Постанова

від 12.02.2014 по справі 826/20658/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2014 року 09:50 № 826/20658/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ГРУП» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД - ГРУП» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ГРУП», результати якої оформленні актом № 636/22-3/38104582 від 18.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП», код за ЄДРПОУ 38104582, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період січень 2013 року»;

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо внесення до інформаційних баз Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відомостей про результат проведеної зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП», яка оформлена актом № 636/22-3/38104582 від 18.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП», код за ЄДРПОУ 38104582, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період січень 2013 року»;

визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби стосовно визнання нікчемними правочини, укладені ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» та встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій протягом січня 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії по проведенню зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також формування недостовірних висновків про нікчемність укладених позивачем правочинів.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що ним дотримано вимог чинного законодавства при проведенні зустрічної звірки, просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів, зокрема Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві; реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби, у тому числі Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, та визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються, зокрема Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є правонаступником Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів, здійснено заходи з метою проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за січень 2013 року.

Зустрічну звірку позивача, як зазначено в акті, провести неможливо у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням (місця проживання) платника податків. Оскільки, з метою перевірки місцезнаходження підприємства відділом контролю за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності управління податкового контролю здійснено вихід за юридичною (податковою) адресою, в результаті чого було передано акт до головного відділу податкової міліції № 634/22-6/38104582 від 15.03.2013 про відсутність ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» за адресою : м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, кв. 43.

За результатами перевірки складено акт № 636/22-3/38104582 від 18.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період січень 2013 року.

Відповідно до вказаного акта, перевіркою встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» за період січень 2013 року, відсутні об'єкти оподаткування (відсутня передача товару (послуги) з податку на додану вартість по операціям з продажу товарів (надання послуг) до вище зазначених контрагентів-постачальників за період січень 2013 року. Перевіркою встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187,п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, відображені ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» у деклараціях з податку на додану вартість за січень 2013 року з контрагентами-постачальниками та покупцями.

Таким чином, відповідач посилаючись на ч. 1 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України зробив висновок, що угоди укладені між ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» з постачальниками та покупцями мають ознаки нікчемності. Факт внесення зазначених відомостей до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» представник відповідача підтвердив, надавши суду роздруківку з автоматизованої системи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. 21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст. 21 Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п. 73.5. ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п. 2 названого Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 4 Порядку № 1232 передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а отже й висновки в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

В спірному випадку звірка фактично не проводилась, про що свідчить акт про неможливість проведення зустрічної звірки, відтак у цьому ж акті податковим органом безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій зроблені висновки про їх нікчемність.

Так, вимоги щодо оформлення запиту визначені п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Указана норма кореспондується з положеннями п.6 Порядку № 1232, якою закріплено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Зі змісту приведених правових приписів вбачається, що у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.

Згідно з ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження факту надіслання позивачу відповідного запиту.

Виходячи з наведеного, податковим органом під час складення вказаного акта не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки зустрічна звірка можлива лише за результатами такого співставлення.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Окрім того суд також звертає увагу, що в зразку "Акт про неможливість проведення зустрічної звірки", який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Водночас, суд зазначає, що висновки викладені відповідачем у акті є за своєю суттю нічим іншим, як висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим є по суті зустрічна звірка.

Про це свідчить, зокрема, і текст акта, де неодноразово зазначається про те, що податковим органом проведено саме перевірку, про це вказується також і в висновках.

Враховуючи викладене, дії відповідача, щодо проведення такої перевірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» здійснені не на підставі та не у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними.

Суд звертає увагу на те, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку є висновки акта про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого акта або визнання його незаконним, з огляду на те, що акт є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки.

Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав.

Тому, вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, оформлених актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» підлягають задоволенню як єдино можливий спосіб захисту інтересів позивача.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до інформаційних баз Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової інспекції відомостей про результат проведеної зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за січень 2013 року, суд зазначає наступне.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Відповідно до підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол.3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Таким чином, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Згідно з п. 5.1. Наказу № 236 електронні копії підписаного керівником (заступником керівника) органу ДПС супровідного листа про результати проведення зустрічної звірки, складеної Довідки/Акта, інших документів та наданих суб'єктом господарювання матеріалів не пізніше наступного робочого дня від дати їх складання надсилаються до органу ДПС - ініціатора за допомогою 1С "Зустрічні звірки".

З огляду на вищевикладене, обґрунтованими також є позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо внесення до інформаційних баз Державної податкової у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відомостей про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП», яка оформлена актом від № 626/22-3/38104582 від 18.03.2013.

Отже, податковим органом не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» результати якого оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що не відповідають формі встановленої Додатком 3 Наказу №236, а також щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати проведення зустрічної звірки позивача на підставі зазначеного акта, у зв'язку з чим такі дані не можуть бути використані відповідачем при визначенні податкових зобов'язань позивача чи інших, пов'язаних з ним господарською діяльністю, суб'єктів правовідносин.

За вказаних обставин, задоволенню підлягають вимоги про неправомірність дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Державної податкової інспекції щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП» та внесення до інформаційних баз відомостей на підставі акту № 636/22-3/38104582 від 18.03.2013.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання неправомірними дії відповідача стосовно визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем та встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій протягом січня 2013 року, оскільки висновки відповідача, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, оскільки згаданий акт є лише різновидом податкової інформації.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у Печерському у м. Києві не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ШЕРВУД ШРУП» підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ГРУП» задовольнити частково.

Визнати противоправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ГРУП», результати якої оформленні актом № 636/22-3/38104582 від 18.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП», код за ЄДРПОУ 38104582, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період січень 2013 року».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби щодо внесення до інформаційних баз Державної податкової інспекції у Печорському районі м. Києва Державної податкової служби відомостей про результат проведеної зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП», яка оформлена актом № 636/22-3/38104582 від 18.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРВУД ГРУП», код за ЄДРПОУ 38104582, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період січень 2013 року".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 45,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ГРУП» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій