Постанова

від 26.05.2009 по справі 15/349

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/349

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 травня 2009 р.                                                                                    № 15/349  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

на рішення від 22.12.06  господарського суду Рівненської області

у справі№ 15/349 господарського суду  Рівненської області

за позовомТОВ Фірма "Макс-Трейдинг"

до1)          Рівненське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України"2)          Державна акціонерна компанія "Хліб України"

провизнання права власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверхів

У справі взяли участь представники сторін:

від Генеральної Прокуратури України : Рудак О.В., прокурор відділу  посв. №72 від 14.04.08р.

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: Сорока В.Г., довір. №08-12/11 від 14.03.07, Кліновська Н.В.. довір. №02-14/265 від 26.03.09

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.12.2006 за позивачем визнано право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверхів загальною площею 411,9 кв.м. за адресою м. Рівне,                   вул. Остафова, 3.

Рішення мотивовано тим, що позивач поліпшив орендоване майно зі згоди орендодавця. Оскільки орендодавець не виконав умови договору і не відшкодував орендарю понесені витрати то відповідно до п.2.4 додаткової угоди сторін до орендаря перейшло право власності на частину об'єкта оренди пропорційно до вартості проведених поліпшень (суддя В. Коломис).

Справа в апеляційному господарському суді не переглядалась.

Заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Рівненській області в касаційному поданні, поданому на підставі ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати рішення місцевого суду. Спірний об'єкт є державною власністю, оскільки спеціального рішення про приватизацію майна ДАК "Хліб України" не приймалося. Право розпорядження своїм майном належить власникові, тобто в даному випадку державі. Рішення суду не відповідає вимогам Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

По договору оренди № 5 від 24.12.2003 позивач орендував у відповідача нежитлове приміщення площею 44,5 кв.м. по вул. Остафова, 3 в м. Рівне. По додатковій угоді від 01.10.2004 до договору № 5 позивач додатково отримав в користування приміщення площею 31,1 кв.м.

Відповідач з метою недопущення руйнації орендованих приміщень здійснив їх поліпшення на загальну суму 227748 грн. 40 коп. зі згоди орендодавця і дозволу ДАК "Хліб України".

По додатковій угоди від 2.03.2006 до договору № 5 від 24.12.2003 позивач додатково отримав в оренду приміщення першого та підвального поверхів площею 336,3 кв.м. за тою ж адресою м. Рівне, вул. Остафова, 3. Загальна площа орендованих приміщень склала 411,9 кв.м.

Рішення Третейського суду при Товарній біржі "Західноукраїнська" від 04.04.2006 право власності на нежитлові приміщення площею 411,9 кв.м., здані в оренду по договору № 5, визнано за ДАК "Хліб України".

Відповідач-1 відмовився від відшкодування вартості, здійснених поліпшень орендованого майна у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та з тим, що власником майна є ДАК "Хліб України".

Остання відмовилась здійснити відшкодування, оскільки компанія не є стороною по договору і не має зобов'язань перед позивачем.

Позивач перерахував відповідачу-2 98225,6 грн. –різницю вартості здійснених невід'ємних поліпшень (227748,4 грн.) та вартості нежитлових приміщень відповідно експертної оцінки (325974 грн.).

До встановлених обставин суд застосував ст. ст. 328, 525, 526, 778 ЦК України та умови п. 10.4 додаткової угоди договору сторін № 5 і дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на встановлені обставини касаційна інстанція зазначає наступне.

Згідно ст. 287 Господарського кодексу України  організаційні та майнові відносини, пов'язані з передачею в оренду державного та комунального майна, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу. Зокрема, зазначені відносини регулюються нормами Закону про оренду. Ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено яке майно може бути об'єктами оренди, а яке не може. Орендодавці державного та комунального майна встановлені ст. 5 зазначеного вище закону.

Місцевий суд вказав в рішенні, що власником об'єкта оренди є Державна акціонерна компанія "Хліб України". Статут ДАК "Хліб України" щодо статусу нерухомого майна (п.3.1) компанії суд не досліджував.

Судом не надана оцінка договору оренди та додатковій угоді. Не досліджені повноваження дочірнього підприємства щодо розпорядження майном компанії.

Право розпорядження своїм майном належить тільки власнику –ст. 317 ЦК України. Суд не з'ясував, чи відповідає діючому законодавству п.10.4 додаткової угоди до договору № 5 від 24.12.2003.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не виключає можливості, що інтереси РВ ФДМУ по Рівненській  області, в інтересах якого подане касаційне подання, є порушеними оскаржуваним рішенням суду.

Таким чином, суд при розгляді справи не застосував норми матеріального права, що регулюють відносини, пов'язані з передачею в оренду нерухомого державного майна, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд. Під час повторного розгляду необхідно усунути зазначені недоліки, повно встановити дійсні обставини справи, встановити належного орендодавця спірного майна, залучити у справу всіх зацікавлених осіб, правильно застосувати норми матеріального, процесуального права та винести законне обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 107, 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

                                         ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Рівненській області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 22.12.2006 у справі № 15/349 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Головуючий, суддя                                                                                           В.Овечкін

Судді:                                                                                                Є.Чернов    

                                                                                                                                                                                 В.Цвігун