Рішення

від 10.02.2014 по справі 914/4731/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 р. Справа № 914/4731/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Львівської міської організації Народного руху України, м.Львів

про стягнення 2 003 грн. 96 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Луцик С.В., представник (довіреність №502-5078/2 від 17.12.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариства «Львівобленерго», м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської організації Народного руху України, м. Львів про стягнення 2 003 грн. 96 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.12.2013р. призначив розгляд справи на 20.01.2014 р. Ухвалою суду від 20.01.2014 р. розгляд справи відкладався на 10.02.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електроенергії, на виконання умов якого відповідачу було реалізовано електроенергію. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриману електроенергію виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за спожиту електроенергію становила 1 902 грн. 45 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості спожитої електроенергії відповідачу нараховано пеню сумі 75грн. 77 коп. та 3% річних в сумі 25 грн. 74 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягав до стягнення з відповідача, становив 2003грн. 96 коп.

В судовому засіданні 10.02.2014 р. представник позивача пояснив, що відповідач основний борг сплатив повністю, на підтвердження чого подав копію виписки з банківського рахунку.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

14 лютого 2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (постачальник) та Львівською міською організацією Народного руху України (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №62642 та додатки до нього.

За цим договором постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач протягом квітня-травня 2013 р. продав відповідачу електроенергію на загальну суму 1902 грн. 45коп., що підтверджується рахунками, актами про використану електричну енергію.

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків, який є додатком №2 до договору №62642 від 14.02.2012 р., розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Згідно п. 2 Порядку розрахунків, розрахунковим періодом вважається період з 12 числа попереднього місяця до 11 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Пунктом 4 Порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно абз. 2 п. 6 Порядку розрахунків, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості електроенергії станом на дату подання позову не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 902 грн. 45коп.

За час розгляду справи в суді відповідачем було сплачено 1 902 грн. 45коп. боргу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 1 902 грн. 45 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині відповідно до п. 1 1 ст. 80 ГПК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору про постачання електричної енергії, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 75 грн. 77 коп., а також 3% річних в розмірі 25 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 75 грн. 77 коп. пені, 25 грн. 74 коп. 3% річних. В частині стягнення 1 902 грн. 45 коп. основного боргу провадження слід припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, основний борг сплачений після звернення позивача із позовом до суду, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівської міської організації Народного руху України, м. Львів, вул. Коперніка, 11 (ідентифікаційний код 37162200) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів вул.Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 75 грн. 77 коп. пені, 25грн. 74 коп. 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 1 902 грн. 45 коп. основного боргу, провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 10.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 14.02.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.