Ухвала від 18.02.2014 по справі 910/23527/13

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/23527/13 18.02.14

За позовом Приватного підприємства «Вентхауз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»

про стягнення 212 896, 56 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Бочарова Н.В. за довіреністю б/н від 14.11.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Вентхауз» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (далі - відповідач) про стягнення 1 080 189, 36 грн., в тому числі 1 077 598, 13 грн. основного боргу та 2 591, 23 грн. 3 % річних. Крім того, позивач просив покласти на відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 21 603, 80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки позивач поставив відповідачу товар, який не був у повному обсязі оплачений останнім в порушення взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду з позовом про стягнення боргу по оплаті товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/23527/13, розгляд справи призначено на 21.01.2014 р.

20.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 210 305, 33 грн. основного боргу та 2 591, 23 грн. 3 % річних. Заява обґрунтована тим, що відповідач після порушення провадження у даній справі 03.01.2014 р. перерахував позивачу 867 292, 80 грн.

У судовому засіданні 21.01.2014 р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим вони розглядаються в її редакції.

Від представників сторін в судовому засіданні надійшли додаткові документи у справі та клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2014 р. на підставі клопотання представників сторін було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2014 р.

14.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов контррозрахунок 3 % річних та судового збору у справі, в якому він вказує на те, що позивач під час подання позову до суду не врахував факт надання відповідачем на користь позивача послуг на суму 210 305, 33 грн., на яку було зменшено борг шляхом заліку зустрічних вимого відповідно до п. 3.3. Договору, у зв'язку з чим заборгованість склала 867 292, 80 грн.

17.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що його представник перебуватиме в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2014 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вирішив його відхилити в силу необґрунтованості.

Так, слід зазначити про те, що як на тому наголошено в п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В даному випадку, клопотання відповідача не обґрунтоване належним чином щодо причин неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання.

У судовому засіданні 18.02.2014 р. від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про відмову від позовних вимог щодо стягнення 210 305, 33 грн. основного боргу та 2 591, 23 грн. 3 % річних, згідно з якою він просить суд стягнути з відповідача 21 603, 80 грн. судового збору.

Заява обґрунтована тим, що після порушення провадження у справі 03.01.2014 р. між сторонами було підписано акти приймання наданих послуг, які були надані позивачу відповідачем на загальну суму 210 305, 33 грн.

У судовому засіданні 18.02.2014 р. судом було розглянуто подану позивачем заяву про відмову від позовних вимог.

Так, приписами ст. 22 ГПК України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зважаючи на п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що заява позивача, якою він відмовляється від позову про стягнення 210 305, 33 грн. основного боргу та 2 591, 23 грн. 3 % річних, підписана уповноваженою особою, а саме: представником Бочаровою Н.В., повноваження якої підтверджені Довіреністю від 14.11.2013 р.

Оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, відмова позивача від позову не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України зумовлює припинення провадження у справі.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

В силу приписів ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

За вказаних обставин, судові витрати, в частині позовних вимог, від яких позивач відмовився, суд покладає на позивача та при цьому не вбачає правових підстав для повернення відповідної частини судового збору з Державного бюджету України.

Що стосується судових витрат в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 867 292, 80 грн., що були добровільно сплачені відповідачем після порушення провадження у справі, суд відзначає наступне.

За загальним правилом, встановленим ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Об'єктом справляння судового збору згідно положень ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є сам факт подання до суду позовної заяви, за результатами розгляду якої судом вчинені відповідні дії - вирішено питання про порушення провадження у справі, винесено відповідну ухвалу, здійснено повідомлення учасників процесу про розгляд справи в судовому засіданні, витребувано у сторін необхідні для розгляду справи документи та інше.

Так, відповідно до абз. 1 п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» налогошено, що частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що у разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів розгляду.

При цьому, судом також враховано вимоги абз. 5 п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до якого зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення 867 292, 80 грн., у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем вказаної суми після порушення провадження у даній справі.

Таким чином, оскільки звернення позивача з позовом у вказаній частині було спричинено неправомірними діями відповідача, суд дійшов висновку про поклудення судових витрат зі сплати судового збору щодо вказаної частини позовних вимог в розмірі 17 345, 86 грн. на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/23527/13 припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (02140, місто Київ, Дарницький район, проспект Петра Григоренка, будинок 43, код ЄДРПОУ 32049199) на користь Приватного підприємства «Вентхауз» (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 11, квартира 2, код ЄДРПОУ 35591132) 17 345 (сімнадцять тисяч триста сорок п'ять) грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

4. Ухвалу про припинення провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку.

5. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя В.С. Ломака