Рішення

від 18.02.2014 по справі 910/23932/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23932/13 18.02.14

За позовом ПАТ "Південьзахідшляхбуд"

до ТОВ "Торгово промислова група "Євробуд"

про стягнення 73 656,88 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Гавриленко М.О.(дов. від 14.01.2014)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням договору на надання автопослуг № 27/07від 27.07.2012 у розмірі 73 656,88 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.12.2013 порушено провадження у справі № 910/23932/13 та призначено до розгляду на 26.12.2013.

Представники сторін в судове засідання 26.12.2013 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 16.01.2014.

В судове засідання 16.01.2014 прибули представники сторін, дали пояснення по справі, надали докази по справі та подали додаткові документи по справі.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Суд задовольнив дане клопотання та оголосив перерву під час розгляду справи на 04.02.2014.

В судове засідання 04.02.2014 прибув представник позивача, надав пояснення по суті справи, та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2014 не прибув, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 04.02.2014 подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Суд задовольнив дане клопотання та продовжив строк розгляду справи на 15 днів.

Розгляд справи відкладено на 18.02.2014.

В судове засідання 18.02.2014 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2012 між публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд"(далі позивач, виконавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово промислова група "Євробуд"(далі відповідач, замовник за договором) було укладено договір № 27/07 про надання автопослуг(далі договір).

Пунктом 1.1. договору визначено, що в порядку та на умовах визначених договором виконавець зобов'язався протягом визначеного в договорі строку надавати за попередню плату транспортні послуги, а замовник зобов'язався приймати надані послуги.

В п. 1.2. договору зазначено, що вид послуг, найменування транспорту або механізму, одиниця виміру послуг, назва вантажу зазначаються у заявках, підписаних сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно укладеної додаткової угоди № 1 до договору сторони дійшли згоди пункт 1.2. договору викласти в наступній редакції: «Вид послуг, найменування транспорту або механізму, одиниця виміру послуг, назва вантажу, відстань перевезення, строки та місце надання послуг, які надаються за цим договором узгоджуються сторонами за усною домовленістю та їх виконання підтверджується підписаними товарно-транспортними накладними, які підписуються щоденно, вартість послуг визначається підписаними сторонами калькуляціями, які є невід'ємними додатками до даного договору».

П. 3.2. договору сторони виклали в такій редакції: «вартість послуг визначається калькуляціями, які є невід'ємними додатками до даного договору».

Відповідно до п. 2.3. договору замовник зобов'язався прийняти від виконавця обсяги наданих послуг шляхом підписання товарно-транспортної накладної після робочої зміни і сплачувати у розмірах і в строк передбачений цим договором.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що сторони після закінчення кожної робочої зміни підписують товарно - транспортні накладні відповідно до наданих обсягів послуг. Виконавець та замовник щомісячно оформлюють Акт приймання-передачі наданих обсягів послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 10 робочих днів з останнього дня звітного місяця. Обсяг наданих виконавцем послуг за місяць визначається в актах приймання -передачі наданих послуг на підставі підписаних товаро - транспортних накладних. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг Замовником протягом 10 днів з дня його отримання від виконавця без зазначення причин такої відмови, послуги вважаються прийнятими Замовником і підлягають оплаті.

В п. 4.1 Договору також вказано, що у випадку порушення умов договору сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством.

Як свідчать матеріали справи свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі відповідно до умов договору № 27/07 про надання авто послуг від 27.07.2012 за період з липня по листопад 2012 року згідно підписаних відповідачем товаро -транспортних накладних, а також актів надання послуг, позивачем було надано транспортних послуг ТОВ «Торгово-промислова група «Євробуд» на загальну суму 413 199, 39 грн. з ПДВ.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманих послуг в повному обсязі не виконав.

Так відповідачем згідної п..3.1 Договору платіжними дорученнями від 30.07.2012 було перераховано позивачу 38 000 грн., 31.07.2012 - 120 000 грн. та 42 000 грн., тобто всього за липень 2012 року 200 000 грн.. Позивачем згідно двох актів виконаних робіт від 21.08.2012 було виконано робіт на суму 138308, 86 грн. та від 31.08.2012 на суму 31 547, 74 грн., а всього - на суму 169856,60 грн.

В вересні 2012 року відповідачем в якості авансового платежу двома платіжними дорученнями від 25.09.2012 та 28.09.2012 було перераховано позивачу 60 000 грн. протягом цього місяця відповідачу згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт було надано послуг на суму 125 597, 09 грн.

В жовтні 2012 року відповідачем в якості авансового платежу трьома платіжними дорученнями від 12.10.2012, 17.10.2012 та 23.10.2012 було перераховано позивачу 80 000,00 грн.

Разом з тим позивачем за жовтень 2012 року згідно підписаних відповідачем товаро транспортних накладних, на підставі яких згідно п. 3.3 Договору визначається обсяг наданих виконавцем послуг за місяць, було надано авто послуг на загальну суму 117 745, 70 грн., про що було складено акт виконаних робіт № 613 від 31.10.2012 про надані за жовтень 2012 року авто послуги на суму 117 745, 70 грн. який відповідач відмовився підписувати.

У відповідності до п. 3.3 Договору 17.05.2013 ПАТ «Південьзахідшляхбуд» направило ТОВ «Торгово-промислова група «Євробуд» претензію та акт приймання - передачі наданих послуг ПАТ «Південьзахідшляхбуд» за жовтень 2012 року № 613 від 31.10.2012 на загальну суму 117 745, 70 грн. для підписання відповідачем.

Згідно поштового повідомлення про вручення претензії та доданого до неї акта приймання - передачі наданих послуг за жовтень 2012 року № 613 від 31.10.2012 на загальну суму 117 745, 70 грн., претензія та додані до неї два екземпляра акту приймання передачі наданих послуг за жовтень 2012 року № 613 від 31.10.2012 на загальну суму 117 745, 70 грн. вручені особисто директору підприємства Моторному В.М. 19.08.2013.

Однак ні відповіді на претензію, ні підписаного відповідачем акту приймання - передачі наданих послуг за жовтень 2012 року № 613 від 31.10.2012 на адресу ПАТ «Південьзахідшляхбуд» не надійшло.

Таким чином, згідно підписаних сторонами товаро - транспортних накладних та актів виконаних робіт за липень - жовтень 2012 року позивачем було надано авто послуг на загальну суму 413 199,39 грн., а відповідачем за липень-жовтень 2012 року перераховано позивачу лише 340 000,00 грн., тобто сума основного боргу ТОВ «Торгово- промислова група «Євробуд» перед ПАТ «Південьзахідшляхбуд» складає 73 199,39 грн.

Доказами наявності боргу відповідача перед ПАТ "Південьзахідшляхбуд" є додані до позовної заяви обгрунтований розрахунок боргу, ксерокопія договору про надання авто послуг № 27/07 від 27 липня 2012 року, ксерокопії доданих до позовної заяви товаро-транспортних накладних за 01-09.2012 за 10-11.10.2012, за 16-24.10.2012, за 25-31.10.2012 на перевезення щебня автомобілем НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3, товарно-транспортні накладні за 1-9.10.2012 за 10-11,10.2012, за 16-24.10.2012, за 16-24.10.2012 на перевезення щебня автомобілем НОМЕР_2 ( водій ОСОБА_4, товарно-транспортні накладні за 1-9.10.2012, за 10-11.10.2012, за 19-24.10.2012, за 24-31.10.2012 на перевезення щебня автомобілем НОМЕР_3( водій ОСОБА_5), товарно-транспортні накладні за 16-18.10.2012 на перевезення щебня автомобілем НОМЕР_4(водій ОСОБА_6), ксерокопії актів виконання робіт (надання послуг) від 21.08.2012 на суму 138308, 86 грн., від 31.08.2012 на суму 31 547, 74 грн., акт від 30.09.2012 на суму 125 597, 09 грн., а також калькуляція вартості 1 км. пробігу автомобіля години автомобіля МАЗ 551605 в/п 20 тн. та калькуліція вартості 1 машинно - години автомобіля МАЗ 551605 в/п 20 тн., підписані повноважними представниками як замовника так і виконавця робіт.

Суд враховує, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 визначають товарно-транспорту накладну як обов"язковий документ, який має оформлюватись при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пунктів 1, 11.1 даних Правил товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів та єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Вказані ТТН позивач надав суду і суд їх приймає у якості належних та допустимих доказів виконання перевезення позивачем.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Оцінюючи обставини справи, суд виходить з того, що між сторонами спору склалися правовідносини щодо надання послуг, зокрема перевезення, які регламентуються главами 63-64 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 ЦК України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу заборгованості за послуги по перевезенню вантажу належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу заборгованість за послуги по перевезенню вантажу, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 73 199,39 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 457,49 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, три відсотки річних становлять 457,49 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Євробуд" (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Степана Сагайдака, буд. 101, код ЄДРПОУ 35727961) на користь публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 03449841) основну заборгованість в розмірі 73 199(сімдесят три тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 39 коп., 3% річних в сумі 457(чотириста п'ятдесят сім) грн. 49 коп., судовий збір в сумі 1 720(одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 25.02.2014