Рішення

від 18.05.2009 по справі 7/145/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/145/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09                                                                          Справа №  7/145/09

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Графітек”, м. Дніпропетровськдо   відповідача  Приватного підприємства “Друкарський світ”, м. Запоріжжя про стягнення  44733,49 грн.

Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача:  Дібаєв Ф.А., дов. № 7 від 05.11.2008 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 41481,47 грн., які складаються з 35660,92 грн. основного боргу за договором № 009/08 від 14.01.2008 р., 1569,06 грн. втрат від інфляції, 167,80 грн. -3% річних та 4083,69 грн. штрафу.  

 Ухвалою суду від 07.04.2009 р.  позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 18.05.2009 р.

Позивач надав в судовому засіданні 18.05.2009 р. заяву (вих. № 64 від                 15.05.2009 р.), якою уточнив та збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути 44733,49 грн., які складаються з 35660,92 грн. основного боргу за договором, 1034,16 грн. втрат від інфляції 317,30 грн. –3% річних та 7721,11 грн.  штрафних санкцій  за неналежне виконання умов договору.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом до розгляду.

Спір розглядався в сумі 44733,49 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умовами договору № 009/08 від 14.01.2008 р.

Відповідач 18.05.2009 р.  в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в   ухвалі суду, не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив, таким чином не скористався правом  захисту своїх інтересів.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України              № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93  ЦК України,  місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи  закону виступають від її імені.

 Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

         Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив  на позовну  заяву чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов'язань).

За усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судовий процес завершено 18.05.2009 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2008 року  між Товариством з обмеженою відповідальністю “Графітек” та Приватним підприємством “Друкарський світ”  був укладений договір № 009/08  (надалі - договір).

Відповідно п. 1.1. договору, позивач зобов'язався поставити та передати у власність, а відповідач –оплатити та прийняти товар, кількість та вартість якого зазначається при відвантаженні в рахунку та накладній.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 35660,92 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0001916 від 15.12.2008 р. (на суму 13412,44 грн.), № РН-0001923 від 16.12.2008 р. (на суму                   18014,88  грн.), № РН-0001933 від 17.12.2008 р. (на суму 4233,60 грн.) та довіреностями на отримання матеріальних цінностей: ЯОГ № 905738 від 15.12.2008 р., ЯОГ № 905743 від 17.12.2008 р.

На оплату товару відповідачу було виставлено рахунки-фактури: № СФ-0001857 від 15.12.2008 р., № СФ-0001866 від 16.12.2008 р., № СФ-0001874 від 17.12.2008 р.

Пунктом 2.1. договору, сторони передбачили, умови оплати: відстрочка платежу 45 календарних днів. Оплата вартості товару здійснюється  шляхом перерахування  всій вартості товару на розрахунковий рахунок позивача.

Однак, відповідач свої обов'язки по оплаті, згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі  35660,92 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…           Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

20.02.2009 р.  позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 27) з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар.  

Зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Приймаючи до уваги те, що, на момент розгляду спору по суті відповідач має заборгованість, доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення                 35660,92 грн. основного боргу є обґрунтованою і підлягає  задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1034,16 грн. втрат від інфляції та  317,30 грн. –3% річних.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно перевіреному в судовому засіданні розрахунку,  вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 314,37 грн. в решті заявленої до стягнення 3% річних слід відмовити як необґрунтованої.

Вимога позивача про стягнення  1034,16 грн. втрат від інфляції обґрунтована і  підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7721,11 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п. 4.2. договору, за недотримання встановленого строку оплати, відповідно п. 2.1. договору, відповідач виплачує  на користь позивача штраф в розмірі 0,2 % від вартості товару  за кожний день прострочки. Фактично це є пеня, а не штраф.

Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір   пені  не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вищевикладене вимога позивача про стягнення штрафних санкцій обґрунтована, але підлягає задоволенню  частково –    в сумі 2515,01 грн., оскільки саме таку суму становить штрафні санкції, за заявлений період, згідно розрахунку суду. В решті заявлених до стягнення штрафних санкціях слід відмовити, як необґрунтованих.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.  ст.  3,   22,    33,   34,    43,    44,    49,  75,  82, 84,  85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Приватного  підприємства   “Друкарський   світ”, 69068,                          м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165,  р/р 26000395602 в КБ “Металург”                               м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 30694130, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Графітек”, 49044, м. Дніпропетровськ,                    вул. Гоголя, 15-А,  р/р 26001119174001 в КБ Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО  305299, код ЄДРПОУ 30534415, 35660,92 грн. основного боргу,            1034,16 грн. втрат від інфляції, 314,37 грн.-3% річних, 2515,01 грн. пені, 395,25 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В решті позову  відмовити.

                    Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

                    Суддя                                                                          Н.С. Кутіщева