Рішення

від 20.02.2014 по справі 909/1533/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 р. Справа № 909/1533/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Маркет", вул. Орджонікідзе, буд. 80, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область,50005

до відповідача: приватного підприємства "Сендем" вул. Шевченка,101, смт.Богородчани,77701

про повернення боргу у сумі 18 282,00 грн., 94,17грн. збитків від інфляції та 831,45грн. 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: Гніденко Т.З, (довіреність № 256 від 20.12.13 )

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Маркет" звернулось до суду з позовом до приватного підприємства "Сендем" про стягнення 18282,00грн. основного боргу, 94,17грн. збитків від інфляції та 831,45грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору купівлі-продажу №100413-М від 10.04.13 та обґрунтовано положеннями статей 530, 610,612, 625 Цивільного та 193 Господарського кодексів України.

В судовому засіданні 18.02.14 оголошувалася перерва до 20.02.14.

Представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог №23 від 04.02.14 (вх.№2190/14 від 11.02.14) та позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України щодо права позивача до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог. Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 18282,00грн. основного боргу, 118,48грн. втрат від інфляції та 831, 45 грн. 3% річних.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином повідомленням від 18.02.14 про оголошення перерви в судовому засіданні, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

10.04.13 між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №100413-М. За умовами даного договору продавець (позивач) зобов"язався продати покупцю (відповідачу) , а відповідач, у свою чергу, прийняти та оплатити кам"яне вугілля (товар) на умовах, викладених у даному договорі (п.1.1 договору). Даний договір діє до 31.12.13. Закінчення терміну дії даного договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов"язань за договором (п.8.1 договору).

Пунктом 2.1 даного договору сторони погодили обов"язок покупця сплатити вартість товару з відстрочкою в 30 календарних днів з дати отримання.

На виконання прийнятих на себе договірних зобов"язань, згідно наявних в матеріалах справи копій видаткових та товарно-транспортних накладних, позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 59540,00грн.

В порушення визначеного умовами обов"язку вчасно та у повному обсязі здійснювати оплату вартості отриманого товару, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого заборгованість відповідача на час винесення рішення судом становить 18282,00грн., що підтверджується звітами про дебетні та кредитні операції, довідкою ТзОВ"Метал Маркет" та карткою рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

Керуючись нормами чинного законодавства, позивачем за порушення відповідачем договірних зобов"язань нараховано 118,48грн. втрат від інфляції та 831, 45 грн. 3% річних.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Наведена правова норма кореспондується зі ст.712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови 2.1 спірного договору, граничний строк оплати відповідачем товару, згідно видаткових накладних, наявних у матеріалах справи - 18.05.13.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 18282,00грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ст.625 Цивільного кодексу України).

Керуючись нормами чинного законодавства, позивачем за порушення відповідачем договірних зобов"язань нараховано 118,48грн. вртат від інфляції та 831, 45 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахувань, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до вищенаведеної правової норми та задоволено 3% річних частково, на суму 811,92грн., оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є арифметично невірним. Вимогу щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 118,48грн. задоволено у повному обсязі з огляду на правильність їх нарахування.

В контексті вищенаведеного, позов підлягає до задоволення частково.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 193, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-7, 43, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Маркет" до приватного підприємства "Сендем" про стягнення 18282,00грн. основного боргу, 94,17грн. збитків від інфляції та 831,45грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Сендем" (Івано-Франківська область, смт.Богородчани, вул.Шевченка, 101, код ЄДРПОУ 24686350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Маркет"(Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 80, код ЄДРПОУ 37064740) 18282,00(вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят дві гривні) основного боргу, 811,92(вісімсот одинадцять гривень дев"яносто дві копійки) 3% річних, 118,48(сто вісімнадцять гривень сорок вісім копійок) інфляційних втрат та 1720,50(одну тисячу сімсот двадцять гривень п"ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.14

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"