Постанова

від 13.02.2014 по справі 801/589/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2014 року Справа №801/589/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим

до Приватного підприємства «Інститут «КРИМГІІНТІЗ»

про стягнення 735,68 грн. заборгованості.

Суть спору:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Інститут «КРИМГІІНТІЗ» 735,68 грн. заборгованості.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не відшкодовані витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, до призвело до утворення заборгованості за листопад 2013 року в розмірі 735,68 грн., яку позивач просить стягнути примусово.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю за наявними в справі документами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Розмір пенсії науковим працівникам, умови її виплати та доставки окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначаються також Законом України від 13.12.1991, № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі Закон № 1977-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1977-XII держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Відповідно до Закону № 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, згідно з п.2 Постанови КМ України від 24.03.2004 № 372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

В Листі Пенсійного фонду України від 02.08.2005 № 9180/03-20 "Щодо відшкодування до бюджету Фонду фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам згідно зі статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів" роз'яснено, що пеня та штрафні санкції, передбачені п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, застосовуються за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Оскільки плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій та пенсій, призначених науковим (науково-педагогічним) працівникам, не є страховими внесками в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення статті 106 Закону щодо нарахування штрафних санкцій та пені за невнесення вищевказаної плати не застосовуються. Стягнення своєчасно не сплачених сум здійснюється у судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача було надіслано повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, в якому зазначено про те, що сума, яка перераховується підприємством з листопада 2013 року становить 735,68 грн.

Вказане повідомлення було отримано відповідачем 18.11.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до відомостей особового рахунку за відповідачем склалася заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за листопад 2013 року в розмірі 735,68 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості в сумі 735,68 грн. з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеною науковим робітникам відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інститут «КРИМГІІНТІЗ» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінкі, буд. 68, ідентифікаційний код 02497890) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 125-б; р/р 25600010045701 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 324805, ідентифікаційний код 20725930) 735,68 грн. (сімсот тридцять п'ять гривень шістдесят вісім копійок) з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеною науковим робітникам відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.