Постанова

від 14.02.2014 по справі 804/815/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 р. Справа № 804/815/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпропетровську позовну заяву Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-Посередницьке та Виробничо-Комерційне Підприємство «Темп-2» про стягнення 5908грн. 63 коп., -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014р. Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-Посередницьке та Виробничо-Комерційне Підприємство «Темп-2» та просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-Посередницьке та Виробничо-Комерційне Підприємство «Темп-2» в сумі 5908,63 грн. шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-Посередницьке та Виробничо-Комерційне Підприємство «Темп-2» у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

Свої позовні вимоги Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та є платником земельного податку з юридичних осіб. Відповідач станом на 05.12.2013 року має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 8362 грн. 52 коп. За період з 08.05.2013 року по 05.12.2013 року борг відповідача по земельному податку з юридичних осіб збільшився на суму 5908 грн. 63 коп. внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених за податковою декларацією з плати за землю за 2013 рік №850 від 07.01.2013 року по терміну сплати з 30.05.2013р. по 30.11.2013р. На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу №337 від 04.03.2013р. на суму 765,71грн. Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України в разі, коли у платника податку, якому надіслано податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання податкової вимоги. У зв'язку з непогашенням податкового боргу у добровільному порядку відповідачем, позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Ухвалою суду від 16.01.2014р. було відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу надати письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову; докази правомірності несплати платежів по земельному податку, а також надати документи, що посвідчують статус підприємства.

Відповідач про відкриття справи у скороченому провадженні був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою, зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.10.2013 року, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (а.с.17).

Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимог такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-Посередницьке та Виробничо-Комерційне Підприємство «Темп-2» зареєстровано як юридична особа за адресою: 49081, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Дьоміна, буд. 2-А, перебуває на обліку як платник земельного податку з юридичних осіб в ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.10.2014 року (а.с.4-6).

Судом встановлено, що 07.01.2013р. відповідачем до органу державної податкової служби була подана податкова декларація № 850 з плати за землю за 2013 р. на загальну суму 10129 грн. 07 коп. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2013 р. в розмірі 844,09 грн. (а.с. 8-9).

Згідно до вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного періоду.

Таким чином, з урахуванням вказаної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за вказаною податковою декларацією за квітень 2013 р. - у строк до 30.05.2013 р., отже, податковий борг виник з 31.05.2013р.; за травень 2013р. - у строк до 30.06.2013р., отже, податковий борг виник з 02.06.2013р.; за червень 2013р. - у строк до 30.07.2013р., отже, податковий борг виник з 31.07.2013р.; за липень 2013 року - у строк до 30.08.2013р., отже, податковий борг виник з 31.08.2013р., серпень 2013 року - у строк до 30.09.2013р., отже, податковий борг виник з 01.10.2013 р.; за вересень 2013 року - у строк до 30.10.2013р., отже, податковий борг виник з 31.10.2013р., за жовтень 2013 року - у строк до 30.11.2013р., отже, податковий борг виник з 01.12.2013р.

Згідно наявної в матеріалах справи копії облікової картки платника податків - відповідач має податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з квітня 2013 року по жовтень 2013 року в сумі 5908 грн. 63 коп. (а.с.10).

Податковим органом на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога № 337 від 04.03.2013р. на суму 765,71 грн., яка була вручена відповідачеві 29.05.2013р., що підтверджується копією корінця відповідної вимоги та копією поштового конверту (а.с. 7).

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб з період з квітня 2013 року по жовтень 2013 року у встановлені строки згідно до вимог п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб за період з квітня 2013 року по жовтень 2013 року в сумі 5908, 63 грн. є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 71, 86, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-Посередницьке та Виробничо-Комерційне Підприємство «Темп-2» про стягнення 5908грн. 63 коп. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-Посередницьке та Виробничо-Комерційне Підприємство «Темп-2» (49081, м.Дніпропетровськ, вул.Тьоміна,2-А, код ЄДРПОУ 21904071) - на користь держави (р/р№26007064151500, одержувач: відділення УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989269, код платежу 13050200) - податковий борг по земельному податку з юридичних осіб за період з квітня 2013 року по жовтень 2013 року у сумі 5908 грн. 63 коп. (п'ять тисяч дев'ятсот вісім грн.63 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва