Ухвала

від 11.02.2014 по справі 24/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

11.02.2014р. Справа № 24/286

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали скарги №52юр-1537/13 від 12.12.2013 р.: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції України у Донецькій області щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2011 р.

стягувач (позивач): Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»,

м. Горлівка

боржник (відповідач): Дзержинський міський відділ Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Дзержинськ

за участю представників :

від відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції України у Донецькій обл.: Гусєв О.О. - за довір. від 21.10.2013 р. № 347

від заявника (позивача): не з'явився

від боржника (відповідача): Агарков Р.В. - за довір. від 10.02.2014 р. № 2116

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2011 р. по справі №24/286 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Дзержинського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області задоволено, стягнуто з відповідача пеню в сумі 2 731,76 грн., 3% річних в сумі 528,69 грн. та інфляційні в сумі 495,18 грн.

У відповідності з вимогами ст.116 Господарського процесуального кодексу України від 27.12.2011 року були видані відповідні накази.

12.12.2013 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» № 52юр-1537/13 від 12.12.2013р. на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції України у Донецькій області про визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП 40885199 та ВП40885350 від 22.11.2013 р. такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження» та про визнання незаконними постанов державного виконавця ВП40885199 та ВП 40885350 від 22.11.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області №24/286 від 27.12.2011 р., які винесені державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції України у Донецькій області Гусєвим О.О.

Скарга мотивована тим, що 16.10.2013р. набрав чинності Закон України від 19.09.2013р. № 583-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень», яким внесено зміни у розділ ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Відповідно до цих змін виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є державні органи, які видані або ухвалені до набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», подаються до органу державної виконавчої служби.

На думку скаржника, оскільки Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» набрав чинності з 01.01.2013р., а наказ господарського суду Донецької області по справі № 24/286 виданий 27.12.2011р., тому цей наказ господарського суду підлягає виконанню саме державною виконавчою службою. За таких обставин скаржник вважає, що державним виконавцем оскаржувані постанови від 22.11.2013р. ВП №40885199 та ВП № 40885350 про відмову у відкритті виконавчого провадження винесено незаконно.

Боржник проти задоволення скарги заперечив, проте жодних документів на підтвердження своєї позиції не надав.

Державний виконавець проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на відсутність законодавчо врегульованого механізму стягнення коштів з боржників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, а також підприємств, установ та організацій, рахунки яких відкриті в органах державного казначейства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд виходить з наступного.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2011р. по справі № 24/286 стягнуто з Дзержинського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» пеню в сумі 2 731,76 грн., 3% річних в сумі 528,69 грн. та інфляційні в сумі 495,18 грн.

27.12.2011 року на виконання цього рішення видані відповідні накази.

Матеріали справи свідчать, що накази господарського суду Донецької області від 27.12.2011р. № 24/286 стягувачем були пред'явлені на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області.

22.11.2013р. державним виконавцем винесено постанови ВП 40885199 та ВП 40885350 про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Приймаючи зазначену постанову, державний виконавець виходив з того, що з 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статтею 3 якого передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Постанови ВП 40885199 та ВП 40885350 від 22.11.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження були направлені стягувачу супровідним листом від 22.11.2013р. № 8/851-13П і № 8/852-13П та отримані останнім 02.12.2013р., про що свідчить відмітки про отримання

Не погодившись з відмовою у відкритті виконавчого провадження, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду з цією скаргою.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання та виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких належать і судові накази.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом (частина 4 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Матеріали справи свідчать про дотримання скаржником строків, встановлених чинним законодавством України на оскарження дій державного виконавця.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статтею 3 якого передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Законом України від 19.09.2013р. № 583-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 16.10.2013р., у Законі України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у розділі II «Прикінцеві положення» після пункту 2 доповнено новим пунктом такого змісту: « 3. Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Тобто, відповідно до цих змін виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є державні органи, які видані або ухвалені до набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», подаються до органу державної виконавчої служби.

Оскільки Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» набрав чинності з 01.01.2013р., а накази господарського суду Донецької області по справі №24/286 видані 27.12.2011р., тому ці накази господарського суду мають подаватись стягувачем для примусового виконання саме до державної виконавчої служби.

За таких обставин, у державного виконавця не було законних підстав для винесення оскаржуваних постанов ВП 40885199 та ВП 40885350 від 22.11.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказами господарського суду Донецької області по справі № 24/286 від 27.12.2011р.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанов ВП 40885199 та ВП 40885350 від 22.11.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження» та про визнання незаконними постанов ВП 40885199 та ВП 40885350 від 22.11.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, є обґрунтованими, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню. Державним виконавцем протилежного не доведено.

В процесі розгляду скарги судом було розглянуто клопотання скаржника щодо здійснення заміни найменування позивача по справі Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» № 514 - VI від 17.09.2008 р. та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго». В зв'язку з викладеним, господарський суд дійшов висновку про зміну найменування позивача по справі на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Керуючись ст. 121-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну найменування позивача по справі Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.

Визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанов від 22.11.2013р. № ВП 40885199 та ВП 40885350 про відмову у відкритті виконавчого провадження такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Постанови ВП 40885199 та ВП 40885350 від 22.11.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, прийняту Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області, скасувати.

Ухвала набирає сили з дня оголошення та може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Бокова