Постанова

від 18.01.2007 по справі 26-8/233-06-5724а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26-8/233-06-5724А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2007 р. Справа № 26-8/233-06-5724А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання Г.В. Селіховій,

за участю представників сторін:

від позивача –М.М. Царенко

від відповідача –С.П. Іванів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

СГВК „Вікторія”

на постанову господарського суду Одеської області від 04.09.2006р.

у справі № 26-8/233-06-5724А

за позовом прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області

до СГВК „Вікторія”

про стягнення 8731,67грн.,

встановив:

Прокурор Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області звернувся з позовом про стягнення з СГВК „Вікторія” заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам останнього на пільгових умовах, за період з 01.05.2005р. по 31.12.2005р. в загальній сумі 8731,67грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами Законів України „Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування”, „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пунктами 6.1, 6.4, 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р.              № 21-1 із подальшими змінами і доповненнями (далі –Інструкція № 21).

Постановою господарського суду Одеської області від 04.09.2006р. (суддя М.І. Никифорчук) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, СГВК „Вікторія” звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- у даній справі прокурор не має права подавати позов, оскільки із спірних правовідносин не вбачається жодної підстави, яка б свідчила про порушення інтересів держави;

- Управління ПФУ також не має права звертатись з даним позовом, оскільки не має права здійснювати заходи з погашення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій, так як у разі несплати такого збору  у встановлений строк відповідні кошти є податковим боргом, який мають право стягувати лише податкові органи.

- даний спір слід розглядати за правилами Господарсько-процесуального кодексу України, а не Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки чинне законодавство України не містить жодного положення щодо поширення компетенції адміністративних судів на спори за зверненням прокурора;

- призначення пенсій за віком на пільгових умовах Гуреу Л.А, Чернега Г.І., Буркан В.І. проводилось з порушенням вимог п. „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та Постанови КМУ № 244 від 16.05.1992р., оскільки необхідною вимогою для отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах є зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, а вказані працівники після отримання пенсії на пільгових умовах звільнились з роботи.

Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області в запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову місцевого господарського суду залишити без змін, зазначивши, що згідно із Законом України „Про фіксований сільськогосподарський податок” з 01.01.1999р. по 01.01.2005р. сільгоспвиробники – платники фіксованого сільськогосподарського податку не відшкодовували ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам на пільгових умовах. Однак, з 01.01.2005р. відповідно до Закону України „Про внесення змін до Законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” від 23.12.2004р. № 2287 відновлено відшкодування сільськогосподарськими підприємствами ПФУ витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р.                    № 1788-ХІІ. Управлінням ПФУ відповідно до пунктів „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та на підставі довідки, що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, було призначено пенсії на пільгових умовах колишнім працівникам СГВК „Вікторія”. Вказані пенсії в повному обсязі були виплачені Управлінням ПФУ працівникам СГВК „Вікторія” за період з 01.05.2005р. по 31.12.2005р. в сумі 8731,67грн., яка відповідачем не відшкодована.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

СГВК „Вікторія” зареєстровано Кілійською райдержадміністрацією 03.06.2002р. як суб'єкт підприємницької діяльності і перебуває на обліку в УПФУ в Кілійському районі Одеської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 21.01.1992р. із подальшими змінами та доповненнями на пільгових умовах мають право на пенсію за віком жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Постанови КМУ від 16.05.1992р. № 244 „Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей”. право на пенсію на вказаних вище пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області призначило працівникам СГВК „Вікторія” Гуреу Л.О., Буркан В.І. і Чернеча Г.І. в 2004 році пенсії згідно п. „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” як жінкам, що постійно працювали на момент звернення за призначенням пенсії і виховували п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку. Пенсії були призначені на підставі довідок про кількість дітей і відомостей про роботу та витягів із трудових книжок, наданих відповідачем управлінню ПФУ.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсії вказаним особам сплачені за період з 01.05.2005р. по 31.12.2005р. своєчасно і в повному обсязі на загальну суму 8731,67грн.

Згідно підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції № 21 підлягають відшкодуванню підприємствами витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в якій зазначено про пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи викладене і те, що, СГВК „Вікторія” не відшкодувало Управлінню ПФУ в Кілійському районі Одеської області витрати по виплаті пільгових пенсій, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов.

Не заслуговують на увагу посилання скаржника на відсутність у прокурора права подавати позов у даній справі, так як згідно п. 1 ст. 113 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного законодавства і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб, а відповідно до положень пункту 1 ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. В позовній заяві прокурор обґрунтував своє право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Кілійському районі.

Згідно п. 6.9 Інструкції № 21 несплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Закону України „Про загальнообов'язкове страхування”, який передбачає, що саме орган Пенсійного фонду має звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки. За таких обставин доводи скаржника, що право стягувати податковий борг, який виник внаслідок несплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, мають право тільки податкові органи, апеляційна інстанція відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству.

Заперечення СГВК „Вікторія” стосовно того, що даний спір слід розглядати за правилами ГПК України, апеляційна інстанція не приймає до уваги, так як згідно п. 4 частини 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України,  затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. № 121/2001, Пенсійний фонд України (далі –Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 (далі –Положення про управління Пенсійного фонду), управління  у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

З наведеного випливає, що Управління у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків  діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.

Посилання скаржника на порушення порядку призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які постійно працюють у сільськогосподарському господарстві і виховали п'ятеро і більше дітей до 14 років, судова колегія відхиляє, так як необхідною умовою для призначення такої пенсії є факт постійної роботи на підприємстві на момент звернення за призначенням пенсії згідно п. 2 Постанови № 244, а не обов'язок осіб, які отримують таку пенсію, продовжувати постійно працювати, як трактує це відповідач.

З урахуванням викладеного, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Постанову господарського суду Одеської області від 04.09.2006р. у справі № 26-8/233-06-5724А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом місяця у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                В.Б. Туренко