Рішення

від 13.02.2014 по справі 910/1163/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1163/14 13.02.14

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/1163/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна»;

до приватного підприємства «Самтекс»;

про стягнення 13 331,12 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Копейка Г.І., довіреність № 22/05-Д від 22.05.2012р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна» (надалі - позивач) з позовом до приватного підприємства «Самтекс» (надалі - відповідач) про стягнення 13 331,12 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 3164АD про надання послуг від 01.08.2012р. у визначений строк не розрахувався за отримані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 12 680,00 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 533.90 грн. та 3% річних у сумі 117,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2014р. порушено провадження у справі № 910/1163/13 та призначено її розгляд на 13.02.2014р.

12.02.2014р. на адресу господарського суду від позивача, разом із супровідним листом вих. № 583-02/14L від 11.02.2014р., надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу в розмірі 5090,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача 7590,00 грн. основного боргу, 533,90 грн. - пені та 117,22 грн. - 3% річних, загалом 8241,12 грн.

В судовому засіданні 13.02.2014р. заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах ціни позову - 8241,12 грн., визначеної позивачем.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Присутнім у судовому засіданні 13.02.2014р. представником відповідача подано суду докази сплати суми основного боргу в розмірі 7590,00 грн., а саме платіжне доручення № 2961 від 11.02.2014р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 3164 АD про надання послуг, у відповідності до п.1.1 якого позивач за завданням відповідача зобов'язується надати послуги, вказані у відповідних додатках до даного договору, а відповідач зобов'язується оплатити послуги позивача в строки та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього.

Відповідно до п.1.2 договору, умови надання послуг, включаючи строки розміщення, найменування та номери ЗМІ, об'єм рекламних, інформаційних, рекламно-інформаційних матеріалів, що будуть розміщуватись, характер, форму, види носіїв, теми статей та матеріалів, інші технічні вимоги, графік виходу, вартість і строки та порядок оплати, інші істотні умови обумовлюються сторонами у відповідних додатках до даного договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін і з моменту підписання набирають статусу невід'ємних частин даного договору.

Умовами п.3.1 договору визначено, що ціна даного договору складається із сум вартості послуг з розміщення матеріалів.

Умовами п.3.2 договору встановлено, що вартість послуг сплачується відповідачем на основі рахунку-фактури, виставленого позивачем, в строк не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення такого рахунку-фактури, якщо в додатку сторони не узгодять інший порядок і строки оплати.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на виконання умов договору позивачем за актом надання послуг № GP-1212/16 від 13.11.2012р., копії якого залучені до матеріалів справи та оригінал було оглянуто в судовому засіданні, було надано відповідачу послуги на загальну суму 7590,00 грн.

Також, як зазначив позивач, за актом № GP-1112/25 від 16.10.2012р., копія якого залучена до матеріалів справи та оригінал було оглянуто в судовому засіданні, було надано відповідачу послуги на загальну суму 7590,00 грн., однак відповідач такий акт позивачу не повернув підписаним зі своєї сторони, мотивованої відмови від підписання також не надіслав, і не здійснив оплати отриманих за таким актом послуг у сумі 7590,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначений акт та рахунки-фактури на оплату послуг за актами № GP-1212/16 від 13.11.2012р. та № GP-1112/25 від 16.10.2012р. було надіслано відповідачу 15.10.2013р. цінним листом з описом вкладення разом з претензією вих. № 1013/02 від 09.10.2013р., що підтверджується фіскальним чеком поштової установи та описом вкладення в цінний лист від 15.10.2013р.

Умовами п.5.2 договору встановлено, що відповідач протягом 5 (п'яти) календарних днів розглядає отриманий акт надання послуг і або підписує його, або повертає разом із письмовими рекламаціями. Якщо із спливом зазначеного строку відповідач не надасть підписаний акт або не поверне його разом із письмовими запереченнями, на акті наданих послуг генеральним директором і головним бухгалтером позивача здійснюється напис «Заперечень і підписаного акту від замовника у встановлений строк не надійшло». Це означає, що зі спливом 5-ти денного строку рекламації не приймаються, а такий акт стає підставою для проведення остаточних розрахунків по даному договору, а обов'язки позивача вважаються виконаними належним чином.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо наданих послуг згідно з актом наданих послуг GP-1112/25 від 16.10.2012р., а також відсутнє письмове обґрунтування відмови від підписання зазначеного акту. Відтак, послуги за актом надання послуг GP-1112/25 від 16.10.2012р. вважаються прийнятими відповідачем, що свідчить про виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати отриманих за даним актом послуг у сумі 7590,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги становила 7590,00грн.

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг за представленим актом здачі-прийняття робіт, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг виконав неналежним чином, що призвело до виникнення боргу станом на день звернення позивача з позовом до суду в сумі 7590,00 грн., який відповідач сплатив з порушенням строку, лише 11.02.2014р., після порушення провадження у справі. У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу по оплаті наданих позивачем послуг у розмірі 7590,00 грн. підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з віднесенням судових витрат у цій частині, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, на відповідача, оскільки звернення позивача з позовом до суду було зумовлено неправильними діями відповідача.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 533,90 грн. - пені та 117,22 грн. - 3% річних, які розраховані окремо за кожним актом, за яким існує заборгованість відповідно до розрахунку позивача, доданого до позовної заяви.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 4.4 договору передбачено, що у випадку прострочки відповідачем строків платежу, позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вище встановлено судом, рахунки-фактури на оплату послуг за актами № GP-1212/16 від 13.11.2012р. та № GP-1112/25 від 16.10.2012р. було надіслано відповідачу 15.10.2013р. Відтак, у відповідності до умов п. 3.2 договору відповідач не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення такого рахунку-фактури зобов'язаний був оплатити отримані послуги, відповідно в строк до 22.10.2013р.

Отже, період прострочення оплати відповідачем отриманих послуг починається з 23.10.2013р.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені за прострочення оплати послуг за актом № GP-1112/25 від 16.10.2012р., який доданий до позовної заяви, визнав його необґрунтованим, оскільки наданий розрахунок здійснений без урахування встановленого судом періоду прострочення оплати за вказаним актом.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням тієї обставини, що періодом прострочення оплати послуг за актом № GP-1112/25 від 16.10.2012р. є 23.10.2013. - 10.12.2013р., судом встановлено, що розмір пені становить 88,83 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені за прострочення оплати послуг за актом № GP-1112/25 від 16.10.2012р. в сумі 194,00 грн., який доданий до позовної заяви, визнав його арифметично вірним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 282,83 грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням тієї обставини, що періодом прострочення оплати послуг за актом № GP-1112/25 від 16.10.2012р. є 23.10.2013. - 10.12.2013р., встановив, що розмір 3% річних у загальній сумі становить 63,61 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Припинити провадження у справі в частині стягнення 7590,00 грн. основного боргу.

3.Стягнути з приватного підприємства «Самтекс» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, 11/61, нп № 69.; поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 71, код ЄДРПОУ 31809563) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10-А; код ЄДРПОУ 31057188) 282 грн. 83 коп. - пені, 63 грн. 61 коп. - 3% річних та 1759 грн. 45 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.02.2014р.

Суддя А.І. Привалов