Рішення

від 18.02.2014 по справі 916/3360/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2014 р.Справа № 916/3360/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників:

від позивача: Шумахер А.Е. згідно довіреності від 04.12.13.;

від відповідача: адвокат Бійц М.Е. на підставі договору про надання правової допомоги від 22.11.13. та Кірій С.С. - директор згідно паспорту та довідки з ЄДР;

розглянув справу

за позовом: Твариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Ескадор" (м. Одеса)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант буд"(м. Одеса)

про стягнення 152346,70грн.

У засіданні суду 17.02.14. оголошувалась перерва до 18.02.14. на підставі ст.77 ГПК України.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

04.12.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Ескадор" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант буд", в якій просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 152346,70грн. за надані послуги техніки та витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

31.01.14. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути із відповідача 162831,43грн., із яких 147200грн. основний борг, 12098,63грн. 3% річних і 3532,80грн. - інфляційні втрати, яку було прийнято до розгляду ухвалою суду від 31.01.14.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначеній в позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Пояснив, що відповідач не оплатив надані послуги, які підтверджуються актами наданих послуг, що підписані повноважним представником відповідача та підпис якого посвідчено печаткою відповідача.

Представники відповідача в засідання суду позов не визнали. Пояснили, що перевірити заборгованість немає можливості, оскільки правоохоронними органами вилучені бухгалтерські документи. Зазначили, що на час підписання договору дійсно керівником відповідача був Чернов М.Г.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Ескадор" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авант буд" було укладено договір №15/07-10 про надання послуг.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору позивач зобов'язувався своїми силами і з використанням обладнання (механізмів, зазначених в Специфікації до даного договору - єскаватора) надавати відповідачу послуги, виходячи із змінної роботи механізмів, а відповідач згідно п.2.1. договору - своєчасно здійснювати розрахунки за надані послуги за цінами, зазначеними в специфікації до договору .

За умовами п.2.4. договору, розрахунки між сторонами здійснюються відповідачем щомісячно, протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунку на оплату послуг за договором шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Позивач належно виконував умови договору, надавав послуги позивачу, що підтверджується актами наданих послуг, зокрема: акт №114 від 31.07.10, №115 від 31.07.10., №145 від 31.08.10., №167 від 30.09.10., №166 від 30.09.10., №189 від 29.10.10., №227 від 31.11.10., №257 від 31.12.10., які підписані уповноваженими особами відповідача і підписи яких посвідчені печаткою відповідача, і оригінали яких оглянуто в засіданні суду.

Проте, відповідача за надані послуги не розрахувався у повному обсязі.

Тому станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи за відповідачем рахується борг за надані послуги в сумі 147200,00грн., про що свідчить і акт звірки взаєморозрахунків за договором №15/07-10 від 15.07.10. (а.с.12), який теж підписано уповноваженим представником відповідача та підпис якого посвідчено печаткою відповідача.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст.193 ГК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 147200,00грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором, бо не розрахувався за отримані послуги вчасно, тому що не сплатив вартість послуг у сумі 147200,00грн.

У зв'язку із неналежним виконанням договору відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача 12098,63грн. - 3% річних та 3532,80грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат (а.с.62), суд приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов в частині нарахування 3% річних в сумі 12098,63грн. та інфляційних втрат в сумі 3532,80грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав, в акті звірки взаємних розрахунків основний борг визнав.

Суд не приймає доводи відповідача, тому що вони спростовуються договором, актами наданих послуг, актом звірки взаємних розрахунків, які підписані уповноваженими особами та підписи посвідчено печаткою відповідача, оригінали яких було оглянуто в засіданні суду та які позивач не оспорює.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані із сплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки останній спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант-буд" (65007, м. Одеса, вул. Вапняна, буд 54 - А та м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88/1, офіс 302 код ЄДРПОУ 35640053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія "Ескадор" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд.46, код ЄДРПОУ 33658839 )

- 147200,00грн. -основного боргу,

- 3532,80грн. - інфляційних втрат,

- 12098,63грн. - 3% річних,

- 3256,63грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 24 лютого 2014 року

Суддя Брагіна Я.В.