Рішення

від 20.02.2014 по справі 907/41/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2014 Справа № 907/41/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м. Київ

До відповідача 1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

До відповідача 2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Хуст

До відповідача 3 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Хуст

Про стягнення 6860,12 грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін:

Від позивача - Хижняк П.П., предст. за дов. від 02.01.14;

Від відповідачів - не з"явились;

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 6860,12 грн. (4171,00 грн. - тіло кредиту, 2561,84 грн. - проценти за користування кредитом, 100,20 грн. - пеня, 27,08 грн. - 3% річних)

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що вони підтверджені поданими суду доказами, зокрема договором кредиту, договорами поруки, розрахунком заборгованості, річних та пені, видатковим касовим ордером та ін.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, витребувані судом докази не надали, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, а тому справу розглянуто відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України" (далі - позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач 1) було укладено Договір кредиту №ДК 143-29.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язувався надати відповідачу 1 в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит у розмірі 15000 грн. з оплатою по процентній ставці 3,42 % на місяць, а відповідач 1 зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором. (п.2.1 договору).

Відповідач 1 отримав у користування 15000грн., що підтверджується Видатковим касовим ордером №254 від 04.10.2012 року, тобто позивачем повністю виконано зобов'язання по договору.

Отримавши кредит, позичальник зобов'язувався повністю повернути його та відсотки за користування ним до 16 години 02.04.2014 року (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.3.4 Договору передбаченоо дострокове розірвання останнього позивачем у випадку порушення Графіку погашення кредиту і відсотків більш, ніж на один платіжний період. У такому випадку позивачем повинно бути направлено першому відповідачу повідомлення про розірвання Договору з вимогою про погашення кредиту, відсотків та пені (п. 4.3.5).

Оскільки Графік погашення кредиту і відсотків, що є невід'ємним додатком до Договору, було порушено неодноразово, позивачем було направлено відповідачу повідомлення - вимогу від 02.01.2014 року за №1 про розірвання договору кредиту №ДК 143-29 та про дострокове повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, проте відповідач не сплатив зазначеної заборгованості. Згідно з поданим позивачем розрахунком станом на день подання позовної заяви відповідачем не повернуто кредит у розмірі 6732,84 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ст. 526) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків у передбачений строк відповідачем не виконано, цим самим порушено пункти 2.1 та 4.2.4 договору, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення 6732,84 грн. та 27,08 грн. річних.

Окрім цього, відповідно до п. 7.1 Договору, ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10 січня 2002 року N 2921-III) на користь позивача належить стягнути пеню за прострочення платежу в заявленому розмірі 100,20 грн.

Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечується договором поруки №44 від 04.10.2012 р. (п. 6.1 Договору), що укладений між позивачем з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які є фізичними особами - підприємцями, з іншої сторони. Цим договором визначено, що у випадку невиконання Позичальником (відповідачем 1) взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, Поручителі (відповідачі 2, 3) несуть солідарну відповідальність перед Кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом, пені (пункт 2.2 Договору поруки).

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Претензії позивача, а також повідомлення - вимогу від 02.01.2014 року за №1 про розірвання договору кредиту №ДК 143-29 та про дострокове повернення кредиту і відсотків за користування кредитом, якою він просив першого відповідача погасити заборгованість по кредиту, залишена відповідачем без належного реагування.

Крім цього, вимоги до поручителів (другого відповідача та третього відповідачів) від 02.01.2014 року за №№2, 3 залишені без належного реагування.

Отже, відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України та п. 2. 2 договору поруки №44, що укладений на забезпечення кредитного договору № ДК 143-29, з відповідачів належить солідарно стягнути: 6732,84 грн. боргу по кредиту за договором кредиту №ДК 143-29 від 04.10.12, 100,20 грн. пені та 27,08 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідачів солідарно належить віднести судові витрати. Надмірно сплачений судовий збір у розмірі 10 грн. підлягає поверненню позивачу на підставі окремої ухвали.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 526, 544, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) і ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України"(02121 м. Київ, вул. Декабристів, 3, офіс 702, код 34067398) солідарно суму 6860,12 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят гривень 12 коп.), в тому числі 6732,84 грн. боргу по кредиту за договором кредиту №ДК 143-29 від 04.10.12, 100,20 грн. пені та 27,08 грн. 3% річних, а також суму 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень ) на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення виготовлено 24.02.2014

Суддя Журавчак Л.С.