жовтень 2013 року. Борг виник внаслідок несплати боржником суми грошового зобов'язання зі сплати вказаних видів податку. З метою стягнення суми податкового боргу податковим органом було вжито відповідні заходи, а саме направлено першу податкову вимогу від 23.07.2005 №1/271 та другу податкову вимоги від 21.10.2005 №2/404.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 19 лютого 2014 року клопотання відповідно до якого просив провести розгляд справи за відсутності представника податкового органу та зазначив, що адміністративний позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державне відкрите акціонерне товариство "Краснодонська автобаза" дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Луганськшахтобуд" зареєстровано в якості юридичної особи. (а.с.6,7), перебуває на обліку в якості платника податків в Краснодонській ОДПІ з 01.01.1997, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків. (а.с.8)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.(п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на прибуток.

Відповідно до норм ст. 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток та самостійно нараховує податок відповідно до норм ст. 152 Податкового кодексу України.

Податковий борг з податку на прибуток в розмірі 2 035 грн. 01 коп. виник за підприємством відповідача внаслідок несплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання за 2012 рік визначеного в поданій податковій декларації №18291 від 05.02.2013 року.(а.с.13)

Відповідно до матеріалів справи, податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища складається з суми штрафної санкції визначеної у прийнятому податковому повідомленні - рішенні № 0002341510 від 13.05.2013 в розмірі 87 грн. 30 коп. яке винесено на підставі акту камеральної перевірки своєчасності сплати податків №547/1541/24047294 від 13.05.2013. В ході перевірки встановлено, що відповідачем в порушено п.57.1 та п.57.3 ст.57 Податкового кодексу, а саме порушено термін сплати самостійно визначених зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, зокрема несвоєчасно сплачено збір за 2009 рік в розмірі 40,38 грн., 1 квартал 2010 року в розмірі 45,34 грн., 2 квартал 2010 року в розмірі 162,27 грн., 3 квартал 2010 року в розмірі 88,29 грн., 2010 рік в розмірі 100,22 грн., в зв'язку з чим в порядку ст. 126 Податкового кодексу України було нараховано штрафну санкцію (при затримці в оплаті самостійно визначених зобов'язань більше 30 днів - 20% від суми несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань, де сума складає 436,50 грн., а 20% - це, 436,50 грн./5 =87 грн. 30 коп.).

В зв'язку з тим що сума штрафної санкції нарахована податковим органом за несплату грошових зобов'язань за період 2009 та 2010 роки, до набрання законної сили Податкового кодексу України, суд керується нормами Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою КМ України від 01.03.1999 року №303.

Відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою КМ України від 01.03.1999 року №303 (далі - Порядок), збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів;

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1 .(п.3 Порядку).

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначенні місцем перебування платників збору на податковому обліку коригуючих коефіцієнтів, наведень таблицях 2. і, 2.2 додатка 2.( п.4 Порядку).

Відповідно до п.9 Порядку базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарні кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом; 40 календарних днів, що настають останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу до органів державної податки служби.

Платники збору протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір (п.10 Порядку).

Стаття 260 Податкового кодексу України визначає осіб, які являються платниками податку на землю.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення прав власності або права користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізні 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової службі за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (п.286.1 ст. 286 Податкового кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.(п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України).

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні поточному році. (п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України)

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п.287.4 ст. 287 Податкового кодексу України)

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що платником податків ДВАТ «Краснодонська автобаза» було самостійно узгоджено суму грошового зобов'язання з земельного податку шляхом подання податкових декларацій №2169 від 15.02.2012, №14899 від 23.08.2012 та №179 від 05.02.2013 за період 2012 та 2013 роки. (а.с.16-17)

В зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, за відповідачем утворився податковий борг за період липень - грудень 2012 року та січень - жовтень 2013 року в розмірі 32903,96грн., що підтверджується карткою особового рахунку. (а.с.27-32)

Також, матеріалами справи підтверджується, що сума штрафної санкції з земельного податку в розмірі 15 грн. 59 коп. складається з податкового повідомлення-рішення №0002131510 від 12.04.2013, яке винесене на підставі акту камеральної перевірки своєчасності сплати податків №391 від 20.03.2013 року. В ході перевірки встановлено, що відповідачем порушено п.57.1 та п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, тобто було порушено термін сплати самостійно визначених зобов'язань земельного податку, а саме несвоєчасно сплачено земельний податок за липень 2006 року в розмірі 77,95 грн., в зв'язку з чим в порядку ст. 126 Податкового кодексу України було нараховано штрафну санкцію (при затримці в оплаті самостійно визначених зобов'язань більше 30 днів - 20% від суми несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань, де сума складає 77,95 грн., а 20% - це 77,95 грн./5 =15 грн. 59 коп.). (а.с.25,26)

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (норми якого були чинними до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вимог статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 з метою погашення податкового боргу, податковим органом було вручено підприємству відповідача першу податкову вимогу від 23.07.2005 №1/271 та другу податкову вимогу від 21.10.2005 №2/404. Про отримання вимог свідчить підпис посадової особи підприємства на корінцях вимог. (а.с.12)

Факту оскарження відповідачем вищезазначених податкових вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважається узгодженими. Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги у суду на час розгляду справи не має.

Оскільки податкові вимоги від 23.07.2005 №1/271 та від 21.10.2005 №2/404, є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на прибуток в розмірі 2035,01грн. за 2012 рік, зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 87,30грн. за 2009 рік та 1-4 кв. 2010 року, з земельного податку в розмірі 32 919,55 грн. за період липень - грудень 2012 року та з січня по жовтень 2013 року, разом 35 041,86 грн., який в добровільному порядку та в установлені строки відповідачем, як платником податку не сплачений, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку що позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області є обґрунтований та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного відкритого акціонерного товариства "Краснодонська автобаза" дочірнього підприємства державної холдингової компанії "Луганськшахтобуд" про стягнення податкового боргу в розмірі 35 041,86 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Краснодонська автобаза" дочірнього підприємства державної холдингової компанії "Луганськшахтобуд" (94405, Луганська область, м. Краснодон, пр. 60 - річчя створення СРСР, код 24047294) суму податкового боргу в розмірі 35 041,86 грн. (тридцять п'ять тисяч сорок одна гривня 86 коп.) що складається з суми податкового боргу зі сплати податку на прибуток за 2012 рік в розмірі 2035,01грн (дві тисячі тридцять п'ять гривень 01коп.), зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік та 1-4 кв. 2010 року в розмірі 87,30грн (вісімдесят сім гривень 30 коп.), з земельного податку за період липень - грудень 2012 року та з січня по жовтень 2013 року в розмірі 32 919,55 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 55коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 24 лютого 2014 року.

Суддя А.М. Каюда