Постанова

від 16.04.2009 по справі 4/450-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/450-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.04.09                                                                                               Справа №4/450-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Кагітіна Л.П.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Акімової Т.М.

за участю представників:

позивача -  нез'явився

відповідача - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Калита", м. Київ

на рішення господарського суду Херсонської області від 25.11.2008р.

у справі № 4/450-08

за позовом ТОВ. "Торгово-промислова компанія "Калита", м. Київ

до відповідача Фармацевтичної корпорації "Херсонфарм", м. Херсон

про стягнення 4505,92 грн.

                                               Установив:

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Ємленінова З.І.) від 25.11.2008р. у справі №4/450-08 позов ТОВ. "Торгова-промислова компанія "Калита", м.Київ, задоволено частково, з Фармацевтичної корпорації "Херсонфарм" стягнуто 1.000грн. 00коп. основного боргу, 44грн. 55 коп. - 3% річних, 23 грн. 65 коп. держмита та 27 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено у зв'язку з недоведеністю обставин, на які посилається позивач.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ. "Торгова-промислова компанія "Калита" оскаржило рішення господарського суду Херсонської області від 25.11.2008р. у справі №4/450-08, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги заявник звертає увагу на неповне та неналежне з'ясування обставин справи та оцінювання наданих доказів судом першої інстанції.

Зокрема, ТОВ. "Торгова-промислова компанія "Калита" вказує, що суд не прийняв до уваги того факту, що за умовами усної домовленості позивач взяв на себе зобов'язання доставити товар відповідачеві, на виконання даного зобов'язання він уклав договір №339 від 19 квітня 2004 року з ТОВ. "Делівері"

на транспортно-експедиційні послуги, яке прийняло товар для перевезення, що підтверджується копією квитанції від 29.08.2007 року № К-336802.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, апеляційний господарський суд відклав його до 16.04.2009р. на 15-30год., про що винесена відповідна ухвала.

У судове засідання представники сторін вдруге не з'явилися, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.  

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача - заявника апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості ТОВ. «ТПК Калита» поставило Фармацевтичній корпорації «Херсонфарм» товар. На підтвердження відвантаження товару позивачем надані дві накладні: № РН-0000203 від 20.03.2007 року на суму 3.914,80грн. та № РН-0000643 від 28.08.2007 року на суму 3.348грн.

Товар, отриманий за накладною №РН-0000203 від 20.03.2007р., оплачений частково - на суму 2.914,80грн., таким чином сума боргу за вказаною накладною складає 1.000грн.

За накладною №РН-0000643 від 28.08.2007року позивач передав товар представникові ТОВ. «Делівері», хоча отримувачем товару зазначена фармацевтична корпорація «Херсонфарм» (а.с. 9).

Слід звернути увагу на те, що 19.04.2004 року між ТОВ «Делівери» та ТОВ. «ТПК Калита» (позивачем у справі) укладений договір за №Д339 на транспортно-експедиційні послуги (а.с.24). Відповідно до умов вказаного договору замовник (позивач) надає для перевезення вантажі, а експедитор - ТОВ. «Делівері» організовує та забезпечує їх транспортування та супроводження на умовах, обумовлених договором та правилами перевезення вантажів. Також цим договором встановлено, що за домовленістю експедитор може виконувати для замовника додаткові послуги, такі як: доставка вантажу в місцезнаходження вантажоотримувача. При цьому вантажоотримувач при прийманні вантажу повинен надати експедитору довіреність суворої звітності за типовою формою №Н-2 на отримання вантажу, або надати акт видачі вантажу з відбитком печатки вантажоотримувача.

Так, у випадку, що розглядається, позивач відвантажив товар ТОВ. «Делівері» для подальшого транспортування його вантажоотримувачеві - ФК «Херсонфарм», та який у подальшому був переданий представникові відповідача - Москаленку М.В., про що свідчить довіреність суворої звітності на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.26). З вказаної довіреності вбачається, що вона видана на отримання медтовару від підприємства "Делівері" та печатка і підписи керівника та головного бухгалтера підприємства ФК «Херсонфарм» підтверджують її правочинність.

Надання позивачем копії довіреності свідчить про приймання ФК «Херсонфарм» від ТОВ. «Делівері» медичного товару та надання її (довіреності) особі, яка передала цей товар, тобто, у даному випадку - експедитору ТОВ. «Делівері».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем товар був отриманий на суму 7262,8грн. та частково оплачений у сумі 2914,80грн., а отже сума боргу складає - 4348грн.

03.08.2008року позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про погашення у семиденний строк з моменту її отримання - 4348грн., яка у подальшому була залишена без задоволення.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

 Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично склались правовідносини, які мають ознаки договору поставки. Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та                                   статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, на підставі вищезазначених положень чинного законодавства

колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 4348грн.

Позивачем поряд із сумою основного боргу заявлено до стягнення нарахованих 3% річних у розмірі 157,92грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення  3% річних слід нараховувати з моменту спливу семиденного терміну пред'явлення вимоги, а саме, з 08.09.2008р. (з урахуванням поштового обігу) до 13.10.2008р. Колегія суддів вважає, що стягненню підлягає сума 3% річних у розмірі - 12,47грн., тобто, в частині стягнення 3% річних вимоги задовольняються частково.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - у сумі 4348грн. основного боргу та 12,47грн. - 3% річних.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, господарським судом першої інстанції не враховані положення статті 11 Цивільного кодексу України та не повністю досліджені документальні докази, що свідчать про передачу товару відповідачеві, а за таких обставин рішення підлягає зміні.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

    Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                                 Постановив:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Калита», м.Київ, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської  області від 25.11.2008р. у справі №4/450/08 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

         «Позов задовольнити частково.

         Стягнути з Фармацевтичної корпорації «Херсонфарм» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Калита» 4.348грн. основного боргу, 12,47грн. – 3% річних, 97,92грн. державного мита та 113,28грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

         Стягнути з Фармацевтичної корпорації «Херсонфарм» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Калита» 51грн. державного мита за перегляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

            Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Херсонської області.   

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Кагітіна Л.П.  Мойсеєнко Т. В.