Рішення

від 14.02.2014 по справі 910/655/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/655/14 14.02.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» в особі Філії «Житомирський завод ізоляційних матеріалів» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК будівельна та торгова компанія» Простягнення 29 408,58 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ратундалов Д.Г.- дов. № 115-1/08 від 07.02.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБІО» в особі Філії «Житомирський завод ізоляційних матеріалів» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК будівельна та торгова компанія» про стягнення 29 408,58 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.02.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2014 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 14.02.2014 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову судом не розглядалася з огляду на те, що останню у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» не було оплачено судовим збором.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.02.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно рахунку на оплату № 4488 від 30.10.2012 р. виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБІО» в особі Філії «Житомирський завод ізоляційних матеріалів» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО», 07.11.2012 р. відповідач перерахував на рахунок позивача суму попередньої оплати від 50 % вартості товару у розмірі 29 408,58 грн.

Позивачем відповідно до товарно-транспортної та видаткової накладної № 7257 від 20.12.2012 р. було поставлено відповідачу товар - плити теплоізоляційні з мінеральної вати на суму 58 817,16 грн.

Отримання та передачі товару здійснювалась уповноваженій особі відповідача на підставі довіреності № 42 від 10.12.2012 р.

Відповідач оплатив поставлений товар частково на суму 29 408,58 грн., що підтверджується банківською випискою від 07.11.2012 р., у зв'язку з чим у останнього перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБІО» в особі Філії «Житомирський завод ізоляційних матеріалів» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» виникла заборгованість у розмірі 29 408,58 грн.

Позивач 09.08.2013 р. та 06.12.2013 р. направив на адресу відповідача вимогу про погашення існуючої заборгованості у розмірі 29 408,58 грн., проте дані вимоги відповідачем не задоволені.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 29 408,58 грн. боргу.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем з поставки товару згідно видаткових накладних становить 29 408,58 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 29 408,58 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК будівельна та торгова компанія» (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18, код ЄДРПОУ 31958298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» в особі Філії «Житомирський завод ізоляційних матеріалів» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» (місцезнаходження: 10025, м. Житомир, вул. Промислова, 6, код ЄДРПОУ 36865884) 29 408 (двадцять дев'ять тисяч чотириста вісім) грн. 58 коп. основного боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.02.2014 року

Суддя О.М. Спичак