Постанова

від 17.02.2014 по справі 801/704/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2014 року Справа №801/704/14

Місто Сімферополь, 10 годин 56 хвилин.

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участі секретаря судового засідання Семякіна П.І., представників сторін:

від позивача - Нестерук Н.В., Коробко Н.С.,

від відповідача - Одабаші А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України "Буревісник"

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Медичний реабілітаційний центр Міністерства внутрішніх справ України "Буревісник" (також далі - позивач, МРЦ МВСУ "Буревісник") звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (також далі - відповідач, Євпаторійська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2013 № 0003502207, № 0003482207.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення рішення, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг, робіт), прийнято контролюючим органом на підставі акта перевірки, висновки якого базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, спростовуються первинними бухгалтерськими та податковими документами.

За поданим позовом відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовчі дії, необхідні для призначення та розгляду справи, закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні, про що постановлено ухвали суду від 23.01.2014.

Представниками позивача у судових засіданнях підтримано адміністративний позов, просили його задовольнити у повному обсязі з підстав та обставин, викладених в позові.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти заявлених вимог заперечив.

В письмових запереченнях відповідачем зазначено, що в ході перевірки встановлено, що МРЦ МВСУ "Буревісник" перебувало у взаємовідносинах з ПП "Пан Буд", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Мастер Торг", ТОВ "Регионснабкомплект". За даними інформаційної бази "Контрагенти" сума податкових зобов'язань з ПДВ названих суб'єктів господарювання за аналогічний період складає 0,00 грн., за даними платника податків - 29 778,11 грн.

Податкові звірки з питань правомірності господарських відносин з вищевказаними контрагентами (покупцями та постачальниками) за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 проведені на виконання постанов слідчого групи слідчих, старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012, в рамках кримінальної справи № 69-0146. Названа кримінальна справ порушена відносно директора ТОВ "Союз КДС"ОСОБА_16 за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП"Строитель Плюс" ОСОБА_6, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за фактами фіктивного підприємництва -створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-Груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "СОЮЗ КДС" ОСОБА_16, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Під час проведення перевірки позивача встановлена недійсність первинної та бухгалтерської документації, оскільки ним не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками.

Поставка товарів для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Наведені обставини, на думку відповідача, дають можливість дійти висновку про те, що правочини позивача з ПП "Пан Буд", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Містер Торг", ТОВ "Регионснабкомплект", вчинені без мети реального настання правових наслідків, виключно для створення видимості проведення господарських операцій, отже, позивач, в свою чергу, позбавлений права на віднесення сум по цим операціям до податкового кредиту з ПДВ та до валових витрат.

За вказаних підстав, представник відповідача, наполягаючи на порушенні позивачем норм податкового законодавства, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, дослідивши зібрані по справі матеріали у їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Євпаторійською ОДПІ у період з 04.12.2013 по 10.12.2013 проведено позапланову виїзну перевірку МРЦ МВСУ "Буревісник", код за ЄДРПОУ 23312765, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.07.2011 по 31.07.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011, з 01.05.2012 по 31.05.2012 при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП "Пан Буд", код за ЄДРПОУ 37081614; ПП "Укрторгпартнер", код за ЄДРПОУ 36693415; з ПП "Мастер Торг", код за ЄДРПОУ 37196250; ТОВ "Регионснабкомплект", код за ЄДРПОУ 32760896, за результатами якої складено акт від 17.12.2013 № 000263/01-55-22-07/23312756 (також далі - акт перевірки /а.с. 7-37/).

Згідно висновків акта, перевіркою встановлено порушення МРЦ МВС України "Буревісник":

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 16 498 грн.. у тому числі: за грудень 2010 року у сумі 12 056 грн., за липень 2011 року у сумі 2 602 грн., за серпень 2011 року у сумі 1 840 грн.

- завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 4 146 грн. у тому числі за травень 2012 року на суму 4 146 грн.

У зв'язку із встановленням порушень податкового законодавства, зафіксованих названим актом перевірки, Євпаторійською ОДПІ 24.12.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0003482207, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100, на суму 21 733,00 грн., з яких за основним платежем - 16 498 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 235 грн. (а.с.39);

- № 0003502207, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період, за який подано декларацію від 19.07.2012 № 20381 - 7 місяць 2012 року у розмірі 4 146,00 грн. (а.с.38).

Висновки контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість зводяться до безтоварності господарських операцій позивача з названими контрагентами, вчинення операцій без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей та формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

На підтвердження вказаних обставин відповідач посилається на акти ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.04.2012, № 18/22/37196250, № 19/22/36693415, № 21/22/37081614 та акт Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 22.04.2013 № 501/22.5-06/32760896

У зазначених актах Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АРК ДПС прийшла до висновку про порушення ПП "Пан Буд", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Мастер Торг" приписів ч.1 ст.203, 215,216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вказаних контрагентів до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. Щодо взаємовідносин з ТОВ "Регионснабкомплект" контролюючим органом зазначено про встановлення ознак нереальності здійснення господарських операцій, відсутність факту реального вчинення господарських операцій із платниками податків за період з березня по червень 2012 року.

Контролюючий орган, посилаючись на статтю 228 ЦК України, встановив нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП "Пан Буд", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Мастер Торг", ТОВ "Регионснабкомплект", а також неправомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі таких правочинів, що призвело до заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Пан Буд", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Мастер Торг" та завищення від'ємного значення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Регионснабкомплект".

Таким чином, згідно акта перевірки від 17.12.2013 № 000263/01-55-22-07/23312756 висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту (грудень 2010 року, липень 2011 року, серпень 2012 року) та від'ємного значення податку на додану вартість (травень 2012 року) фактично ґрунтується на обставинах, встановлених під час досудового слідства по вищезгаданій кримінальній справі, порушеній за фактом фіктивного підприємництва, та обставинах, які викладені в актах перевірок ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.04.2012, № 18/22/37196250, № 19/22/36693415, № 21/22/37081614 та Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 22.04.2013 № 501/22.5-06/32760896.

Спір виник через висновки податкового органу про не підтвердження реальності здійснення правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, оскільки сторони договорів не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення податкового кредиту при відсутності фактичного постачання товарів, виконанні робіт, наданні послуг.

Надаючи оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, доводам сторін, наведеним у судових засіданнях, не погоджуючись з висновками акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На вимогу частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

На вимогу частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (також далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Цивільні відносини у сфері поставки регулюються вимогами ЦК України, зокрема главою 54 "Купівля-продаж". Відповідно до статті 712 названого Кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З досліджених судом матеріалів справи судом встановлено, що між МРЦ МВСУ "Буревісник" та ПП "Пан-Буд" укладено договір поставки товарів від 18.12.2010 № 272 (а.с.41) та від 20.12.2010 № 277 (а.с.43-44), предметом яких є придбання в останнього килимів, килимових покриттів, виробів з пластмас, клею та наконечників.

Реальність виконання господарської операції з ПП "Пан-Буд" підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, а саме: витратні накладні від 18.12.2010 № 685, від 24.12.2010 № 851, № 852, № 853, № 854 (а.с.46-50), податкова накладна від 28.12.20110 № 867 на загальну суму 98 698,27 грн., з яких ПДВ складає 16 449,71 грн. (а.с.45). Названа податкова накладна відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 12 за звітний 2010 рік (а.с.103-112)

Відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується ордером № 6 по рахунку 675/4 "Дебітори та кредитори" - Матеріали за грудень 2010 року.(а.с.149-152), а також облікована при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту у наданій контролюючому органу звітності (а.с.174-178).

Підстави віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, на час виникнення спірних правовідносин - грудень 2010 року, визначались Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, які складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про податок на додану вартість" для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладений з контрагентом правочин мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлений ним та його господарською діяльністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Щодо правочинів, укладених між МРЦ МВСУ "Буревісник" та ПП "Укрторгпартнер", ПП "Мастер Торг", ТОВ "Регионснабкомплект", то вони мали місце вже в період чинності Податкового кодексу України, норми якого підлягають застосуванню при врегулюванні відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

З дослідженого судом договору поставки товарів від 07.07.2011 № 152, укладеного між МРЦ МВСУ "Буревісник" та ПП "Укрторгпартнер", судом встановлено, що його предметом є придбання позивачем в контрагента меблів на загальну суму 23 300,00 грн (а.с.60-61). ПП "Укрторгпартнер" на виконання умов названого договору виписано накладну від 07.07.2011 № 1606 (а.с.64), рахунок від 07.07.2011 № 1286 (а.с.63), видано податкову накладну від 07.07.2011 (а.с.62). МРЦ МВСУ "Буревісник" платіжним дорученням від 12.07.2011 № 827 оплачено придбаний товар (а.с.63). Вказана податкова накладна облікована в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за звітний період 2011 року - 07 місяць (а.с.113-130).

Реальність виконання господарської операції з ПП "Укрторгпартнер", окрім вищеназваних документів також підтверджується наявними в матеріалах справи ордером № 6 по рахунку 675/4 "Дебітори та кредитори" - Матеріали за липень 2011 року (а.с.153-156) та податковою звітністю, в якій обліковані податкові зобов'язання та податковий кредит, сформований у тому числі за взаємовідносинами з названим контрагентом (а.с.179-183).

Відповідно до договору поставки товарів від 01.08.2011 № 168, укладеного між МРЦ МВСУ "Буревісник" (покупець) та ПП "Мастер торг" (продавець), сторонами погоджено придбання товару на загальну суму 16 480,00 грн. Додатком № 1 до договору від 01.08.2011 № 168 специфікацією товарів визначено предмети закупівлі: стільці та сидіння на загальну суму 6 750,00 грн. та інші меблі на загальну суму 16 480,00 грн.(а.с.55).

На виконання умов названого договору ПП "Мастер торг" виписало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МРЦ МВСУ "Буревісник" податкову накладну від 03.08.2011 № 17 на загальну суму 16 480,00 грн. з яких ПДВ складає 2 746,67 грн. (а.с.56), видано податкову накладну від 03.08.2011 № 416 (а.с.59) та рахунок на оплату від 03.08.2011 №346 (а.с.57), оплата якого підтверджується платіжними дорученнями від 05.08.2011 (а.с.57,58). Названа податкова накладна облікована в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за звітний період 2011 року - 08 місяць (а.с.86-102).

Підтвердження реальності господарської операції між МРЦ МВСУ "Буревісник" та ПП "Мастер торг", з відповідним відображенням показників, підтверджено ордером № 6 по рахунку 675/4 "Дебітори та кредитори" - Матеріали за серпень 2011 року (а.с.157-160), податковою звітністю, в якій обліковані податкові зобов'язання та податковий кредит, сформований у тому числі за взаємовідносинами з названим контрагентом (а.с.187-195),

Окрім цього, за змістом договору поставки товарів від 15.05.2012 № 64 МРЦ МВСУ "Буревісник" (покупець) та ТОВ "Регионснабкомплект" (продавець) дійшли згоди щодо придбання металевих табличок та іншої друкованої продукції на загальну суму 55 000,00 грн. (а.с.65-66). Найменування предметів закупівлі, їх вартість сторони узгодили в додатку № 1 до договору від 15.05.2012 № 64 - специфікація товарів (а.с.70).

Реальність виконання господарської операції МРЦ МВСУ "Буревісник" (покупець) з ТОВ "Регионснабкомплект" підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: рахунками на оплату від 15.05.2012 № 107 (а.с.85), від 15.05.2012 № 144 (а.с.74), від 21.05.2012 № 110 (а.с.84), від 21.05.2012 № 111 (а.с.83), від 21.05.2012 № 148 (а.с.72), від 21.05.2012 № 149 (а.с.77); податковими накладними від 18.05.2012 № 24 (а.с.80-81), від 25.05.2012 № 31 (а.с.78-79), від 25.05.2012 № 32 (а.с.82); платіжними дорученнями від 17.05.2012 № 694 (а.с.73), 24.05.2012 № 913 (а.с.71), від 24.05.2012 № 931 (а.с.75,76). Зазначені податкові накладні відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за звітний період 2012 року - 05 місяць(а.с.131-148).

Вказана операція належними чином відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується ордером № 6 по рахунку 675/4 "Дебітори та кредитори" - Матеріали за травень 2011 року (а.с.161-164) та податковій звітності, в якій обліковані податкові зобов'язання та податковий кредит, сформований у тому числі за взаємовідносинами з названим контрагентом (а.с.196-207).

01.01.2011 набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (також далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ПК України цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ПК України цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

З аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, задля використання придбаних товарів за договорами поставки у власній господарській діяльності.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (стаття з ГК України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. На вимогу статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Наводячи позицію про нікчемність взаємовідносин позивача з контрагентами, здійснення діяльності , спрямованої на операції, пов'язані із наданням податкової вигоди, формування податкової вигоди від сумнівних постачальників, контролюючий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Контролюючий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, які за своєю правовою природою мають різне правове навантаження. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не визначено право контролюючому органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними чи недійсними із застосуванням відповідних наслідків, внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки контролюючого органу в даному випадку є передчасними.

Суд звертає увагу, що у випадку, якщо контролюючий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки та представника відповідача в судовому засіданні на порушення кримінальної справи щодо третіх осіб, з якими позивач не мав господарських взаємовідносин, для нього не тягне відповідальності і не несе негативні наслідки, не є підставою для зменшення податкового кредиту чи зменшення від'ємного значення податку на додану вартість.

Контролюючим органом в судовому засіданні належними доказами не доведено, що господарські операції позивача з названими контрагентами не мали реального характеру.

Зазначені в акті перевірки обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведені в акті перевірки обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, а висновки, викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем та ПП "Пан Буд", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Мастер Торг", ТОВ "Регионснабкомплект", документах первинного бухгалтерського та податкового обліку. Висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених належними доказами, які б спростовували доводи позивача.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходить до переконання, що надана позивачем до суду документація до правочинів, укладених позивачем з ПП "Пан Буд", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Мастер Торг", ТОВ "Регионснабкомплект", у повній мірі відображають реальні наслідки, що наступили за такими правочинами, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", надають право формування як податкового кредиту так і валових витрат.

Судом встановлено, що у даному випадку, подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки позивача, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та беззаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Факти порушень позивачем вимог законодавства не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Документально підтверджені витрати, понесені позивачем у зв'язку із розглядом цього спору, про що свідчить квитанція від 16.01.2014 № ПН 11224, відповідно до приписів статті 94 КАС України, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 24 грудня 2013 року № 0003502207 та від 24 грудня 2013 року № 0003482207.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України "Буревісник" (ідентифікаційний код юридичної особи 23312765, місцезнаходження: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. П. Морозова, будинок 7/13) судові витрати зі сплати судового збору сумою 182 (сто вісімдесят сім) гривень 70 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову прийняту згідно частини третьої статті 160 КАС України (у разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови) апеляційна скарга подається протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Е.Е. Аблякимов

Постанову складено у повному обсязі 21.02.2014.