Рішення

від 19.02.2014 по справі 908/4002/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/118/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2014 Справа № 908/4002/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.,

За участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача 1: не з'явився; від відповідача 2: Кузьміна В.О., довіреність від 17.01.14 р.; від прокурора: Соловйова О.С., посвідчення № 010828 від 23.10.2012 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4002/13

за позовом: Прокурора Веселівського району Запорізької області (72202, Запорізька область, смт. Веселе, вул. Леніна, 131) в інтересах держави, орган уповноважений представляти інтереси держави: Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15);

до відповідача 1: Комунальний заклад «Веселівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 Веселівської районної ради Запорізької області» (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Білорецька, 59, скорочено КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2»);

до відповідача 2: Фермерського господарства «Олімп» (72200, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Миру, 171, скорочено ФГ «Олімп»);

про визнання недійсним договору про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції від 01.09.2009 р. та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Сутність спору:

Прокурором Веселівського району Запорізької області в інтересах держави, в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області заявлено позовні вимоги до КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2» (відповідача 1) та ФГ "Олімп" (відповідача 2) про: визнання договору про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції від 01.09.2009 р., укладеного між КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2» та ФГ "Олімп", недійсним; застосування наслідків недійсності договору, шляхом зобов'язання ФГ "Олімп" звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності площею 39 га, яку він займає на підставі договору про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції та повернення її КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4002/13, якій присвоєно номер провадження 34/118/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 20.12.2013 р. Розгляд справи відкладався на: 22.01.2014 р., 05.02.14 р. та на 19.02.14 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарських культур є недійсним у зв'язку із: укладанням договору про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції з метою ухилення від укладання договору суборенди землі, фактичним переданням вказаної земельної ділянки у суборенду без згоди Веселівської РДА, яка на момент укладання спірного договору розпоряджалась земельними ділянками сільськогосподарського призначення, порушенням встановленого порядку надання земельних ділянок у суборенду, порушенням вимог, передбачених положеннями Земельного та Цивільного кодексів України, Закону України «Про оренду землі». Вимоги про повернення земельної ділянки прокурор мотивує приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на ст.121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», керуючись ст. ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 12, 29, 54-57, 66, 67 ПІК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлений позов та просила його задовольнити.

Головне управління Держземагенства у Запорізькій області відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-ІV від 06.09.2012, яким внесені зміни до ст. 122 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), визначено що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Головне управління Держземагентства у Запорізькій області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Відповідно до Змін до Положення Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, які є невід'ємною частиною Положення затверджених наказом Держземагентства України від 01.03.2013 р. № 76, а саме п. 1.5 доповнено підпункти 4.32 - 4.34 наступним змістом та викладено в редакції: « 4.32 Передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області». Розпорядником земельної ділянки переданої в оренду КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2», з урахуванням законодавства зазначеного вище, є Головне управління Держземагентства у Запорізькій області. Клопотанням від 19.12.13 р. позивач просить розглянути справу за відсутності представника з урахуванням письмових пояснень.

В судовому засіданні 22.01.2014 р. з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд встановив, що правильним найменуванням відповідача 1 є: Комунальний заклад «Веселівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 Веселівської районної ради Запорізької області».

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне уточнити найменування позивача, яким вважати: Комунальний заклад «Веселівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 Веселівської районної ради Запорізької області».

КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2», відповідач 1 по справі, у відзиві на позов вказує, що як слідує із умов договору про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції від 01.09.2009 року, укладеного між КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2» та ФГ «Олімп», в результаті спільної діяльності ФГ «Олімп» отримує у власність посіви та насадження від спільного вирощування сільськогосподарської продукції (розділ IV. «Права та обов'язки сторін» цього Договору), тоді як КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2» отримує плату, яка обчислюється із розрахунку за 1 га рілля від нормативної грошової оцінки землі (розділ III «Орендна плата та плата за право спільного користування землею» цього Договору та Додаток 1 до цього Договору). Укладаючи договір про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції, сторони зобов'язалися шляхом об'єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері вирощування сільськогосподарської продукції. Метою даного договору визначено, зокрема, спільне користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарських культур згідно сівозміни (розділ І «Предмет договору» цього Договору). Отже, посилання прокурора Веселівського району Запорізької області на ст. 235 ЦК України та п. 25 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», на думку відповідача 1, є помилковим, через те, що між сторонами встановлювалися та виконувалися саме ті договірні зобов'язання, які випливають зі змісту правочину (спірного договору), а не інші відносини, які при виконанні умов спірного договору не відповідали б його змісту. З 31 січня 2013 року, вказана земельна ділянка ФГ «Олімп» не обробляється, у зв'язку з тим, що сторони дійшли згоди про дострокове припинення дії договору про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської діяльності від 01.09.2009 року та спірна земельна ділянка повернута КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2», про що, 31 грудня 2013 року, між сторонами укладено угоду про розірвання договору про спільну діяльність від 01.09.2009 року. Станом на сьогоднішній день, відсутні підстави для застосування наслідків недійсності договору, шляхом зобов'язання ФГ «Олімп» звільнити займану ним на підставі договору про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції земельну ділянку та повернення її КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2». Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Клопотанням від 21.01.14 р. просить розглянути справу без участі представника відповідача 1.

ФГ «Олімп», відповідач 2 по справі, в запереченнях до позовної заяви просить в задоволенні позову відмовити. Так відповідач 2 вказує, що спірний договір укладено 01.09.2009 року. Сторони в день укладення договору одразу приступили до його виконання. Позов заявлено 03.12.2013 року. В поданій позовній заяві сторона, що вимагає, не зазначає про іншу дату (ніж дата укладення договору), коли довідалася (або могла довідатися) про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому не ставиться питання про поновлення пропущеного строку та не надаються обґрунтування та докази поважності причин пропуску такого строку. Спільне користування земельною ділянкою було відкритим. Більше того, починаючи з 1 грудня 2009 року сторонами договору подавалося спільне (за підписами та печатками обох сторін) Державне статистичне спостереження «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду», затв. Наказом Держстату України від 30.06.2009 р. № 222. Таким чином, якщо сторона вважала, що її право порушене, то вона могла та повинна була дізнатися про це щонайменше 02.12.2009 року, а отже на момент звернення до господарського суду строк позовної давності сплив. На виконання умов договору, сторони об'єднали свої зусилля та: школа передала у спільне користування земельну ділянку, а фермерське господарство, використовуючи свій досвід, техніку і ресурси приступили до вирощування культур. Також сторони щороку проводили інші спільні дії на виконання умов договору. Так, сторони проводили взаємні консультації та складали перспективні плани щодо питань підготовки ґрунту, вибору культур, що найбільш раціональні та будуть насаджуватися на землі, вибору постачальників та покупців продукції - з метою отримання більш вигідного взаємного результату. Школа контролювала хід виконання робіт та цільове використання, результати збору врожаю, представники були присутніми під час збору врожаю, контролювали зважування врожаю, а фермерське господарство звітувало про це. Також учням школи дозволялося проведення спостереження та фіксування ходу вирощування культур, зрошування та інше для науково-дослідних робіт. За результатами спільного використання земельної ділянки сторонами договору щороку надавалися двосторонньо підписані звіти про результати спільного використання земельної ділянки. Також Мелітопольською об'єднаною фінансовою інспекцією в Запорізькій області проводилася перевірка з метою документального підтвердження виду, обсягу та якості проведення операцій та розрахунків, що здійснювалося між Фермерським господарством «Олімп» та Відділом освіти, молоді та спорту Веселівської РДА та предметом якої, серед іншого, були питання перевірки спірного договору про спільну діяльність. Відповідно до довідки № 003-21/107-3 від 13.08.2013 р. - порушень не встановлено. Таким чином, при укладенні договору сторони дійшли згоди стосовно предмету договору, прав та обов'язків сторін, порядку розрахунків (ціни та строків), відповідальності сторін, строку дії договору та інших умов. Сторони при укладенні договору мали намір створити правові наслідки в тому вигляді, в якому вони були закріплені в умовах договору, а саме: метою договору було сумісне вирощування сільськогосподарських культур шляхом сумісного виконання кожною стороною покладених на неї договором обов'язків, що спростовує посилання позивача про те, що сторони уклали та виконували спірний договір з метою приховання договору оренди. В серпні 2013 року сторони договору провели взаємні консультації та дійшли взаємної згоди щодо припинення дії спірного договору. Починаючи з серпня 2013 року фермерське господарство повернуло земельну ділянку та не проводило на ній жодних сільськогосподарських робіт. Хоча двостороння домовленість про розірвання договору була досягнута у серпні, документальне оформлення дострокового припинення було оформлене 31 грудня 2013 року. У будь-якому випадку, на момент розгляду спору у суді земельна ділянка не знаходиться у користуванні відповідача 2 та повернута відповідачу 1.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечила проти позову, просила в його задоволенні відмовити.

За заявою прокурора та відповідача 2, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2002 р. Веселівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Веселівською загальноосвітньою школою І-ІII ступенів № 2 Веселівської районної ради Запорізької області (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 43 (далі договір № 43).

За вказаним договором Веселівська РДА передає, а Веселівська загальноосвітня школа I-ІII ступенів приймає земельну ділянку - рілля площею 39 га, розташовану на території Веселівської селищної ради у строкове платне користування строком на 5 років для ведення підсобного господарства (п.п. 1.1, 1.2, 1.3,1.8 договору № 43).

Додатковою угодою від 09.10.2007 р., яка зареєстрована 30.12.09 р., до договору № 43, сторонами договору внесено зміни.

Згідно вказаної додаткової угоди договір № 43 продовжено на 10 років до 09.10.17 р. (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).

01.09.2009 р. між Веселівською загальноосвітньою школою І-Ш ступенів № 2 та ФГ «Олімп» укладено договір про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції (далі - договір про спільну діяльність).

Згідно розділу 1 договору про спільну діяльність Веселівська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2, маючи в оренді земельну ділянку, розташовану на території Веселівської селищної ради загальною площею 39 га (ріллі) передає її ФГ «Олімп» для спільного користування. Земельна ділянка надається для спільного користування з метою сільськогосподарських культур згідно сівозміни.

Відповідно до розділу 2 договір про спільну діяльність укладено на 5 років.

Розділом III договору про спільну діяльність передбачено, що плата за право спільного користування землею вноситься ФГ «Олімп» у розмірі 11,7 тис. грн. із розрахунку 300 грн. за 1 га ріллі. Плата вноситься в такі строки: 1000 грн. до 15 травня; 2000 грн. до 1 липня; 8700 до 1 листопада кожного року.

Відповідно до додатку № 1 до договору про спільну діяльність, сторонами внесено наступні зміни до вказаного договору, а саме: «В зв'язку із ідентифікацією грошової оцінки земельної ділянки та п. 5 Договору викласти п. 3 Договору в наступній редакції: Кошти одержані від спільного користування земельною ділянкою площею 39,00 га, із розрахунку 700 грн. за 1 га, складає всього суму 27300,00 грн. перерахувати в слідуючі строки: - до 15.03. кожного року - 40% суми (10920 грн.) - до 16.06. кожного року - 40% суми (10920 грн.) - до 15.08. кожного року - 20% суми (5460 грн.)».

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Судом проаналізовано зміст оспорюваного договору про спільну діяльність та встановлено, що текст вказаного договору не містить ні мети спільної діяльності, ні жодного посилання на зобов'язання сторін, спрямованих на досягнення мети спільної діяльності.

Дослідження умов договору про спільну діяльність дає підстави вважати, що основною його ознакою є платне володіння та користування ФГ «Олімп» протягом певного строку земельною ділянкою.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до розділу IV договору про спільну діяльність Веселівська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2 зобов'язується: передати фермеру по акту прийому-передачі в спільне користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору та придатному для використання за цільовим призначенням; не вчиняти дій, які б перешкоджали фермеру користуватися земельною ділянкою; у разі необхідності надавати допомогу та сприяти у вирішенні питань, пов'язаних з використанням земельної ділянки.

ФГ «Олімп» зобов'язується: використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому, вимог чинного земельного законодавства.

При цьому, ФГ «Олімп», при спільному користуванні земельною ділянкою має право на самостійне визначення напрямків своєї господарської діяльності відповідно до цільовою призначення земельної ділянки та умов договору; одержувати продукцію та доходи, а також, має право власності на посіви та насадження сільськогосподарських культур (п. 3 розділу IV договору про спільну діяльність).

Виходячи з положень спірного договору про спільну діяльність, що регулюють в тому числі предмет договору, права та обов'язки сторін, вказаний договір є договором суборенди землі, укладення якого регулюється Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України.

Таким чином, укладаючи договір спільної діяльності, КЗ «Веселівська загальноосвітня школа № 2» та ФГ «Олімп» мали намір приховати правовідносини суборенди землі.

Згідно приписів статті 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Пунктом 3.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.11 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Приписами статей 203, 215 ЦК України (в редакції станом на 01.09.09 р.) встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, у разі встановлення факту неправомірності насправді вчиненого правочину удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, адже в ньому зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Згідно статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 01.09.09 р.) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Згідно ч. 2 ст. 8 вказаного закону умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Розділом 6 договору № 43 встановлено обмеження, зокрема надання земельної ділянки в суборенду, за винятком випадків, передбачених законодавством, а у п. 30 додаткової угоди від 09.10.2007 р. до договору № 43 передбачено право орендаря за згодою орендодавця передавати у суборенду земельну ділянку. Отже, передача спірної земельної ділянки в суборенду повинна була здійснюватись (на момент укладення спірного договору) виключно за згодою орендодавця - Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Доказів отримання такої згоди учасниками процесу не надано.

Таким чином, з урахуванням того, що сторони приховали правовідносини суборенди землі шляхом укладення спірного договору, який не містить всіх істотних умов необхідних для договору суборенди землі, приймаючи той факт, що землекористувач позбавлений права передачі земельної ділянки в оренду без дозволу орендодавця за договором № 43, позов в частині визнання недійсним договору про спільну діяльність підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Положеннями ч. 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Отже, позовні вимоги про зобов'язання звільнити займану ФГ «Олімп» земельну ділянку площею 39 га (рілля), яка знаходиться: Запорізька область, Веселівський район, Веселівська сільська рада (за межами населеного пункту), та повернути її Веселівській загальноосвітній школі I-III ступенів № 2 Веселівської районної ради Запорізької області є законними та обґрунтованими.

Згідно довідки № 3330 від 18.11.13 р. Управління Держземагенства у Мелітопольському районі Запорізької області кадастровим номером спірної земельної ділянки є: 2321255100:10:012:0049, 2321255100:09:017:0004, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, земельна ділянка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 44).

Стосовно доводів відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог слід значити наступне.

Загальний строк позовної давності (строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено), становить за ст. 257 ЦК три роки. Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач , а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-ІV від 06.09.2012 р., яким внесені зміни до ст. 122 Земельного кодексу України, визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Головне управління Держземагентства у Запорізькій області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Розпорядником земельної ділянки переданої в оренду Веселівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 Веселівської районної ради Запорізької області, з урахуванням законодавства зазначеного вище, є Головне управління Держземагентства у Запорізькій області.

Вказана юридична особа зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.11.12 р., про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 166-167).

Таким чином, позивач по справі раніше 14.11.12 р. не міг дізнатися про порушення свого права, відповідно строк позовної даності на момент подання позову у цій справі не пропущено.

Враховуючи, що на момент розгляду спору розпорядником спірної земельної ділянки виступає позивач, суд вважає за доцільне визначити стягувачем за вимогами про повернення земельної ділянки - Головне управління Держземагенства у Запорізькій області.

Доводи відповідачів з того приводу, що 31 грудня 2013 року, між сторонами укладено угоду про розірвання договору про спільну діяльність від 01.09.2009 року, у зв'язку з чим, станом на сьогоднішній день, відсутні підстави для застосування наслідків недійсності договору, суд відхиляє, оскільки вказана угода не є належним доказом повернення земельної ділянки.

Частиною 4 статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є акт прийому - передачі об'єкта оренди.

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 2 розділу 4 спірного договору земельна ділянка передавалась у користування відповідачем 1 відповідачу 2 за актом приймання - передачі земельної ділянки, а тому повинна бути повернута відповідачу 1 у такий же спосіб - за актом приймання - передачі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

Згідно п. 2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3338 від 18.11.13 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 891246,45 грн. Отже, судовий збір за майновою вимогою про повернення земельної ділянки має бути розрахований виходячи з вказаної нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про спільну діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції від 01.09.2009 р., укладений між Комунальним закладом «Веселівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2» Веселівської районної ради Запорізької області» та Фермерським господарством «Олімп».

Зобов'язати Фермерське господарство «Олімп» (72200, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Миру, 171, ідентифікаційний код юридичної особи: 31880363) звільнити займану ним земельну ділянку площею 39 га (рілля), яка знаходиться: Запорізька область, Веселівський район, Веселівська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки: 2321255100:10:012:0049, 2321255100:09:017:0004; та повернути її Комунальному закладу «Веселівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 Веселівської районної ради Запорізької області» (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Білорецька, 59, ідентифікаційний код юридичної особи: 26318047, визначивши стягувачем - Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15, ідентифікаційний код юридичної особи: 38461250) за актом приймання-передачі.

Стягнути з Комунального закладу «Веселівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 Веселівської районної ради Запорізької області» (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Білорецька, 59, ідентифікаційний код юридичної особи: 26318047) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, ідентифікаційний код юридичної особи: 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства «Олімп» (72200, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Миру, 171, ідентифікаційний код юридичної особи: 31880363) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, ідентифікаційний код юридичної особи: 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 18398 (вісімнадцять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 43 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.02.2014 р.

Суддя А.О. Науменко