Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/23893/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23893/13 10.02.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ' ЕН' КЕЙ МЕДІА ГРУП"

про стягнення 96.893,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Осипенко О.М. - за довіреністю від 23.12.2013 № 23/12/13;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ' ЕН' КЕЙ МЕДІА ГРУП" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 96.893,00 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору від 27.04.2012 № 154-12, надав відповідачеві рекламні послуги загальною вартістю 55.200,00 грн, останній їх отримав, але не оплатив. На вимогу позивача заборгованість відповідачем погашена не була.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 55.200,00 грн, а також 27.600,00 грн штрафу, 11.687,67 грн - пені та 2.405,33 грн - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 прийнято вказану позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23893/13.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах даної справи повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду, яким надсилалася ухвала про порушення провадження у справі 910/23893/13.

Відповідач своїх повноважних представників у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з даного приводу суду не надав.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР", як виконавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ' ЕН' КЕЙ МЕДІА ГРУП", як замовником, (далі - відповідач) укладено договір від 27 квітня 2012 року № 154-12 про надання послуг з проведення рекламної(их) компанії(й) (далі - Договір).

У Договору використовуються терміни, які визначаються таким чином: реклама (комерційна реклама) - інформація про особу і / або товар, що розповсюджується у формі рекламного матеріалу на поверхні(ях) рекламоносія(їв); рекламна компанія - роботи та послуги позивача по розповсюдженню (розміщенню і експонуванню) рекламного матеріалу, отриманого від відповідача на зарезервованих поверхнях протягом строку погодженого сторонами у додатках до Договору, а також інші роботи та послуги позивача, передбачені умовами Договору; поверхня рекламоносія - площина, на якій здійснюється розміщення рекламних матеріалів (п.п. 1.1, 1.4, 1.5 Договору).

У відповідності до предмету Договору позивач зобов'язується протягом строку дії Договору професійно і якісно надавати послуги з проведення рекламної(их) компанії(й) для відповідача або клієнтів останнього на території України на узгоджених згідно акту резервування поверхнях, а відповідач зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи і послуги позивача в строки та на умовах, визначених Договором (п. 2.1 Договору).

Всі необхідні умови проведення кожної окремої рекламної компанії визначаються сторонами в акті резервування, які є невід'ємними частинами Договору, після підписання вказаних актів сторонами (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору позивач надсилає відповідачеві (на його запит) Адресну програму з переліком вільних поверхонь на вказаний відповідачем період майбутньої рекламної кампанії, яка повинна бути розглянута відповідачем протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин, якщо більший строк не буде узгоджено сторонами додатково. При відсутності вільних поверхонь позивач повідомляє про це відповідача засобами електронної пошти або факсимільного зв'язку.

По закінченні відбору вільних поверхонь рекламоносіїв відповідач надсилає підтвердження про резервування електронною поштою та сторонами підписується Акт резервування (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Акт резервування надається позивачем відповідачеві протягом 3 (трьох) робочих днів після підтвердження бронювання на повний період. Відповідач зобов'язується підписати представлений позивачем Акт резервування протягом 3-х робочих днів з моменту його представлення або письмово надати аргументовану відмову. Позивач зобов'язаний розглянути пропозиції відповідача та прийнята відповідні заходи щодо врегулювання розбіжностей. Рекламна кампанія не може бути розміщена/пролонгована за відсутності підписаного обома сторонами Акту резервування на такий період, за 10 днів до початку рекламної кампанії.

Як визначено п. 5.1 Договору вартість послуг за Договором вказується сторонами в Акті резервування. Ціна Договору визначається загальною сумою вартості послуг по проведенню рекламних кампаній відповідача за Актами резервування.

Згідно п. 5.3 Договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок відповідача таким чином:

- протягом 5 робочих днів з моменту підписання Акту резервування відповідач здійснює передоплату в розмірі 100 % від вартості першого місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в Акті резервування. Факт неотримання рахунку не звільняє відповідача від здійснення плати (п. 5.3.1 Договору);

- у подальшому розмір передоплати за кожний місяць рекламної кампанії складає 100 % місячної вартості рекламної кампанії, та має бути сплачений не менше ніж за 5 календарних днів до початку поточного місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в Акті резервування (п. 5.3.2 Договору).

Пунктом 7.1.2 Договору сторони погодили, зокрема, таке: у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день порушення строку оплати. Крім того, у разі, якщо прострочення оплати наданих позивачем послуг триває більше 20 (двадцяти) банківських днів, відповідач на вимогу позивача виплачує останньому штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена, що не звільняє відповідача від зобов'язань щодо оплати рекламної кампанії (п. 7.1.4 Договору).

01 січня 2012 року сторонами укладено додаткову угоду № 3 до Договору, згідно п. 1 якої останні дійшли такої згоди: Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, включно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених Договором. Припинення Договору не тягне за собою припинення невиконаних фінансових зобов'язань та санкцій за їх невиконання, що ним передбачені (п. 1 додаткової угоди від 01.01.2012 № 3).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між замовником та виконавцем Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем виставлені відповідачеві такі рахунки-фактури на оплату послуг за Договором: від 29.05.2012 № 2486 на суму 6.360,00 грн і від 27.04.2012 № 1897 на суму 48.840,00 грн.

27 квітня 2012 року директорами сторін спору підписані і скріплені відбитками їх печаток акти резервування, а саме: № 120426.0418 на суму 6.360,00 грн і № 120426.0080 на суму 48.840,00 грн.

У подальшому, директорами сторін спору підписані і скріплені відбитками їх печаток такі акти про проведення робіт (надання послуг): від 01.05.2012 № 2486.001 на суму на суму 6.360,00 грн та 31.05.2012 № 1897.001 на суму 48.840,00 грн.

Таким чином, наведені вище докази свідчать про надання позивачем відповідачеві рекламних послуг загальною вартістю 55.200,00 грн.

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок прострочення відповідачем обов'язку з оплати послуг, останній у строк, встановлений п. 5.3 Договору, послуги позивачеві не оплатив.

04 липня 2013 року позивачем надіслано відповідачеві лист-претензію від 20.07.2013 № 2307, у відповідності до якого позивач просив відповідача протягом 10 днів від одержання претензії погасити наявну заборгованість, проте, дана вимога залишена останнім без виконання.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент вирішення даного спору по суті, складає 55.200,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення правил здійснення ним господарської діяльності, позивачем заявлено позовну вимогу про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді штрафу в сумі 27.600,00 грн і пені в сумі 11.687,67 грн, на підставі п.п. 7.1.2, 7.1.4 Договору, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього 3 відсотків річних в сумі 2.405,33 грн.

Отже, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повного погашення відповідачем наданих йому позивачем послуг в сумі 55.200,00 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 55.200,00 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розглядаючи спір в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені, суд виходить з такого.

Положенням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, у відповідності до положень, визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, з урахуванням правил, встановлених наведеними вище нормами матеріального права та виходячи зі здійсненого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги частково, оскільки період часу, за який нарахована позивачем вказана господарська санкція, виходить за шестимісячний строк, який унормований ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 4.140,01 грн, за таким розрахунком, здійсненого судом в межах заявленого періоду часу прострочення і з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України:

1) розрахунок пені за прострочення оплати послуг за актом резервування від 27.04.2012 № 120426.0418 за період прострочення з 18.06.2012 по 17.12.2012: 6.360,00 грн * 15 % (подвійна НБУ) / 366 * 183 = 477,01 грн;

2) розрахунок пені за прострочення оплати послуг за актом резервування від 27.04.2012 № № 120426.0080 за період прострочення з 07.05.2012 по 05.11.2012: 48.840,00 грн * 15 % (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 * 183 = 3.663,00 грн.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 27.600,00 грн, що складає 50 % простроченої вартості отриманих, але не оплачених послуг, то вона визнана судом правомірною і такою, що підлягає задоволенню повністю.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з огляду на те, що відповідачем допущено прострочення виконання його грошового зобов'язання за Договором, суд дійшов висновку, що вимога про застосування до відповідача відповідальності, встановленої ст. 625 ЦК України, підлягає задоволенню, відтак, 3 % річних підлягають стягненню з відповідача в сумі 2.405,33 грн, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ' ЕН' КЕЙ МЕДІА ГРУП" (02068, м. Київ, Дарницький район, вул. А. Ахматової, буд. 13-Д, офіс 157; ідентифікаційний код 34938410, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР" (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, буд. 72, поверх 10; ідентифікаційний код 34729203, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 55.200,00 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті) грн 00 коп.; пеню в сумі 4.140,01 (чотири тисячі сто сорок) грн 01 коп.; штраф в сумі 27.600,00 (двадцять сім тисяч шістсот) грн 00 коп.; 3 % річних в сумі 2.405,33 (дві тисячі чотириста п'ять) грн 33 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.937,86 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 86 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 лютого 2014 року.

Суддя С.В. Балац