Постанова

від 10.02.2014 по справі 801/655/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2014 р. (13:24 год.) Справа №801/655/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Богацької А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим

до Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим

про визнання незаконною та скасування постанови, спонукання до виконання певних дій

представник позивача - не з'явився;

представник відповідача - Кочеткова А.О., довіреність № 3 від 28.01.2014.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим, в якому просить відновити пропущений з поважних причин термін на оскарження постанови від 26.12.2013 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції Кочеткова А.О. про повернення Управлінню пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. у відношенні ТОВ «Вінець»; визнати незаконною та скасувати постанову від 26.12.2013 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Кочеткова А.О. про повернення Управлінню пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. у відношенні ТОВ «Вінець»; визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції по виконанню рішення Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. у відношенні ТОВ «Вінець»; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції звернути стягнення по виконанню рішення Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. у відношенні ТОВ «Вінець» на майно у вигляді нежилого приміщення за адресою АР Крим, Первомайський район, смт.Первомайське, провулок Промисловий, будинок 22.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.12.2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Кочетковим А.О. прийнято постанову про повернення Управлінню пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. відносно ТОВ «Вінець».

Позивач зазначає, що згідно змісту постанови виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим вважає прийняту постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відділом державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції 08.10.2012 року відкрито виконавче провадження по виконанню рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. відносно ТОВ «Вінець». Виходячи з норм чинного законодавства, позивач вважає, що підставою для повернення виконавчого документу є відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи з розшуку такого майна виявились безрезультатними, про що необхідно скласти акт.

Позивач вважає, що зі змісту постанови про повернення виконавчого документу вбачається, що державний виконавець не вживав заходів відповідно Закону України «Про виконавче провадження» щодо розшуку майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. У зв'язку з чим, позивач зробив висновок, що стягнення взагалі не проводилось.

Крім того, як зазначено у позовній заяві, державний виконавець не міг скласти акт про відсутність майна у боржника, тому що при прийнятті постанови про повернення виконавчого документу державний виконавець приховав відомості про те, що у ТОВ «Вінець» є майно, на яке можливо звернути стягнення, а саме, нежиле приміщення за адресою АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, провулок Промисловий, будинок 22, про існування якого відділ державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим повідомив Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим повідомленням від 06.02.2013 року за вих. №08-21/662 та просив коштів на проведення експертної оцінки вартості вказаного майна. У задоволенні вказаної пропозиції виконавчої служби позивачем було відмовлено на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».

До того ж, позивач вважає, що відділом державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим порушено термін проведення виконавчих дій, який встановлено ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», а тому необхідно зобов'язати відповідача реалізувати нежиле приміщення, яке належить ТОВ «Вінець» відповідно до порядку, передбаченого ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі зазначеного позивач просить поновити пропущений строк на оскарження постанови від 26.12.2013 року, який пропущено з поважних причин та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалами суду від 22.01.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Питання про дотримання позивачем строку звернення до суду вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження по справі від 22.01.2014 року.

До дня судового розгляду від позивача надійшло пояснення до позовних вимог у частині відсутності змоги авансування витрат на проведення експертної оцінки майна ТОВ «Вінець» та клопотання про розгляд справи без участі представника Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим.

У поясненнях зазначено, що витрати на проведення виконавчих дій є витратами виконавчого провадження, а фінансування витрат виконавчого провадження не входить до обов'язків Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим.

Від відповідача 29.01.2014 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення на позовну заяву.

Заперечуючи проти позову, відповідач в письмових запереченнях зазначає, що 21.08.2013 року на виконання до відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції надійшло рішення №43 від 30.08.2012 року про стягнення з ТОВ «Вінець» заборгованості у розмірі 5937,75 грн.

Після відкриття виконавчого провадження керівником ТОВ «Вінець» було повідомлено Відділ виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції про те, що ТОВ «Вінець» не знаходиться на обліку як платник єдиного і страхового зборів в УПФУ, у зв'язку зі скасуванням реєстрації рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.10.2008 року. Таким чином, ТОВ «Вінець» вважає рішення Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим №43 від 30.08.2012 року незаконним, а тому відмовляється сплачувати заборгованість, про що державним виконавцем було складено акт.

Крім того, у запереченнях зазначено, що державним виконавцем, з метою перевірки майнового стану боржника надіслано запити до реєструючих органів. При проведені виконавчих дій 23.12.2013 року державним виконавцем встановлено, що у боржника за адресою смт. Первомайське, пров. Промисловий, б. 22, відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, про що складено відповідний акт та прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідачем у запереченнях також вказано, що Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим не скористалось своїм правом ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, відповідач вважає, що державним виконавцем було вжито всі необхідні заходи для виявлення майна боржника, а тому просить залишити позовну заяву без задоволення.

У судове засідання 10.02.2014 року представник позивача не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надіслав до суду пояснення до позовних вимог та витребувані судом копії документів по справі.

Зокрема у поясненнях вказано, що згідно резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.04.13 року по справі №2а-10715/12/0170/2 за позовом УПФУ в Роздольненському районі АР Крим до ТОВ «Вінець» про стягнення штрафних санкцій за рішенням №43 від 30.08.12, яке є виконавчим документом у виконавчому провадженні - у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Таким чином, на думку позивача УПФУ в Роздольненському районі АР Крим не зобов'язано здійснювати будь-які дії за цим судовим рішенням, тому будь-яких висновків про відсутність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 5937,75 грн. з ТОВ «Вінець» та видалення з картки особового рахунку суми боргу 5937,75 грн. за рішенням УПФУ в Роздольненському районі АР Крим від 30.08.2012 року №43 не приймалось.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.02.2014 року наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог на підставі наданих документів та додаткових заперечень, відповідно до яких державний виконавець не мав можливості перевірити наявність відкритих рахунків в установах банків, у зв'язку з тим, що у рішенні №43 від 30.08.2012 року про стягнення з ТОВ «Вінець» на користь УПФУ в Роздольненському районі АР Крим заборгованості у розмірі 5937,75 грн. відсутній код ЄДРПОУ боржника, що є обов'язковим реквізитом виконавчого документу.

Проаналізувавши доводи, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, об'єктивно їх оцінивши, враховуючи правові норми, що належить застосовувати до спірних правовідносин, суд

ВСТАНОВИВ:

За рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. у відношенні ТОВ «Вінець», яке прийняте Управлінням пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим та є виконавчим документом (а.с.4), відповідачем постановою головного державного виконавця ВДВС Первомайського районного управління юстиції МЮУ від 22.08.2013 року відкрито виконавче провадження за №39496023, копію якої надіслано позивачу супровідним листом від 23.08.2013 року №03-21/7651 (а.с.68).

Судом встановлено, що за матеріалами виконавчого провадження №39496023, витребуваними судом та наданими відповідачем, слідує, що в ході примусового виконання виконавчого документу - рішення УПФУ в Роздольненському районі АР Крим про сплату боргу відповідачем вчинені наступні виконавчі дії, підтверджені документально.

Відповідно довідки Відділу статистики у Первомайському районі Головного управління статистики в АР Крим №01-05/10978 від 24.12.2013 року у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінець» (ЄДРПОУ 20676656) за адресою: пров. Промисловий, б. 22, смт. Первомайське, Первомайський район, АР Крим, 96300 (а.с. 59).

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44147181 від 13.09.2013 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні (а.с. 48).

Відповідно до листа Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим №6292/03-05 від 18.09.2013 року ТОВ «Вінець» (ЄДРПОУ 20676656) зареєстровано як платник страхових та єдиного внесків з 10.01.1993 року по цей час за юридичною адресою: Первомайський район, смт.Первомайське, пров.Промисловий, б.22 та заборгованості не має (а.с. 49).

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії повідомлення №6448/06-05 від 20.08.2012 року, судом встановлено, що платник єдиного внеску ТОВ «Вінець» (код ЄДРПОУ 20676656, 96300, смт. Первомайське, пров. Промисловий, б. 22) узятий на облік в УПФУ в Первомайському районі АР Крим 10.01.1993 року за реєстраційним номером 22030020 (а.с. 51).

Судом встановлено, що згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства в АР Крим №03-01/3822 від 07.10.2013 року в реєстрі сільськогосподарських машин техніка за ТОВ «Вінець» не зареєстрована (а.с. 56).

Згідно відповіді Центру надання послуг, пов'язаних з експлуатацією автотранспортних засобів по обслуговуванню міст Красноперекопськ, Армянськ та Красноперекопський район при Управлінні ДАІ Головного управління МВС України в АРК від 13.09.2013 року автотранспорт за ТОВ «Вінець» не значиться (а.с.66).

Відповідно до листа Міжрайонного управління Держземагентства у Роздольненському і Первомайському районах АР Крим №317/44 від 16.10.2013 року встановлено, що згідно електронної бази «других екземплярів державних актів, договорів оренди на земельні ділянки» за ТОВ «Вінець» на території Первомайського району АР Крим земельні ділянки у власності не значаться (а.с. 57).

Відповідачем до матеріалів справи наданий акт, складений державним виконавцем 23.12.2013р. за місцем реєстрації боржника, згідно якого при проведенні виконавчих дій встановлено, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, бухгалтерія підприємства відсутня, у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення (а.с.58).

26.12.2013 року за рішенням №43 від 30.08.2012 року відносно ТОВ «Вінець» на суму 5937,75грн. старшим державним виконавцем ВДВС Первомайського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.2 ч. 1 ст.47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.60).

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд має встановити, чи в повному обсязі вчинено відповідачем дії з примусового виконання виконавчого документу, чи достатніми були вчинені відповідачем дії з метою встановлення коштів та майна боржника та чи є підстави для зобов'язання відповідача прийняти всі необхідні заходи з примусового виконання виконавчого документу відносно боржника.

Спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (також далі - Закон), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною першою статті 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Так, відповідно до положень частини другої статті 2 Закону, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України від 24.03.1998 № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

За змістом статей 1, 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Отже, названими Законами визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері організації та діяльності державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, які в силу статті 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Так, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб - це визначений законом в їх компетенції порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Приписи статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язують державного виконавця здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Реалізація наданих державному виконавцю прав та обов'язків, вчинення дій та прийняття рішень відповідно до частини першої статті 6 названого Закону зобов'язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Зокрема, з положень частини першої статті 17 згаданого Закону слідує, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, на підставі яких, відповідно до положень статті 19 цього Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження. Згідно пунктів 1 та 8 частини другої статті 17 цього Закону виконанню державною виконавчою службою підлягають виконавчі листи та рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу, у тому числі рішень про застосування штрафних санкцій, які з положень статті 25 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є виконавчими документами.

За змістом частин першої та другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження, на вимогу частини п'ятої вказаної статті, надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ч.2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як слідує з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена відповідачем за рішенням №43 від 30.08.2012 року на суму 5937,75 грн. 22.08.2013 року, отже протягом шести місяців з настання цієї дати державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення, включаючи як підготовчі дії, направлені на отримання інформації про наявні у боржника кошти та майно, так і саме виконання рішення.

Згідно частини першої статті 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах (частина друга статті 52 Закону).

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються (частина третя статті 52 Закону).

Приписами частини четвертої статті 52 Закону визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Водночас з положень частини п'ятої статті 52 Закону слідує, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідні положення знайшли своє підтвердження і в п. 3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, за змістом якого у разі якщо державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження накладено арешт на майно, в тому числі на кошти боржника, до закінчення строку для самостійного виконання, боржник може запропонувати державному виконавцю списати кошти, необхідні для виконання рішення, з його рахунку та зарахувати їх на відповідний рахунок органу ДВС з подальшим перерахуванням стягувачу. У разі надходження відповідного звернення боржника державний виконавець невідкладно готує платіжні вимоги про примусове списання коштів з рахунку боржника та направляє до банку.

Частиною третьою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Аналізуючи надані законом відповідачу повноваження, направлені на примусове виконання виконавчих документів, суд зазначає, що першочерговим завданням державного виконавця є встановлення наявності або відсутності у боржника коштів та майна.

За приписами частини першої статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи.

На вимогу частини третьої статті 65 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Водночас, зі змісту частини першої статті 66 названого Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Таким чином, аналіз наведених норм дає можливість суду зробити висновок, що обов'язком державного виконавця є направлення запитів з метою отримання інформації про наявні у боржника рахунки і вклади, яку державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі обов'язково зазначаються 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб-платників

податків, крім випадку ухвалення постанови про накладення на особу адміністративного стягнення за неповагу до суду) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це

відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню,

зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6)строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 цієї статті Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частина 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» наділяє державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження правами, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За приписами частини 6 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Як вже зазначено судом, частиною третьою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Аналіз зазначених положень законодавства, зокрема, прав державного виконавця одержувати безоплатно від органів, установ, організацій необхідні для проведення виконавчих дій довідки та іншу інформацію, а також повноваження щодо накладення арешту на належне боржнику майно у разі невиконання виконавчих документів, дає підстави для висновків про те, що в процесі примусового виконання рішень майнового характеру, зокрема, про стягнення з боржника коштів, державний виконавець зобов'язаний вживати всіх передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а отже отримання у органів, що здійснюють реєстрацію нерухомого майна інформації про наявне у боржника нерухоме майно є також одним із першочергових завдань державного виконавця.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішення УПФУ у Роздольненському районі АР Крим №43 від 30.08.2012 року, що пред'явлено до Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим на виконання, як виконавчий документ не містить такого обов'язкового реквізиту як ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, що позбавило можливості державного виконавця направити запит з метою отримання інформації про наявні у боржника рахунки і вклади до органів доходів і зборів або в інші органи державної влади, підприємства, установи та організації. Суд зазначає, що даний недолік виконавчого документу позивачем усунуто не було, як не було надано й інших доказів про надання стягувачем інформації про ідентифікаційний код боржника державному виконавцю.

Щодо вимог позивача відносно зобов'язання відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції звернути стягнення по виконанню рішення Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. у відношенні ТОВ «Вінець» на майно у вигляді нежилого приміщення за адресою АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, провулок Промисловий, будинок 22 суд зазначає наступне.

Згідно наявного у матеріалах справи листа відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції №08-21/662 від 06.02.2013 року, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, постановою державного виконавця серії АА №986427 було накладено арешт на нежитлове приміщення за адресою АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, провулок Промисловий, будинок 22. Відповідно до ст. ст. 42, 58 Закону України «Про виконавче провадження» Управлінню пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим було запропоновано провести авансування витрат для проведення експертної оцінки зазначеного майна (а.с. 7).

Однак, як вбачається з вказаного листа авансування витрат було запропоновано провести у межах зведеного виконавчого провадження №4 за рішенням Управління пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим №27 від 12.07.2012 року на суму заборгованості 5111,95 грн. та за рішенням №43 від 30.08.2012 року на суму 5937,75 грн., тобто лист ВДВС про запропонування стягувачу провести авансування витрат на арештоване майно боржника, стосується іншого виконавчого провадження, а тому не може бути прийнятий судом до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Так, позовні вимоги, які пред'явлено у межах виконавчого провадження №39496023, що відкрито 22.08.2013 року не мають відношення до зведеного виконавчого провадження №4 або іншого раніше розпочатого. Таким чином, посилання позивача на бездіяльність виконавчої служби у межах виконавчого провадження №39496023 не має обґрунтованих та законних підстав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Кочетковою А.О. було направлено запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Центру надання послуг, пов'язаних з експлуатацією автотранспортних засобів по обслуговуванню міст Красноперекопськ, Армянськ та Красноперекопський район при Управлінні ДАІ Головного управління МВС України в АРК та Міжрайонного управління Держземагенства у Роздольненському і Первомайському районах АР Крим. Судом досліджено відповіді зазначених органів, які свідчать про відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

На підставі отриманих від зазначених установ відповідей, державним виконавцем 23.12.2013р. складено акт, згідно якого при проведенні виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення. Таким чином, судом встановлено, що відповідачем під час примусового виконання було зроблено усі необхідні дії з примусового виконання рішення УПФУ у Роздольненському районі АР Крим №43 від 30.08.2012 року, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

На підставі зазначеного, суд вважає, що висновок позивача про бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Кочеткової А.О. не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Таким чином, у суду не має підстав для визнання незаконною та скасування постанови від 26.12.2013 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Кочеткової А.О. про повернення Управлінню пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 30.08.2012 року №43 у розмірі 5937,75 грн. у відношенні ТОВ «Вінець».

Крім того, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.10.2008 року по справі №2а-851/08, яке набрало законної сили, скасовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінець» (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, пров. Промисловий, б. 22, ЄДРПОУ 20676656) в УПФУ в Роздольненському районі АР Крим в якості платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Тобто, рішення УПФУ в Роздольненському районі АР Крим №43 від 30.08.2012 року прийнято відносно особи, яка не знаходиться на обліку в цьому територіальному органі ПФУ.

До того ж, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.04.2013 року по справі №2а-10715/12/0170/21, яке набрало законної сили згідно ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.09.13, у задоволенні адміністративного позову УПФУ в Роздольненському районі АР Крим до ТОВ «Вінець» про стягнення заборгованості за рішенням №43 від 30.08.2012 року у сумі 5937,75 грн. відмовлено. Таким чином УПФУ в Роздольненському районі АР Крим не дочекавшись розгляду судом апеляційної інстанції справи №2а-10715/12/0170/21 надіслало на виконання до відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим рішення №43 від 30.08.2012 року, а після завершення апеляційного розгляду цієї справи не відкликало виконавчий документ, за яким відсутні підстави для стягнення з ТОВ «Вінець» суми штрафних санкцій за рішенням №43 від 30.08.2012р. у сумі 5937,75 грн.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача щодо бездіяльності відповідача та незаконного прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення адміністративного позову і в цій частині вимог.

У зв'язку зі складністю справи судом 10.02.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 17.02.2014 року постанову складено у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова