Рішення

від 18.02.2014 по справі 913/16/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 лютого 2014 року Справа № 913/16/14

Провадження №2/913/16/14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «МКЛ-95», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 16751 грн. 95 коп.

Суддя Седляр О.О.

Секретар судового засідання Чех Т.М.

у засіданні брали участь:

від позивача: Цимбалюк О.В., довіреність № б/н від 20.01.2014;

від відповідача: представник - не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 16442 грн. 78 коп. та 3% річних у сумі 309 грн. 17 коп. за договором про надання послуг з приймання, зберігання нафтопродуктів № 11 від 28.12.2012 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, але належним чином був повідомлений про відкладення розгляду справи, що підтверджено поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції суду, надісланої на його адресу.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки господарським судом виконаний обов'язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Між сторонами у справі, Товариством з обмеженою відповідальністю «МКЛ-95» (Виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСТАР» (Постачальником) укладений договір на приймання, схов та пуск нафтопродуктів від 28.12.2012 № 11 (з додатковими угодами до нього) .

Відповідно до п.1.1 договору сторони домовились, що Виконавець (позивач у справі) зобов'язався приймати та зберігати нафтопродукти Постачальника (відповідач у справі) у кількості та асортименті визначеними актами приймання-передачі.

На виконання даних умов позивач виконав роботи, що підтверджено актами здачі-прийняття робіт від 28.02.2013 на суму 7577 грн. 98 коп., від 29.03.2013 на суму 4432 грн. 40 коп., від 30.04.2013 на суму 4432 грн. 40 коп., від 31.05.2013 на суму 4432 грн. 40 коп. , а загалом 20875 грн. 18 коп. ( а.с. 42-47).

31.05.2013 відповідач отримав від позивача у повному обсязі власне дизельне пальне , що підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів від 31.05.2013 № 2/13.

Вартість послуг та порядок оплати сторонами визначений у додаткових угодах.

Відповідно до умов п. 2.1 додаткової угоди № 1 від 10.01.2013 сторони домовились, що постачальник оплачує послуги виконавця за один календарний місяць у розмірі 100 грн. за тону, а також встановили порядок та строки оплати наданих послуг - на розрахунковий рахунок виконавця згідно акту виконаних робіт та виставленого рахунку на протязі 3 банківських днів з моменту підписання акту та рахунку.

Додатковою угодою № 2 від 28.02.2013 умови п. 2.1 договору було змінено щодо порядку оплати наданих послуг вказавши, що оплата за надані послуги здійснюється на розрахунковий рахунок позивача , згідно акту виконаних робіт або виставленого рахунку на протязі 3 банківських днів з моменту підписання акту або виставленого рахунку.

Станом на 10.12.2013 відповідач здійснив оплату частково, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 16442 грн. 78 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховані відповідачеві річні за весь час прострочення у сумі 309 грн. 17 коп.

Оцінивши доводи позивача у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності заборгованості відповідача за укладеним з позивачем договором підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем належним чином не спростований.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16 442 грн. 78 коп., є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних за період з 30.11.2012 по 13.11.2013 у розмірі 58 426 грн. 71 коп. (згідно уточненого розрахунку від 23.12.2013 № 70/241), підлягають задоволенню, виходячі з наступного.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 06.03.2013 по 10.12.2013 у сумі 72 грн. 39 коп. (за актом здачі-прийняття робіт від 28.02.2013), за період з 04.04.2013 по 10.12.2013 у сумі 91 грн. 44 коп. (за актом здачі-прийняття робіт від 29.03.2013), за період з 14.05.2013 по 10.12.2013 у сумі 76 грн. 86 коп. (за актом здачі-прийняття робіт від 30.04.2013), за період з 06.06.2013 по 10.12.2013 у сумі 68 грн. 48 коп. (за актом здачі-прийняття робіт від 31.05.2013) обґрунтований та відповідає діючому законодавству, а тому підлягає задоволенню повністю у сумі 309 грн. 17 коп.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката у сумі 1 200 грн., які він сплатив за надання йому правової допомоги у відповідності до вимог, укладеного між ним та адвокатом Цимбалюк О.В. договору про надання адвокатських послуг від 06.12.2013 підтверджуються видатковим касовим ордером від 07.12.2013 про сплату суми 1200 грн. Цимбалюку О.В., а також актом виконаних робіт від 07.12.2013, а тому у відповідності до вимог 49 Господарського процесуального кодексу України теж підлягаю стягненню з відповідача.

У судовому засіданні відповідно до умов ст. 82 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар», 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Новикова, буд. 2, ідент. код 21776443 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МКЛ-95», 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделеева, буд. 1 , ідент. код 21835625 заборгованість у сумі 16 442 грн. 78 коп., річні у сумі 309 грн. 17 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп. та витрати на послуги адвоката у сумі 1200 грн., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 24.02.2014.

Суддя О.О. Седляр