Рішення

від 20.02.2014 по справі 905/8180/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року Справа № 905/8180/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом прокурора м. Донецьк в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, вул. Артема, 97

до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гидрум», м. Черкаси, бульв. Тараса Шевченка, буд. 242

про стягнення 125 202,55 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

прокурор: Хабло О.М. - прокурор відділу прокуратури м. Черкаси - за посадою,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Донецька звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гидрум» про стягнення заборгованості з орендної плати згідно договору оренди від 30.12.2009р. №4084/2009 нерухомого майна, що належить до державної власності - в розмірі 125 202,55 грн., в тому числі: 27 403,43 грн. основного боргу, 1 004,00 грн. пені, 94 054,78 грн. неустойки, 2 740,34 грн. штрафу, та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено її розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2014р. справу №905/8180/13 передано за підсудністю до господарського суду Черкаської області.

На підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України та ухвали господарського суду Донецької області від 09.01.2014р. справу №905/8180/13 надіслано за територіальною підсудністю до господарського суду Черкаської області за місцем знаходження відповідача та прийнято до провадження судом.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, в судове засідання вдруге не з'явився, витребувані документи не надав. Позивач надіслав до суду клопотання від 13.02.2014р. №10-14-01726, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача, оскільки позивач не має можливості направити свого представника в засідання у зв'язку з недостатнім фінансуванням витрат на відрядження та великою виробничою завантаженістю, на задоволенні позовних вимог наполягає. Також, позивач надіслав до суду письмове пояснення від 13.02.2014р. №10-14-01727.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, в судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов не надав, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 06.02.2014р. про призначення справи до розгляду повернулась до суду з відміткою працівника пошти «неповна адреса - Шевченка, 242, дом на 29 кв».

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача, на яку направлялись ухвали суду та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача, що відповідає положенням ст. 93 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.

30.12.2009р. між регіональним відділенням Фонду держаного майна України по Донецькій області (Орендодавцем - Позивач по справі), в особі заступника начальника відділення Арабей Наталі Олександрівни, що діє на підставі положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою КМУ від 15.06.1994р. № 412, наказу по РВ ФДМУ по Донецькій області від 15.10.2009р. №240-к «Про тимчасове підпорядкування підрозділів Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області та розподіл функціональних обов'язків між заступниками начальника відділення», та товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Гидрум» (Орендарем - Відповідач по справі), в особі директора Седуша Сергія Вікторовича, що діє на підставі Статуту було укладено договір оренди № 4084/2009 нерухомого майна, що належить до державної власності (Далі -Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення (далі - майно) на першому, другому та третьому поверхах в будівлі учбового корпусу загальною площею 496,45 кв.м., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Гутченка, 29, та знаходяться на балансі ДВНЗ «Донецький коледж будівництва та архітектури» (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.09.2009р. і становить за незалежною оцінкою 810 410,00 грн.

Майно передається в оренду для розміщення офісних та виробничих приміщень.

Відповідно до п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на два роки та 360 днів, що діє з 30 грудня 2009р. до 24 грудня 2012р.

Згідно акту приймання-передавання від 30.12.2009р., підписаного та скріпленого печатками сторін по Договору, державне майно - нежитлові вбудовані приміщення на першому, другому та третьому поверхах в будівлі учбового корпусу загальною площею 496,45 кв.м., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Гутченка, 29 та знаходяться на балансі ДВНЗ «Донецький коледж будівництва та архітектури» - були передані в оренду Орендарю.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2009р. - 8 878,54 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2009р.

Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

П. 10.9 Договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Заявою від 02.01.2013р. №10-06-05-00034 Орендодавець повідомив Орендаря про те, що 24.12.2012р. термін дії Договору закінчився та на новий строк продовженим бути не може, у зв'язку з чим Орендодавець вимагав повернути майно з оренди в порядку передбаченому п. 10.9 Договору (а.с. 20-21).

Вказану вимогу Орендар отримав 14.01.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.22).

Проте, акт приймання-передачі майна між Орендодавцем та Орендарем було складено лише 30.04.2013р.

Листом від 28.05.2013р. №11-06-05-06253 Орендодавець повідомив Орендаря про нарахування неустойки, заборгованості з орендної плати, пені та штрафу, та про необхідність погасити борги перед державним бюджетом (а.с. 23-24).

Вказаний лист Орендар отримав 31.05.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.24 зворот).

Ухилення Орендаря від виконання своїх зобов'язань в добровільному порядку стало підставою для звернення Орендодавця до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості по орендній платі.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Предметом спірного договору оренди від 30.12.2009р. №4084/2009 нерухомого майна, що належить до державної власності, є строкове платне користування державним майном - нежитловими вбудованими приміщеннями (далі - майно) на першому, другому та третьому поверхах в будівлі учбового корпусу загальною площею 496,45 кв.м., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Гутченка, 29, та знаходяться на балансі ДВНЗ «Донецький коледж будівництва та архітектури» (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.09.2009р. і становить за незалежною оцінкою 810 410,00 грн.

Форма договору відповідає вимогам, викладеним в гл. 58 ЦК України про оренду майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яка регламентує правові засади оренди державного та комунального майна, відносини щодо оренди майна державної та комунальної власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Законодавець чітко встановив, що оренда об'єктів права державної та комунальної власності є сферою правового регулювання спеціального закону - Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частин 2, 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В пункті 10.6 Договору встановлено, що чинність договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;

- банкрутства Орендаря;

- ліквідації Орендаря - юридичної особи;

- у разі смерті Орендаря (якщо Орендарем є фізична особа).

Відповідно до п. 10.9 Договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди державного майна 24.12.2012р., заявою від 02.01.2013р. №10-06-05-00034 повідомив Відповідача про неможливість продовжити дію Договору, у зв'язку з чим вимагав повернути майно з оренди в порядку передбаченому п. 10.9 Договору (а.с. 20-21).

Акт приймання-передачі майна між Орендодавцем та Орендарем було складено лише 30.04.2013р.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 762 ЦК України та п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% на 50% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Порядок розрахунку та справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, тощо, визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786.

Пунктом 14 означеної Методики встановлено, що терміни внесення орендної плати визначаються у договорі.

Статтею 18 та ч.І ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» чітко унормовано, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності, аналогічні положення закріплені в п. 5.4 Договору.

Поряд з тим, у відповідності з п. 5.11 Договору, Орендар зобов'язаний щомісяця, до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). Щоквартально до 10 числа проводити з Орендодавцем звірку взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звірки.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. допущена заборгованість за оренду приміщення в сумі 27 403,43 грн.

Наявність заборгованості підтверджується документами, наявними в матеріалах справи, а саме: копією договору оренди нерухомого майна, копією акту приймання-передачі майна.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів погашення боргу за оренду майна державної власності.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Наявність боргу по оренді в сумі 27 403,43 грн. за період грудня 2012р. по квітень 2013р. є порушенням прав позивача, тому заборгованість підлягає примусовому стягненню з Відповідача.

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що Договір оренди припиняється зокрема із закінчення строку, на який його було укладено.

Приписами ст. 785 ЦК України, п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві майно у стані, в якому воно було одержано та з урахуванням умов, зазначених у договорі оренди. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

В розумінні приписів ч. 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статті 764 ЦК України датою закінчення строку дії договору є наступний день після календарної дати, з якою пов'язано сплив, встановленого договором терміну його дії.

Поряд з тим, частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» імперативно обумовлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Забезпечення виконання зобов'язання у вигляду неустойки оформлено письмовим договором між сторонами у відповідності до положень гл. 49 ЦК України.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності до п. 3.7 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 1 004,00 грн. пені за період з 16.01.2013р. по 16.06.2013р. з урахуванням скороченого строку позовної давності та облікової ставки НБУ. Відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин до моменту прийняття рішення судом.

Відповідно до п. 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивач нараховує відповідачу 2 740,34 грн. штрафу.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Вимоги обґрунтовані. Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням, облікової ставки НБУ за період прострочення. Одночасне стягнення пені та штрафу передбачено договором та не протирічить суті забезпечення виконання зобов'язання. Розрахунок вимоги виконано вірно. 1 004,00 грн. пені та 2 740,34 грн. штрафу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі чинного законодавства позивачем відповідачу нарахована неустойка у сумі 94 054,78 грн. за період з 25.12.2012р. по 30.04.2013р. (момент підписання акту приймання-передачі майна власнику), що підлягає до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути в доход державного бюджету 2 054,05 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гидрум», м. Черкаси, бульв. Тараса Шевченка, буд. 242, код ЄДРПОУ 34225922, номер рахунку в банку невідомий

в доход державного бюджету через фонд державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245, номер рахунку в банку невідомий

27 403,43 грн. основного боргу, 1 004,00 грн. пені, 94 054,78 грн. неустойки, 2 740,34 грн. штрафу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гидрум», м. Черкаси, бульв. Тараса Шевченка, буд. 242, код ЄДРПОУ 34225922, номер рахунку в банку невідомий

в доход державного бюджету через ДПІ у м. Черкасах на користь УДКС України у м. Черкаси, МФО 854018, код 38031150, рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001

2 054,05 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 24.02.2014р.

Суддя Г.М. Скиба