Рішення

від 18.05.2009 по справі 18/84/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/84/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09                                                                          Справа №  18/84/09

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМАКС” (юридична адреса: 02091, м. Київ, шосе Харківське, 144-В; адреса для листування: 69057, м. Запоріжжя,              вул. Олександра Матросова, 13)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Оздоббуд плюс” (69008, м. Запоріжжя,     вул. Південне шосе, 62)

про стягнення 12 727,38 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Проханов П.М. (довіреність № 4 від 02.01.2009 р.; посвідчення водія серії ЯТА № 419964 від 31.12.2005 р.);

від відповідача: Сергієнко С.А. - керівник (довідка із Головного управління статистики у Запорізькій області від 07.04.2009 р.; паспорт серії СВ № 685194 від 02.07.2002 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.03.2009 р. заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Оздоббуд плюс” (далі –ТОВ “Оздоббуд плюс”) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМАКС” (далі –ТОВ “БУДМАКС”) 13 672,44 грн.      (12 178,91 грн. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 165,95 грн. –3 % річних, 1 327,58 грн. –пені) на підставі Договору поставки № 14 від 14.01.2008 р.,                    ст.ст. 15, 16, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст.ст. 216, 224, 225, 232, 234 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

26.03.2009 р. порушено провадження у справі № 18/84/09, справу призначено до розгляду на 21.04.2009 р. У судовому засіданні 21.04.2009 р. оголошувалась перерва до 18.05.2009 р. В судовому засіданні 18.05.2009 р. позивач надав уточнення до позовної заяви, яким зменшив розмір позовних вимог, у зв'язку із оплатою відповідачем частини боргу у сумі 5 000,00 грн., і просив суд стягнути з ТОВ “Оздоббуд плюс” 7 727,38 грн.                (6 602,68 грн. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 124,97 грн. –3 % річних, 999,73 грн. –пені). Вказана заява задоволена судом частково, оскільки, згідно із приписами ст. 22 ГПК України, зменшення позовних вимог можливе за умови, якщо це не суперечить чинному законодавству України. В даному випадку зменшення суми позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн. основного боргу, суперечить чинному законодавству України, оскільки вказана сума була сплачена відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, а наслідки цього мають іншу юридичну природу, тому в цій частині заява позивача не підлягає задоволенню судом. Судом розглядаються первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу. Судом прийнята до розгляду та задоволена уточнена позовна заява, в частині стягнення з відповідача 805,77 грн. -  втрат від інфляції, 124,97 грн. –3% річних та 999,73 грн. –пені.

Таким чином, судом розглядаються первісні позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 10 796,91 грн. основного боргу, а також уточнені (зменшені) позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 805,77 грн. втрат від інфляції, 124,97 грн. 3% річних та 999,73 грн. пені.

У судовому засіданні 18.05.2009 р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповідній заяві. Зазначив, що 14.01.2008 р. між ТОВ “БУДМАКС” та ТОВ “Оздоббуд плюс” був укладений Договір поставки № 14, відповідно до якого, відповідач зобов'язався прийняти у власність товари, згідно специфікацій (накладних), узгоджених по асортименту, цінам та кількості, та сплатити за них обумовлену договором або додатками до нього (накладними) певну грошову суму протягом 10 календарних днів, з моменту отримання відповідної партії товару. Для виконання обов'язку за Договором позивачем на користь відповідача за накладними було здійснено відвантаження товару та суму 22 707,01 грн. Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару, залишаючись станом на 30.09.2008 р. винним позивачу 21 796,91 грн. ТОВ “БУДМАКС” 07.10.2008 р. направляв ТОВ “Оздоббуд плюс” акт звірки розрахунків та претензію з вимогою розрахуватись за поставлений товар. Після цього позивач ще частково оплатив отриманий товар, залишаючись станом на 03.03.2009 р. винним 10 796,91 грн. Таким чином, позивач вказував, що заборгованість відповідача з урахуванням індексу інфляції, пені та 3 % річних на час звернення із позовною заявою до суду становила 13 672,44 грн. Однак, 13.04.2009 р. ТОВ “Оздоббуд плюс” частина боргу, у сумі 5 000,00 грн., була оплачена.

Відповідач заявлені позовні вимоги, з урахуванням уточнень до позовної заяви, визнав частково, відзиву на позовну заяву не надав. В судовому засіданні 18.05.2009 р. керівник ТОВ “Оздоббуд плюс” зазначив, що відповідач дійсно розрахувався за поставлений позивачем за Договором № 14 від 14.01.2008 р. товар лише частково, залишаючись винним на час розгляду справи у суді 5 796,91 грн. Разом з цим, у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з ТОВ “Оздоббуд плюс” на користь            ТОВ “БУДМАКС” суми втрат від інфляції, 3% річних та пені, просив відмовити.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 18.05.2009 р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2008 р. ТОВ “БУДМАКС” (постачальник і позивач у справі) та ТОВ “Оздоббуд плюс” (покупець і відповідач у справі) уклали Договір поставки № 14 (далі –Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) на умова даного Договору будівельні та оздоблювальні матеріали та (або) інструменти та комплектуючі (далі –товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах даного Договору.

Асортимент, ціна та кількість товару, що поставляються за даним Договором, визначаються сторонами у накладних на товар, які є невід'ємними частинами даного Договору і формуються на підставі замовлень покупця з урахуванням можливостей постачальника. Вартість прийнятого покупцем товару визначається в оформлених (в т.ч. підписаних сторонами) накладних. Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії цього Договору (пп. 2.1., 2.2., 2.3. Договору).

Судом встановлено, що ТОВ “БУДМАКС” належним чином виконало свої зобов'язання за умовами Договору, поставило ТОВ “Оздоббуд плюс” товар на загальну суму 22 707,01 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТОВ “Оздоббуд плюс” товарних цінностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Покупець зобов'язався оплачувати товар протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару від постачальника (п. 4.2. Договору).

ТОВ “Оздоббуд плюс” свої зобов'язання за Договором належним чином не виконало, в результаті чого, лише частина вартості поставленого ТОВ “БУДМАКС” товару, у розмірі 910,10 грн., була відповідачем сплачена. Заборгованість у розмірі                   21 796,91 грн. залишалась відповідачем (станом на 30.09.2008 р.) непогашеною, у зв'язку із чим позивач, із претензією від 30.09.2008 р. № 366, звертався до відповідача з вимогою оплатити вказану заборгованість. Після зазначеного звернення, ТОВ “Оздоббуд плюс” ще погасило заборгованість перед позивачем на суму 11 000,00 грн. Таким чином, на час звернення позивача із позовною заявою до суду  (станом на 03.03.2009 р.) сума боргу             ТОВ “Оздоббуд плюс” перед ТОВ “БУДМАКС” за Договором № 14 від 14.01.2008 р. складала 10 796,91 грн.

Оскільки станом на 03.03.2009 р. сума боргу відповідачем залишалась несплаченою, позивач звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Судом встановлено, що, на момент звернення позивача із позовною заявою до господарського суду Запорізької області, відповідач мав перед позивачем заборгованість за Договором поставки № 14 від 14.01.2008 р. у розмірі 10 796,91 грн., яка не була сплачена у встановлений  договором строк.

Але, після звернення позивача до суду, відповідач сплатив на користь позивача                  5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.04.2009 р. Таким чином, предмет спору, в цій частині позовних вимог, відсутній.

Згідно із п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі, в частині стягнення  з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п. 11 ст.80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету  спору.

Заборгованість же за Договором поставки № 14 від 14.01.2008 р. у сумі 5 796,91 грн. на час розгляду справи в суді залишається відповідачем несплаченою, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 21.04.2009 р.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що  виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт  (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем, у визначений зобов'язанням термін, поставленого позивачем товару, на суму 5 796,91 грн., господарський суд вважає доведеним та підтвердженим доказами, а до того ж, визнаним відповідачем.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 796,91 грн. основного боргу (з урахуванням проведення часткової сплати відповідачем основного боргу у розмірі 5 000,00 грн.) є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період часу з 29.08.2008 р. по 18.05.2009 р. в сумі 805,71 грн. та 3% річних за період часу з 29.08.2008 р. по 18.05.2009 р. в сумі 124,97 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до уточненого розрахунку, викладеного у заяві про уточнення позовних вимог від 18.05.2009 р. № 426, сума втрат ТОВ “БУДМАКС” від інфляції за період часу з 29.08.2008 р. по 18.05.2009 р. складає 805,71 грн.

Проте, задоволенню судом, з огляду на лист Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р. (Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ), підлягає сума втрат від інфляції за період часу з вересня 2008 р. по травень 2009 р. в розмірі 803,50 грн.

Відповідно до уточненого розрахунку, викладеного у заяві про уточнення позовних вимог від 18.05.2009 р. № 426, 3% річних від простроченої суми за період часу з 29.08.2008 р. по 18.05.2009 р. складають 124,97 грн.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних від простроченої суми за період часу з 29.08.2008 р. по 18.05.2009 р. є обґрунтованим, в частині стягнення з відповідача                 124,67 грн., а отже дана вимога, в цій частині, задовольняється судом. У задоволенні ж позовної вимоги, в частині стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми в розмірі 0,30 грн., слід відмовити, у зв'язку із необґрунтованістю нарахованої суми.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків розрахунку за поставлену продукцію у розмірі 999,73 грн. за період часу з 29.08.2008 р. по 18.05.2009 р.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 5.2. Договору обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до уточненого розрахунку позивача, пеня за порушення строків оплати за поставлений товар за період часу з 29.08.2008 р. по 18.05.2009 р. складає 999,73 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків розрахунку за поставлену продукцію є обґрунтованою, в частині стягнення 696,24 грн. за період часу з 29.08.2008 р. по 28.02.2009 р., а отже такою, що підлягає задоволенню судом, в цій частині. В частині стягнення 303,49 грн. пені, суд відмовляє, у зв'язку із необґрунтованістю нарахування даної суми (перевищення строку, встановленого ч. 6                 ст. 232 ГК України).

Крім того, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін...

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд визнав за можливе зменшити розмір пені на 600,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 96,24 грн. пені.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних обґрунтованих пояснень, підтверджених нормами діючого законодавства України, які б надавали суду право повністю звільнити                         ТОВ “Оздоббуд плюс” від стягнення з нього суми втрат від інфляції, 3 % річних та пені.

Судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, п. 11 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Оздоббуд плюс” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 62; код ЄДРПОУ 32128411; р/р 26002045430001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМАКС” (юридична адреса: 02091, м. Київ, шосе Харківське, 144-В; адреса для листування: 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 13; код ЄДРПОУ 32376008; р/р 26009039072 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827; код ЄДРПОУ Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМАКС” - 26405160)                  5 796 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 91 коп. основного боргу; 803 (вісімсот три) грн. 50 коп. інфляційних втрат; 124 (сто двадцять чотири) грн. 67 коп. 3% річних; 96 (дев'яносто шість) грн. 24 коп. пені; 124 (сто двадцять чотири) грн. 21 коп. державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Провадження у справі, в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Оздоббуд плюс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМАКС” 5 000,00 грн. основного боргу, припинити.

4.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 28.05.2009р.