Рішення

від 24.02.2014 по справі 916/3579/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2014 р.Справа № 916/3579/13

За позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "АРКТУР"

про стягнення 1210,07 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача: Дабіч Н.В., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "АРКТУР", у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором КД-16302 від 20.06.2011р. (з урахуванням пені) у загальній сумі 1210,07 грн., з яких 1135,70 грн. основна заборгованість, 74,37 грн. пеня.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "АРКТУР" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, однак кореспонденція суду, надіслана відповідачу повернулась до суду з відміткою поштової організації „за зазначеною адресою вибуло". За наведених обставин, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив.

20 червня 2011 року між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "АРКТУР" (Підприємство) було укладено Договір на обслуговування судна т/х „Верещагино" в Одеському порту № Кд-16302 (далі за текстом - Договір) предметом якого відповідно до п. 1.1 було обслуговування т/х „Верещагино" на пасажирських та вантажних причалах Одеського порту, включаючи: надання по заявці Підприємства, місць у вільних причалів Порту для судна Підприємства, оформлення приходу та відходу судна, надання Портом замовлених Підприємством послуг по обслуговуванню судна, а саме: підключення до берегового електроживлення, вивезення сміття, забезпечення гасіння пожеж та судні та берегових об'єктах зі сторони моря, інші послуги по письмовій заявці Підприємства, необхідні для діяльності його судна.

Відповідно до п. п. 2.1.1, 2.1.2 договору Підприємство зобов'язалось інформувати Головну диспетчерську Порту про підхід судна в порт за 12 годин до моменту його підходу; До приходу судна в Одеський порт, надати в бухгалтерію Порту усі документи по судну, необхідні для розрахунку обов'язкових портових зборів по судну (мірильне свідоцтво), що підлягають сплаті Підприємством, згідно діючим нормативним документам.

У відповідності до положень п. 2.1.4 Договору Підприємство зобов'язалось своєчасно оплачувати Порту встановлені на морському транспорті збори по тарифах, які затверджені Міністерством транспорту України, а також виконувати оплату оформлення приходу/відходу Судна.

Згідно п. 3.2 договору оплата належних Порту платежів здійснюється Підприємством платіжними дорученнями згідно рахункам Порту на протязі 5 банківських днів з дати їх вручення Портом.

Під час виконання умов Договору, позивачем було надано відповідачу послуги з надання причалу судну „Верещагино", після чого відповідачу було виставлено рахунки №720300 від 15.05.2013р. та № 740277 від 12.06.2013р. на загальну суму 1135,70 грн., отримані представником відповідача 31.05.2013р. та 12.06.2013р. Однак, як вбачається з пояснень представника позивача, отримані рахунки у строк, встановлений Договором, а також станом на момент розгляду позовних вимог у суді, Товариством з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "АРКТУР" не сплачено.

Відповідно до п. 5.2 Договору за затримку в оплаті належних Порту платежів Підприємство сплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який сплачується пеня за кожен день прострочення, від суми несплати.

У зв'язку з простроченням сплати вартості наданих послуг, позивачем здійснено розрахунок пені. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість за договором в сумі 1135,70 грн., пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості в сумі 74,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, що засвідчують надання Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" послуг за договором в сумі 1135,70 грн. відповідачу, суд вважає факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтвердженим належними та допустимими доказами.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.2 Договору за затримку в оплаті належних Порту платежів Підприємство сплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який сплачується пеня за кожен день прострочення, від суми несплати.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в сумі 74,37 грн., вважає його вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за договором КД-16302 від 20.06.2011р. у загальній сумі 1210,07 грн., з яких 1135,70 грн. основна заборгованість, 74,37 грн. пеня.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "АРКТУР" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 11/13, офіс 131; код 37475828) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код 01125666) заборгованість за договором КД-16302 від 20.06.2011р. у загальній сумі 1210 (тисяча двісті десять) грн. 07 коп. та 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 25 лютого 2014 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.