Рішення
від 06.02.2014 по справі 917/57/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.02.2014р. Справа № 917/57/14

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", вул.Будька, 26, а, м.Гадяч,Гадяцький район, Полтавська область,37300

до Публічного акціонерного товариства "Облшляхрембуд", вул.Островського, 2, м.Полтава, 36009 в особі Гадяцької філії Публічного акціонерного товариства "Облшляхрембуд", вул. Лохвицька, 48, м.Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область,37300

про стягнення 39 630,34 грн. (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. канцелярії суду №1505 від 06.02.2014р.)

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: Січкар О.С. дов. №693 від 10.06.2013р.

від відповідача: Воловод Н.Є. дов. №1 від 05.02.2014р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за Договором №5-П від 06.01.2013р. в розмірі 39 630,34 грн. (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. канцелярії суду №1505 від 06.02.2014р.)

На виконання вимог ухвали суду від 20.01.2014р. представник позивача надав суду додаткові докази по суті предмету спору (вх. канцелярії суду №1488 від 06.02.2014р.) Суд подані докази прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

06.02.2014р. за вх. канцелярії суду №1481 позивач за підписом голов правління Шестеренка Д.І. подав суду заяву про збільшення розміру пені та відсотків. Суд подану заяву прийняв та задовольнив, залучивши до матеріалів справи.

Представник ПАТ "Гадячгаз" 06.02.2014р. за вх. канцелярі суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та відстоків. Суд подану заяву прийняв та задовольнив, залучивши до матеріалів справи.

Відповідач вимоги ухвали суду від 20.01.2014р. не виконав, представник витребувані судом докази по суті предмету спору не надав.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

02 січня 2013 року між ПАТ "Гадячгаз" та ПАТ "Облшляхрембуд" укладено Договір на постачання природного газу за врегульованим тарифом №5-П (далі -Договір).

За умовами Договору, Постачальник (ПАТ "Гадячгаз") постачає природний газ Споживачу в обсягах у порядку передбачених договором, для забезпеченння потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість за 1000 куб.м. газу з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 4711,4160 грн. Оплата вартості послуг з постачання газу проводиться споживачем грошовими коштами в національній валюті, на рахунок постачальника 100% вартості обсягів газу, що запланований для поставки в наступному місяці, за 10 банківських днів до початку місяця (4.6 Договору).

Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред"явлення вимоги однієї Сторони (п. 4.9 Договору)

У разі порушення споживачем строків оплати визначених, відповідно до п.6.2.2 Договору, зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Договір набрав чинності з 02.01.2013р. і діяв до 31.12.2013р.

Додатками до Договору, що є його невід"ємними частинами визначені комерційні вузли обліку газу та газоспоживного обладнання (№1) та обсяги постачання природного газу на 2013р. (№2).

Споживач за природний газ розраховувався нерегулярно, заборгованість станом на 06.11.2013р. становить 38313,50 грн.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

06 листопада 2013 року між ПАТ "Гадячгаз" та ПАТ "Облшляхрембуд" укладено Договір про розстрочення грошових зобов"язань. За умовами Договору про розстрочення Кредитор (ПАТ "Гадячгаз") надає Боржнику ( ПАТ "Облшляхрембуд") розстрочення сплати грошових зобов"язань внаслідок невиконання умов договору від 02.01.2013року на загальну суму 41 241,21 грн, в т.ч. витрати Кредитора по сплаті судового збору строком з 06 листопада по 30 листопада 2013 року включно

За своєю правовою природою Договір про розстрочення являється договором реструктиризації. Отже, зобов'язання відповідача щодо оплати товару згідно договору поставки №5-П від 06.01.2013 року припинилось та виникло зобов'язання згідно договору про розстрочення грошових зобов"язань від 06.11.2013року.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань Договорами поставки та розстрочення, приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 38313,50 грн.

Дана обставина представником відповідача неспростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

06.02.2014р. за вх. канцелярії суду №1481 позивач за підписом голови правління Шестеренка Д.І. подав суду заяву про збільшення розміру пені та відсотків. Збільшивши період прострочення сплати заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 01.11.2013р. по 05.02.2014р. пеню в розмірі 1323,65 грн., та 3% річних - 305,46 грн. та інфляційні втрати в розмірі 268,58 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач при розрахунку пені, 3% та інфляційних втрат невірно застосовував період нарахування, зокрема, Договором про розстрочення грошових зобов"язань від 06.11.2013 року кредитором надана розстрочка до 30 листопада 2013 року включно. Розрахунок пені, 3% та інфляційних втрат наданий позивачем в заяві починається з 01.11.2013 року, тоді як згідно Договору про розстрочку його початком є 01.12.2013р.

Позивач погодився з думкою суду та подав заяву від 06.02.2014р. за вх. канцелярі суду про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.12.2013 по 05.02.2014р. в розмірі 914,28 грн., за період з 01.12.2013р. по 15.01.2014р. 3% річних - 210,99 грн. та інфляційних втрат в розмірі 191,57 грн.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що вони є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Облшляхрембуд" (вул.Островського, 2, м.Полтава, 36009, код 03332010) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз (вул. Будька, 26а, м. Гадяч, Полтавська обл., 37300, ідентифікаційний код юридичної особи 05524660, р/р 260353032287 в ТВ БВ 10016/0171 філія Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 331467) заборгованість за Договором №5-П від 06.01.2013р. в розмірі 39 630,34 грн. в т.ч.

основний борг в розмірі 38 313,50 грн., пеню в розмірі 914,28 грн., трьох процентів річних в розмірі 210,99 грн., інфляційні втрати - 191,57 грн., а також витрат по сплаті судового збору 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 13.02.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення06.02.2014
Оприлюднено26.02.2014
Номер документу37306150
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/57/14

Рішення від 06.02.2014

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Іваницький О.Т.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні