Рішення

від 24.02.2014 по справі 913/402/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 лютого 2014 року Справа № 913/402/14

Провадження №5/913/402/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун», м. Луганськ

до відповідача Комунального підприємства «Меркурій», м. Петровське м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 10004 грн. 81 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Сидоренков В.К., начальник юридичного відділу, довіреність від 08.01.2013 №1;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за угодою на фізичну охорону від 01.03.2012 № 64 в сумі 5700 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 103 грн. 84 коп. та штрафу в сумі 4000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за роботи з фізичної охорони в сумі 5700 грн. 00 коп. відповідно до угоди на фізичну охорону від 01.03.2012 № 64. Крім того, позивачем нараховано 3% річних за період з 01.06.2013 по 30.01.2014 в сумі 103 грн. 84 коп., та штраф в сумі 4000 грн. 00 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на позовну заяву від 15.02.2014 № 12, в якому він визнав позов у повному обсязі. разом з тим, у відзиві відповідач просить суд не враховувати пеню та зобов'язати позивача укласти договір розстрочення погашення заборгованості на 12 місяців в сумі 475 грн. 00 коп.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун», як виконавцем, та Комунальним підприємством «Меркурій», як замовником, 01.03.2012 укладено угоду №64 на фізичну охорону.

Відповідно до п. 2.1 договору предметом договору є правовідносини, за якими замовник (відповідач) передає, а охорона (позивач) приймає під охорону шляхом патрулювання будівлі, приміщення що знаходяться за адресою: м. Петровське, вул. Стройгородок, б. 1.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення боргу у сумі 5700 грн. 00 коп. за надані послуги у період з травня 2013 року по липень 2013 року включно.

Згідно п. 3.1. договору вартість послуг за місяць встановлена сторонами у сумі 2000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобов'язаний був здійснити передплату у розмірі 100% згідно із виставленим рахунком, але не пізніше 25 числа попереднього місяця.

З наданих позивачем актів вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв виконані послуги без зауважень та претензій.

Надання послуги з охорони підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними сторонам обопільно за період травня 2013 року по липень 2013 року включно.

Відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у сумі 5700 грн. 00 коп.

Вказану заборгованість позивачем заявлено до стягнення за даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, як неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5700 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, заявлена позивачем вимога по стягненню 3% річних у сумі 103 грн. 84 коп. за період з 01.06.2013 по 30.01.2014 підлягає задоволенню повністю, як обґрунтовано нараховані за належним період.

Відповідно до п. 4.1.1 договору в разі несвоєчасної оплати послуг більше одного календарного місяця замовник сплачує охороні штраф у розмірі місячної оплати помноженої на два.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 4000 грн. 00 коп. (2000,00*2) є також обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Тому, вимоги по стягненню боргу у заявленій до стягнення сумі підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за договором у сумі 5700 грн. 00 коп., 3% річних у сумі

103 грн. 84 коп., штраф в сумі 4000 грн. 00 коп.

Прохання відповідача у відзиві на позовну заяву про зобов'язання позивача укласти договір розстрочення погашення заборгованості на 12 місяців в сумі 475 грн. 00 коп. суд розцінює як заяву щодо розстрочення сплати суми боргу та відхиляє її з наступних підстав.

Відповідач не надав суду документальне обґрунтування неможливості погашення суми боргу, суду не доведено винятковість випадку для надання розстрочки виконання рішення.

При цьому, слід також враховувати, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, відповідно до приписів ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тяжкий його фінансовий стан також не є підставою для відстрочення виконання рішення.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» до Комунального підприємства «Меркурій» про стягнення 10004 грн. 81 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Меркурій», м. Петровське м. Красний Луч Луганської області, вул. Стройгородок, б. 1, код 31686801, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун», м. Луганськ, вул. Почтовая, б. 1 «Ч», код 31441877, борг сумі 5700 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 103 грн. 84 коп., штраф в сумі 4000 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 24.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 25.02.2014.

Суддя С.В.Вінніков