Рішення

від 21.02.2014 по справі 901/473/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.2014Справа № 901/473/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лондон-Крим»

(вул. Шабаліна, 27-і, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 34541468)

до Приватного акціонерного товариства «Санаторій « 30 років Жовтня»

(вул. Глазкріцького, 17, м. Алушта, АР Крим, 98500, ідентифікаційний код 02650848)

про стягнення суми у розмірі 12 615,83 грн., з яких основна сума заборгованості 9 759,70 грн., пеня - 2 120,55 грн., три відсотка річних - 585,58 грн., інфляційні втрати - 150,00 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - Ізмоденов Д.В., довіреність від 03.01.2014 б/н, дійсна до 31.12.2014;

Від відповідача - Зозуля М.Є., довіреність від 12.08.2013 № 124, дійсна до 12.08.2014.

Суть спору:

03.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лондон-Крим» (далі - Позивач), звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного акціонерного товариства «Санатрій « 30 років Жовтня» (далі - Відповідач) про стягнення суми у розмірі 12 615,83 грн., з яких основна сума заборгованості 9 759,70 грн., пеня - 2 120,55 грн., три відсотка річних - 585,58 грн., інфляційні втрати - 150,00 грн.

Ухвалою суду від 04.02.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.02.2014.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 509, 525, 526, 530, 610, 625, 1046, 1050 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем обов'язку з повернення суми за Договором про поворотну фінансову допомогу від 30.05.2012, у зв'язку з чим Позивач просить також стягнути пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов в частині стягнення основної суми заборгованості, про що також Відповідачем зазначено у його клопотанні про застосуванні строку позовної давності. Відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, щодо вимог про стягнення пені, оскільки на думку Відповідача, до вимоги про стягнення пені застосовується позовна давність строком в один рік, яка сплила 31.01.2014, а позов надійшов до суду 03.02.2014, Позивач пропустив строк на звернення до суду із цією вимогою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2012 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про поворотну фінансову допомогу (далі - Договір від 30.05.2012) /а.с. 9-10/.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Договору від 30.05.2012 мета цього договору є надання Позивачем поворотної фінансової допомоги Відповідачу. Предметом цього договору є надання Позивачем фінансової допомоги Відповідачу на поворотній основі.

Пунктом 2.3. Договору від 30.05.2012 встановлено, що загальна сума поворотної фінансової допомоги складає 30 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.2 Договору від 30.05.2012 Відповідач зобов'язаний здійснити повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача у повному обсязі після завершення строку дії договору, тобто в строк до 31.01.2013.

Позивачем надано виписку з банку щодо руху коштів на його рахунку, згідно якої ТОВ «Лондон-Крим» 31.05.2012 перерахувало кошти Відповідачу у сумі 30 000,00 грн., призначення платежу «возврат. фин. помощь согл. Договора бн от 31.05.2012» /а.с. 12/. Окрім того, випискою з банку щодо руху коштів Позивача на його рахунку, підтверджується часткове повернення Відповідачем суми за Договором від 30.05.2012, а саме 26.07.2013 Відповідачем перераховано Позивачу суму у розмірі 20 240,30 грн. з призначенням платежу «Возврат временной финансовой помощи согласно договору б/н от 20.06.2012» /а.с. 11/. Не зважаючи на посилання у платіжних документах на договори з іншою датою, представник Позивача зазначає, що ці платежі були здійснені саме за Договором від 30.05.2012. Вищевказані обставини також визнані та підтверджені письмовими поясненнями представника Відповідача наданими в судовому засіданні /а.с. 52-53/.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором від 30.05.2012 складає 9 759,70 грн. (30 000,00 - 20 240,30 = 9 759,70). Наявність вказаної заборгованості не заперечується та визнається Відповідачем.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги в частині стягання з Відповідача на користь Позивача основної суми заборгованості у розмірі 9 759,70 грн.

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.4 Договору від 30.05.2012 у випадку невиконання свого обов'язку з повернення фінансової допомоги у строк, зазначений в цьому договорі, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми неповернених грошових коштів.

Згідно з частиною першою статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи, що Договором від 30.05.2012 встановлено строк виконання до 31.01.2013, отже з 01.02.2013 розпочався перебіг строку, у межах якого Позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, зокрема й щодо стягнення пені.

Згідно з частиною другою статті 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Частиною четвертою статті 51 ГПК України встановлено, що процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Оскільки, Позивачем було направлено позовну заяву поштовим засобом зв'язку 31.01.2014, про що свідчить штамп відділення поштового зв'язку на конверті (а.с. 18), клопотання Відповідача, щодо застосування строку позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені, не підлягає задоволенню, оскільки Позивачем цей строк не пропущено.

Судом перевірено правильність розрахунку суми пені (а.с. 13), наданого Позивачем, правильність якого також не заперечувалась в судовому засіданні представником Відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги, щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача пені у розмірі 2 120,55 грн.

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судом перевірено правильність розрахунку суми інфляційних втрат наданого Позивачем /а.с. 13/.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат у розмірі 150,00 грн.

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити за весь час прострочення три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність розрахунку суми трьох відсотків річних наданого Позивачем /а.с. 13/.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача трьох відсотків річних у розмірі 585,58 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 25.02.2014.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною другою статті 255, статтями 253, 258, 525, 526, 605, 625, 1046 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 193, статтею 223 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 51, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Санаторій « 30 років Жовтня» (вул. Глазкріцького, 17, м. Алушта, АР Крим, 98500, ідентифікаційний код 02650848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лондон-Крим» (вул. Шабаліна, 27-і, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 34541468) заборгованість за договором про поворотну фінансову допомогу від 30.05.2012 у розмірі 9 759,70 грн. (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 70 коп.) , пеню у розмірі 2 120,55 грн. (дві тисячі сто двадцять гривень 55 коп.) , три відсотка річних у розмірі 585,58 грн. (п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 58 коп.) , інфляційні втрати у розмірі 150,00 грн. (сто п'ятдесят гривень).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Санаторій « 30 років Жовтня» (вул. Глазкріцького, 17, м. Алушта, АР Крим, 98500, ідентифікаційний код 02650848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лондон-Крим» (вул. Шабаліна, 27-і, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 34541468) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов