Ухвала

від 20.02.2014 по справі 923/1074/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"20" лютого 2014 р. Справа № 923/1074/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" на дії відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона по справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" м.Одеса

до: приватного підприємства "ЙОРДАН" м. Херсон

про стягнення 90962 грн. 09 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - представник Кандибка В.В.

від відповідача - представник Карасьов І.О.

від ВДВС - не прибув

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03 жовтня 2013р. затверджено мирову угоду укладену 03.10.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ромпетрол Україна" та приватним підприємством "Йордан" та припинено провадження у справі.

23.01.2014 року від позивача надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, якою він просить визнати незаконними дії відділу по винесенню постанови від 04.12.2013року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання ухвали суду від 03.10.2013року, та зобов'язати відділ вчинити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії щодо виконання ухвали суду від 03.10.2013року. Одночасно заявник просить суд відновити строк для звернення зі скаргою.

Ухвалою від 06.02.2014року розгляд скарги відкладався.

Позивач підтримав скаргу в повному обсязі.

Відповідач відзиву на скаргу не надав.

Представник ВДВС Суворовського районного управління юстиції м. Херсона, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, в засідання суду не прибув з невідомих причин. У відзиві проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на те, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена законно, оскільки зміст ухвали про затвердження мирової угоди вказує лише на умови, за яких сторони дійшли згоди самостійно вирішити спір і не містить припису про примусове виконання. Відділ ДВС вважає, що невиконання умов мирової угоди породжує новий спір, який може бути вирішений тільки судом.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких підстав скарга розглядається без участі представника ВДВС за наявними в справі доказами.

Розглянувши скаргу заявника, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні від 04.12.2013року відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 03.10.2013р. по справі 923/1074/13.

Супровідним листом від 06.12.2013року зазначену постанову надіслано позивачу 13.12.2013року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.

Позивач отримав спірну постанову 23.12.2013року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції позивача на супровідному листі до постанови.

Згідно з ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Статтею 53 НПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим кодексом.

При цьому, у п.9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що встановлений у частині першій статті 121 ПІК" десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно і скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 ПІК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання".

Після отримання заявником 23.12.2013 року постанови про відмову, з якої він дізнався про порушення своїх законних прав та інтересів, заявник підготував та направив до господарського суду Херсонської області скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні №1678 від 24.12.2013року.

Постанова про відмову датована 04.12.2013 року, проте, направлена заявнику поштою рекомендованим листом лише 13.12.2013 року, що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті.

Відповідно до п.4.1.2, 4.2 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку, від 12.12.2007. № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" нормативний строк пересилання рекомендованої кореспонденції становить у даному випадку 5 днів, а з урахуванням вихідних днів, постанову про відмову фактично було доставлено заявнику лише 23.12.2013 року.

На наступний день після отримання оскаржуваної постанови про відмову, з якої заявнику стало відомо про порушення своїх законних прав та інтересів, а саме 24.12.2013року, скарга заявника була направлена до господарського суду Херсонської області, що підтверджується доданими до даної скарги копіями фіскальних чеків та описів вкладення у пінні листи. Оскільки 10-денний строк на оскарження постанови ДВС обчислюється, відповідно до сі. 121 ГПК України, протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, відповідно строк на оскарження закінчувався 02.01.2014 року.

Заявник у своїй скарзі від 24.12.2013 року до господарського суду Херсонської області не заявив клопотання про відновлення процесуальних строків, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.12.2013 року скаргу було повернуто без розгляду у зв'язку з пропуском 10-денного терміну на оскарження без подання заяви про відновлення такого строку.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що пропущений на момент подання скарги процесуальний строк на оскарження постанови від 04.12.2013року підлягає відновленню.

Постанову про відмову ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні мотивував тим, що, на його думку, у даному виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання рішення, за якими відділ державної виконавчої служби повинен провести виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та послався на п.8 ч. 1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 115 ГПК рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Згідно частини 1 статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 7.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження", даний Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за Законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Разом з тим, згідно із п. 1 ст. 18 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 3 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

При цьому, діючим законодавством не встановлено жодних вимог щодо обов'язкового зазначення у виконавчому документі певних "заходів примусового виконання рішення, за якими відділ державної виконавчої служби повинен провести виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", що було зазначено ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні у постанові про відмову як єдину підставу для відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання.

Таким чином, ухвала Господарського суду Херсонської області від 03.10.2013 року у справі №923/1074/13 є виконавчим документом, повністю відповідає всім вимогам, які встановлені до виконавчих документів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому, безперечно, підлягає примусовому виконанню у разі невиконання відповідачем зобов' язань з оплати боргу у добровільному порядку.

Аналогічна позиція викладена у п.3.19 Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи притінено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди."

Отже, дії ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04.12.2013 року на виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 03.10.2013р. по справі №923/1074/13, є незаконними.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, і якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, дії державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні щодо винесення постанови від 04.12.2013року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 03.10.2013р. по справі 923/1074/13 є незаконними.

Щодо вимог заявника про та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні вчинити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії щодо виконання ухвали суду від 03.10.2013року, то суд відмовляє в задоволенні скарги в цій частині, оскільки ці вимоги заявлені передчасно, оскільки в п. 3.1 ухвали зазначено, що кінцевий термін розстрочки сплати боргу - до 10 березня 2014року.

Керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України,

у х в а л и в:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" на дії відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні задовольнити частково.

2. Відновити товариству з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" строк для подання скарги на дії відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні.

3. Визнати незаконними дії державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні щодо винесення постанови від 04.12.2013року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 03.10.2013р. по справі 923/1074/13.

4. Відхилити скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" в частині вимог про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні вчинити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії щодо виконання ухвали суду від 03.10.2013року.

Суддя Л.М. Немченко