Рішення

від 18.02.2014 по справі 916/195/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2014 р.Справа № 916/195/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБИЗ-2011"

до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОЛЬВІЯ"

про стягнення 263974,77грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Змушко А.Ю., довіреність №6 від 30.01.2014р.;

Від відповідача: Алексій М.В., довіреність від 13.12.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАБИЗ-2011", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОЛЬВІЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 263974,77грн., а саме: заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення №01.04.12.fab.68 від 01.05.2012р. у розмірі 209000грн., 3% річних у розмірі 9430,77грн. та пені у розмірі 45544грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.14р. порушено провадження у справі №916/195/14.

Відповідач надав заяву (вх.ГСОО№3748/14 від 12.02.2014р.) про визнання позову, відповідно до якої відповідач по справі вважає, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, наявність суми основної заборгованості у розмірі 209000грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 30 листопада 2013р., який підписаний відповідачем і скріплений його печаткою, також відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 9430,77грн. та пені у розмірі 45544грн. та вважає, що пред'явлені позовні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.05.12р. між Приватним підприємством "Виробничо-комерційною фірмою "ОЛЬВІЯ" (суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАБИЗ-2011" (Орендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 01.04.12.fab.68, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька 46, загальною площею 100кв.м (технічний план приміщення у Додатку №1 до цього договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, приміщення на умовах цього договору надається суборендарю в суборенду з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення і до 31.05.2012р.

Умовами п. 4.2. вказується, що Суборендна плата за користування приміщенням загальною площею 100кв.м становить в місяць 249000грн. з ПДВ.

Згідно з п. 4.4 договору, суборендар сплачує орендарю суборендну плату, у вигляді передплати за один місяць суборенди, на підставі наданого орендарем відповідного рахунку.

Пунктом 4.4.1. договору визначено, що Суборендна плата сплачується Суборендарем на поточний рахунок Орендаря щомісяця, не пізніше 10 числа звітного місяця.

Відповідно до п. 4.5 договору, вартість комунальних та експлуатаційних послуг яка не включена в суборендну плату компенсується суборендарем окремо до 28 числа звітного місяця на підставі відповідних рахунків орендаря у відповідності з фактичними витратами суборендаря, показниками лічильників, експлуатаційними витратами орендаря та відповідними розрахунками, узгодженими орендарем та суборендарем.

Згідно п. 5.1.5. договору, суборендар зобов'язується своєчасно та належним чином сплачувати плату за суборенду, компенсації за комунальні та інші послуги на умовах договору.

Умовами пункту 5.3.6 договору, орендар зобов'язується надавати суборендарю рахунки по сплаті комунальних та експлуатаційних платежів до 25 числа місяця звітного періоду суборенди.

Відповідно до п.7.1. договору, у випадку невнесення суборендарем у встановлений термін суборендної плати та інших платежів по цьому Договору позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний прострочений день.

Згідно з п.9.1 договір вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами обов'язків по цьому договору.

31.05.2012р. між сторонами було підписано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-001017, відповідно до якого оренда не житлового приміщення за травень місяць 2012р. становить 224000грн. (з урахуванням ПДВ).

30.11.2013р. між сторонами було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2013р., відповідно до якого заборгованість відповідача становить 209000грн.

Враховуючи порушення Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "ОЛЬВІЯ" взятого на себе зобов'язання за договором суборенди нежитлового приміщення №01.04.12.fab.68. від 01.05.2012р. щодо своєчасної оплати за суборенду нежитлового приміщення, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 209000грн., 3% річних у розмірі 9430,77грн. та пені у розмірі 45544грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання - це вид цивільних правовідносин.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так судом встановлено порушення відповідачем умов договору суборенди нежитлового приміщення №01.04.12.fab.68. від 01.05.2012р. щодо своєчасної оплати за нежитлове приміщення, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість, проти якої відповідач не заперечує, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 209000грн., а саме: за травень 2012р., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 9430,77грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОЛЬВІЯ" за договором №01.04.12.fab.68. від 01.05.2012р. за надане нежитлове приміщення, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних, судом встановлено, що розрахунок трьох процентів річних здійснений належним чином, а також враховуючи що відповідач визнав правомірним нарахування 3% річних, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 9430,77грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОЛЬВІЯ" пені в розмірі 45544грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, врахувавши те, що відповідач вважає правомірним нарахування пені, дійшов висновку, що він здійснений належним чином, тому підлягає задоволенню в повному обсязі у сумі 45544грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБИЗ-2011" до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОЛЬВІЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 263974,77грн., а саме: основної заборгованості за договором №01.04.12.fab.68 від 01.05.2012р. у розмірі 209000грн., 3% річних у розмірі 9430,77грн. та пені у розмірі 45544грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 5279,50грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОЛЬВІЯ" (65053, м. Одеса, вул. Сєрогодського, буд. 19, код ЄДРПОУ 22482123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБИЗ-2011" (65053, м. Одеса, вул. Лесі Українки, буд. 22, код ЄДРПОУ 37873676) суму основної заборгованість у розмірі 209000(двісті дев'ять тисяч)грн., пеню у розмірі 45544(сорок п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн., 3% річних у розмірі 9430(дев'ять тисяч чотириста тридцять)грн. 77 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 5279(п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.02.2014р.

Суддя Гут С.Ф.