Ухвала

від 19.02.2014 по справі 2-373/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю., з участю представника військової частини А3186 Філімонової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини А 3186 м. Луцьк на рішення Дубенського міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 4077 м. Дубно про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року позов задоволено.

Стягнуто з військової частини А 4077 м. Дубно Рівненської області на користь ОСОБА_2 15033 грн. 11 коп. грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення.

Стягнуто з військової частини А 4077 м. Дубно 51 грн. державного мита в дохід держави та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_2.

Всього стягнуто з військової частини А 4077 м. Дубно Рівненської області на користь ОСОБА_2 15063 грн. 11 коп.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі військова частина А 3186 м. Луцьк покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що при ухваленні рішення суд помилково не застосував закон, який підлягав застосуванню при вирішенні даної категорії справ, а саме Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", який є чинним.

Провадження № 22-ц/787/ 217/ 2014 Головуючий у 1 інстанції : Ралець Р.В.

Доповідач : Григоренко М.П.

Вказує, що відповідно до Закону України „Про оборону фінансування витрат на утримання Збройних Сил України", в тому числі видатків на грошову компенсацію за невиданий продовольчий пайок, здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України в кошторисі Міністерства Оборони України. Законами України „Про державний бюджет України на 2001-2010 роки" витрати на придбання продуктів харчування за нормою №7 або компенсації замість них, не були передбачені, тому Міністерству оборони України з державного бюджету кошти на вказані цілі не виділялись, а відтак - були відсутні й фактичні можливості виплати грошової компенсації за відповідний період.

Просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 вказує, що військова частина А3186, як правонаступник військової частини А4077, пропустила строк на апеляційне оскарження рішення Дубенського міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року без поважних причин і у неї взагалі відсутнє право на апеляційне оскарження вказаного рішення, так як вона не була стороною у даній цивільній справі, тому просить апеляційну скаргу залишити без руху чи відхилити.

В ході апеляційного розгляду справи представник військової частини А3186 просив апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 17 якого передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, в том числі і щодо спорів громадян з приводу проходження ними публічної служби.

З матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі пов'язаний із проходженням ОСОБА_2 військової служби, зокрема щодо забезпечення останнього у встановленому порядку продовольчим пайком або виплати грошової компенсації замість нього.

Проте, суд першої інстанції на це уваги не звернув і розглянув справу за правилами цивільного судочинства, в той час коли спір мав вирішуватись згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку із викладеним оскаржуване рішення підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Доводи позивача про те, що військова частина А3186, як правонаступник військової частини А4077, пропустила строк на апеляційне оскарження рішення Дубенського міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року без поважних причин і у неї взагалі відсутнє право на апеляційне оскарження вказаного рішення, так як вона не була стороною у даній цивільній справі, на увагу не заслуговують, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся із своїм позовом до військової частини А4077 через два місяця після того як правонаступником цієї юридичної особи вже стала військова частина А3186 і тому саме ця військова частина з самого початку мала бути залучена судом першої інстанції до участі у даній справі, але цього зроблено не було.

В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що військова частина А3186 отримала рішення по даній справі раніше, ніж це вказано в її заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заперечення на апеляційну скаргу військової частини А3186, до яких позивач додав відповідні документи, згідно яких ніби-то вбачається, що вказана військова частина отримала оскаржуване рішення у даній справі 15 вересня 2011 року, позивачем були подані до апеляційного суду вже після вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття провадження у справі. Чинним законодавством не передбачено залишення апеляційного скарги без руху вже після того як за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 310, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини А 3186 м. Луцьк задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року скасувати та провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Ковальчук Н.М.

Рожин Ю.М.