ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/23899/13 10.02.14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР"
до товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ІНТЕРНЕШНЛ"
про стягнення 58.238,08 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Осипенко О.М. - за довіреністю від 23.12.2013 № 23/12/13;
відповідача: не з'явилися.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ІНТЕРНЕШНЛ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 58.238,08 грн.
Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору від 24.07.2009 № 388, надав відповідачеві рекламні послуги загальною вартістю 187.740,00 грн, останній їх отримав, але оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем основної заборгованості в сумі 35.000,00 грн. На вимогу позивача заборгованість відповідачем погашена не була.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 35.000,00 грн, а також 17.500,00 грн штрафу і 5.738,08 грн - 22 відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23899/13.
Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах даної справи повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду, яким надсилалася ухвала про порушення провадження у справі 910/23899/13.
Відповідач своїх повноважних представників у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з даного приводу суду не надав.
Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 10.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В :
Між товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР", як виконавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ІНТЕРНЕШНЛ", як замовником, (далі - відповідач) укладено договір від 24 липня 2009 року № 388 на проведення рекламної(их) компанії(й) (далі - Договір).
У Договору використовуються терміни, які визначаються таким чином: реклама (комерційна реклама) : інформація про особу і / або товар, що розповсюджується у формі рекламного матеріалу на поверхні спеціальних конструкцій; рекламна компанія - роботи та послуги позивача по розповсюдженню (розміщенню і експонуванню) реклами (рекламного матеріалу), отриманого від відповідача на зарезервованих поверхнях спеціальних конструкцій протягом строку погодженого сторонами у додатках до Договору, а також інші роботи та послуги позивача, передбачені умовами Договору (п.п. 1.1, 1.5 Договору).
У відповідності до предмету Договору позивач зобов'язується протягом строку дії Договору професійно і якісно проводити рекламну компанію для відповідача або клієнтів останнього на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а відповідач зобов'язується прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи і послуги позивача у строки та на умовах, визначених Договором (п. 2.1 Договору). З метою проведення рекламної компанії сторонами підписується додаток до Договору (акт резервування) (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 3.5.5 Договору його сторони домовилися підписувати акти прийому-передачі наданих позивачем відповідачеві робіт та послуг зі Договором.
У пункті 4.2 Договору сторони визначили такий порядок розрахунків: оплата здійснюється відповідачем щомісячно до 10 (десятого) числа поточного місяця, у якому проводиться рекламна компанія (якщо інший строк оплати не буде узгоджено сторонами у додатках до Договору), безготівковим рахунком у гривнях та на підставі рахунків-фактур позивача, які виставляються відповідачеві для оплати не менше, ніж за два банківських дні до дати платежу, передбаченої у даному пункті Договору. Для оперативності у взаєморозрахунках рахунок-фактура може виставлятися відповідачеві по факсимільному зв'язку з наступним наданням оригіналу.
Відповідно до умов п. 3.5.5 Договору після надання рекламних послуг позивачем, передбачених кожним окремим додатком до Договору, позивач направляє відповідачеві для підписання два екземпляри акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою позивача. Відповідач протягом п'яти робочих днів від дати одержання Акту, підписує його та надсилає позивачеві один екземпляр Акту з іншою необхідною документацією або направляє позивачеві мотивовану відмову від підписання. Не підписання відповідачем Акту протягом десяти днів з моменту його отримання від позивача без мотивованих причин відмовлення, є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем договірних зобов'язань та відсутності претензій (п. 4.5 Договору).
Як визначено пунктом 7.2.2 Договору при порушенні відповідачем зобов'язань по оплаті рекламної компанії, позивач вправі нарахувати відсотки за користування коштами позивача за ставкою 22 % річних.
У разі, якщо прострочення оплати наданих позивачем послуг триває більше 20 (двадцяти) банківських днів, відповідач на вимогу позивача виплачує останньому штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена (п. 7.2.3 Договору).
01 січня 2012 року сторонами укладено додаткову угоду № 3 до Договору, згідно п. 1 якої останні дійшли такої згоди: Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, включно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених Договором. Припинення Договору не тягне за собою припинення невиконаних фінансових зобов'язань та санкцій за їх невиконання, що ним передбачені (п. 1 додаткової угоди від 01.01.2012 № 3).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між замовником та виконавцем Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, 14 вересня 2012 року позивачем виставлено відповідачеві рахунок-фактуру № 4245 на оплату робіт і послуг за Договором на загальну суму 187.740,00 грн.
У подальшому, 26 вересня 2012 року генеральними директорами сторін підписані та скріплені відбитками їх печаток акт резервування № 120926.0037 та акт здачі-приймання послуг № 4245.001 на загальну суму 187.740,00 грн (засвідчені копії названих документів наявні у справі, а їх оригінали оглянуто судом у судовому засіданні).
Таким чином, наведені вище докази підтверджують факт надання позивачем відповідачеві послуг за Договором та додатками до нього на суму 187.740,00 грн.
Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строків оплати послуг, відповідач у строк, встановлений п. 4.2 Договору, послуги на користь позивача оплатив частково в сумі 152.740,00 грн.
26 червня 2013 року позивачем надіслано відповідачеві лист-претензію від 20.06.2013 № 2230, у відповідності до якого позивач просив відповідача протягом 10 днів від одержання претензії погасити наявну заборгованість, проте, дана вимога залишена останнім без виконання та задоволення.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент вирішення даного спору по суті, складає 35.000,00 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення правил здійснення ним господарської діяльності, позивачем заявлено позовну вимогу про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді штрафу в сумі 17.500,00 грн, на підставі п. 7.2.3 Договору, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього 22 відсотків річних в сумі 5.738,08 грн.
Отже, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.
У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повного погашення відповідачем наданих йому позивачем послуг в сумі 35.000,00 грн, сторонами спору до суду не подано.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 35.000,00 грн.
З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 17.500,00 грн, що складає 50 % простроченої вартості отриманих, але не оплачених послуг, а також 22 % річних за період часу з 26.01.2013 по 24.10.2013 в сумі 5.738,08 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ІНТЕРНЕШНЛ" (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2 «Б»; ідентифікаційний код 36563661, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАГОН-АУТДОР" (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, буд. 72, поверх 10; ідентифікаційний код 34729203, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 35.000,00 (тридцять п'ять тисяч) грн 00 коп.; штраф в сумі 17.500,00 (сімнадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп.; 22 % річних в сумі 5.738,08 (п'ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 08 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17 лютого 2014 року.
Суддя С.В. Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2014 |
Оприлюднено | 25.02.2014 |
Номер документу | 37308669 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні